Справа № 810/4487/18
про залишення апеляційної скарги без руху
12 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року позов задоволено повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року вперше подану ГУ ДФС у Київській області апеляційну скаргу повернуто у зв'язку із несплатою судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного від 21 жовтня 2019 року вдруге подану ГУ ДФС у Київській області апеляційну скаргу було повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач втретє подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке обгрунтовано тривалою процедурою його сплати.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення було отримано відповідачем 05 січня 2019 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 04 лютого 2019 року. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв'язку 19 листопада 2019 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Відповідач зазначив, що причиною пропуску процесуального строку була відсутність можливості своєчасної сплати судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою вперше через неналежне фінансування та тривалу процедуру його сплати.
Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДФС у Київській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року у зв'язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням було надано контролюючому органу п'ятиденний строк для усунення недоліків. Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2019 року задоволено клопотання ГУ ДФС у Київській області та продовжено останньому строк для усунення недоліків на десять днів з моменту отримання копії ухвали.
У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 01 квітня 2019 року повернув ГУ ДФС у Київській області вперше подану останньою апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року залишено без руху вдруге подану ГУ ДФС у Київській області апеляційну скаргу у зв'язку з пропуском тридцятиденного строку на оскарження рішення суду першої інстанції та у зв'язку з несплатою судового збору, надано десятиденний строк для усунення недоліків.
У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 21 жовтня 2019 року повернув ГУ ДФС у Київській області вдруге подану останньою апеляційну скаргу.
Відтак, на переконання суду, контролюючий орган мав більше восьми місяців для забезпечення сплати судового збору.
Крім іншого, суд звертає увагу на те, що додане до апеляційної скарги платіжне доручення № 2843 від 29 травня 2019 року про сплату судового збору на суму 1057,20 грн. свідчить, що його сплату було здійснено 30 травня 2019 року, при цьому, апеляційну скаргу було подано 19 листопада 2019 року, тобто більше ніж через п'ять місяців з моменту його сплати. Викладене свідчить, що позивач мав об'єктивну можливість надати суду документ про сплату судового збору до моменту постановлення ухвали про повернення вдруге поданої останнім апеляційної скарги.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.
Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі №с, від 22 травня 2018 року у справі №826/26113/15.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням того, що відповідачем не зазначено причин пропуску процесуального строку, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені в клопотанні про його поновлення обставини поважними визнані не були, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС у Київській області строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення та із зазначенням причин неможливості надання документу про сплату судового збору до моменту постановлення ухвали про повернення вдруге поданої апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Вказати, що апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для його поновлення.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова