Справа № 361/2975/19
12 лютого 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Лічевецького І.О., Оксененко О.М. перевіривши матеріали апеляційної ОСОБА_1 на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 до начальника Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Штепи С.О. про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Штепи С.О. про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди повернуто позивачу.
Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921,00 гривня.
Виходячи зі вказаного, ОСОБА_1 при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1921,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не було дотримано вказані вимоги ст. 296 КАС України та не додано документ про сплату судового збору.
Також, не було надано доказів наявності пільг по його сплаті.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2019 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам КАС України.
Вказаній особі було надано строк для усунення зазначених вище недоліків три дні з часу отримання копії зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції шляхом подання до Шостого апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору або доказів наявності пільг по його сплаті.
03 лютого 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відстрочення та/або звільнення від сплати судового збору.
ОСОБА_1 зазначає, що тимчасово не працює, має на утриманні малолітню дитину та матір 1936 року народження , майновий стан на даний час унеможливлює сплату судового збору у зв'язку з чим просить суд відстрочити та/або звільнити від сплати судового збору.
На підтвердження вказаного, позивачем додано копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копію паспорту ОСОБА_2 , копію про народження ОСОБА_1 , копію першої та останньої сторінки трудової книжки.
Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за змістом частини першої якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст. 75-76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених 78 цього Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року було чітко визначено спосіб усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надання доказу про сплату судового збору або наданням доказів про наявність пільг по його сплаті.
Разом з тим позивачем не надано інформації, щодо складу сім'ї; довідки податкового органу про рахунки та відомостей щодо залишку коштів на даних рахунках; відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Також позивачем не надано відомостей щодо розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Отже, з наданих позивачем доказів неможливо встановити розмір річного доходу ОСОБА_1 та зробити висновки щодо його майнового стану, які б стали підставою для відстрочення/звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги.
Позивачем до апеляційної скарги чи клопотання про відстрочення та/або звільнення від сплати судового збору не додано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з правилами ст. 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
За змістом ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Виходячи з правил ст. 121 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 118, 119, 121, 298 КАС України, -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя- доповідач: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко