Справа № 320/6850/18
12 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Кобаля М.І., Мельничука В.П., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий дім» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області подало апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року.
Разом із апеляційною скаргою відповідач звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ним раніше подавалася апеляційна скарга, яка була повернута судом апеляційної інстанції через несплату судового збору проте повернення апеляційної скарги не позбавляє права апелянта на повторне звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до ч.1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 сказаної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Із матеріалів справи вбачається, що 27 серпня 2019 року відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Водночас, в клопотанні про поновлення строку апелянт зазначає, що ним у даній справі було сплачено судовий збір, що є підставою для поновлення строків.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що дійсно судовий збір було сплачено апелянтом 26.12.2019 р., проте з апеляційною скаргою апелянт повторно звернувся до суду лише 04.02.2020 р.
Отже, доводи, викладені в заяві про те, що апелянтом вчинялися всі дії для забезпечення звернення о суду з апеляційною скаргою не відповідають дійсності і у даному випадку не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
З огляду на викладене, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 243, 325 КАС України,
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О. Лічевецький
Суддя М.І. Кобаль
Суддя В.П. Мельничук