ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/491
16:54
06 лютого 2020 року м. Київ № 640/15873/19
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у місті Києві
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Секретар І.В.Галаган
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1., Пишний М.М.;
Від відповідача: Толстунова С.В.
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції України у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 22.07.2019 р. №562 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ", стягнення з Головного управління Національної поліції України у м. Києві утримане виплачене грошове зобов'язання за 11 та 24 квітня 2019 року у сумі 1096, 61 грн.
В судовому засіданні 06.02.2020 р. оголошено резолютивну частину рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши учасників по справі, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить службу в органах внутрішніх справ з 05.03.2007 р., лейтенант поліції, на посаді заступника командира взводу №3 роти №5 полку поліції особливого призначення №1 Головного управління Національної поліції України у м. Києві перебуває з 02.04.2018 р.
11.05.2019 р. до командування ППОП №1 звернувся з рапортом командир роти №5 капітан поліції Мовчан Р.П. про те, що лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин 11 та 24 квітня 2019 р., а також запізнився на службу 02 червня 2019 р.
На підставі наказу Головного управління Національної поліції України у м. Києві від 05.07.2019 р. №1095 для перевірки вказаних фактів призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію у складі: підполковника поліції ОСОБА_3, заступника командира ППОП №1 (голова комісії), майора поліції ОСОБА_4., начальника відділення кадрового забезпечення ППОП №1, капітана поліції Мовчана Р .П., командира роти №5 ПППОП №1, підполковника поліції Аксенченка Є.М., старшого оперуповноваженого Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Під час проведення службового розслідування встановлено наступне.
Відповідно до плану-розрахунку сил та засобів роти №5 ППОП №1 Головного управління Національної поліції України у м. Києві 11.04.2019 р. ОСОБА_1 був задіяний на службу в управління роти з 08:00.
О 08:00 11.04.2019 р. ОСОБА_1 на службу не з'явився, про що 11.04.2019 р. подано рапорт начальником відділення кадрового забезпечення ППОП №1, капітаном поліції Мовчаном Р.П.
Зокрема, у рапорті зазначено про те, що о 09:40 черговий роти №5 сержант поліції Костенюк О.О. по телефону повідомила, що ОСОБА_1 не з'явився на роботу, після чого Мовчан Р.П. зателефонував ОСОБА_1 для дачі пояснень.
У поясненнях (і рапорті) сержанта поліції Костенюк О.О. від 11.04.2019 р. зазначено про те, що на 08:00 ОСОБА_1 на службу не з'явився.
11.04.2019 р. складено акт про невихід на службу, згідно з яким 11.04.2019 р. ОСОБА_1 не вийшов на службу без поважної причини. Акт підписали поліцейський взводу №2 роти №5 сержант поліції Костенюк О.О., командир роти №5 Мовчан Р.П. , начальник ВКЗ ППОП №1 майор поліції ОСОБА_4 . та заступник командира полку з КЗ ППОП №1 підполковник поліції ОСОБА_3.
Також 11.04.2019 р. ОСОБА_1 було подано рапорт на ім'я командира ППОП №1, у якому він зазначив про те, що протягом квітня 2019 р. згідно з графіком виходу на службу у нього не було вихідного для відпочинку і для вирішення власних побутових питань, ним було випрано формений одяг, який не висох у зв'язку з погодними умовами; він з'явився на службу після того, як командир роти його повідомив про можливість з'явитися в цивільному.
Відповідно до плану-розрахунку сил та засобів роти №5 ППОП №1 Головного управління Національної поліції України у м. Києві 24.04.2019 р. ОСОБА_1 був задіяний на службу в управління роти з 02:00.
О 02:00 24.04.2019 р. ОСОБА_1 на службу не з'явився, про що 11.04.2019 р. подано рапорт черговим, поліцейським взводу №2 роти №5 ППОП №1, сержантом поліції Телегою В.В.
У вказаному рапорті та поясненнях від 24.04.2019 р. сержантом поліції Телегою В.В. зазначено, що 23.04.2019 р. о 21:48 ним як черговим було доведено до ОСОБА_1 по телефону, що він задіяний на службу 24.04.2019 р. о 02:00 на спецзаходи.
О 01:35 він зателефонував ОСОБА_1 , щоб дізнатися, коли той з'явиться, і отримав відповідь, що ОСОБА_1 вихідний і не службі не буде.
О 02:08 він повторно зателефонував ОСОБА_1 і отримав ту саму відповідь.
Згідно з рапортом заступника командира роти №5 ППОП №1 Філоненка П.В. також додатково зазначено, що о 21:48 23.04.2019 р. ОСОБА_1 телефоном дав згоду на виїзд о 02:00 24.04.2019 р. на збори особового складу.
24.04.2019 р. складено акт про невихід на службу, згідно з яким 24.04.2019 р. ОСОБА_1 не вийшов на службу без поважної причини. Акт підписали поліцейський взводу №2 роти №5 сержант поліції Телега В.В., командир роти №5 Мовчан Р.П. , начальник ВКЗ ППОП №1 майор поліції ОСОБА_4 . та заступник командира полку з КЗ ППОП №1 підполковник поліції ОСОБА_3.
Також 24.04.2019 р. ОСОБА_1 подано рапорт на ім'я командира ППОП №1 полковника Цикалюка Р.І. , у якому він повідомив, що протягом квітня 2019 р. згідно з табелем розстановки по службі у нього було лише 4 вихідні дні, в один з яких його викликали на строковий огляд, а інші два було надано для вирішення питань у зв'язку з погіршенням здоров'я матері.
О 09:30 23.04.2019 р. він повернувся з чергування; дзвінком о 21:48 його повідомлено про необхідність з'явитися на службу о 02:00; він повідомив чергового про погіршення стану здоров'я і неможливість вийти на службу.
24.04.2019 р. близько 10:00 ОСОБА_1 прокинувся і вирішив звернутися до лікаря, за результатами чого йому призначено амбулаторне лікування.
Відповідно до плану-розрахунку сил та засобів роти №5 ППОП №1 Головного управління Національної поліції України у м. Києві 02.06.2019 р. ОСОБА_1 був задіяний на службу в управління роти з 20:00.
О 20:00 02.06.2019 р. ОСОБА_1 на службу не з'явився, про що 03.06.2019 р. подано рапорт начальником відділення кадрового забезпечення ППОП №1, капітаном поліції Мовчаном Р.П.
Зокрема, у рапорті зазначено про те, що о 08:00 черговий роти №5 сержант поліції Телега В.В. по телефону повідомив, що ОСОБА_1 не з'явився на інструктаж, приблизно через годину черговий повідомив про те, що ОСОБА_1 з'явився на службу.
Згідно з поясненнями чергового роти №5 сержанта поліції Телеги В.В. від 08.07.2019 р. о 20:00 02.06.2019 р. ОСОБА_1 на службу не з'явився.
Згідно з поясненнями начальника ВКЗ ППОП №1 майора поліції Боляка В.І. видача зброї ОСОБА_1 була здійснена о 20:30 02.06.2019 р.
Також 03.06.2019 р. ОСОБА_1 складено пояснення, у якому він повідомив, що після повернення з чергування 02.06.2019 р. о 09:00 забув проконтролювати зарядження телефону, внаслідок чого вчасно не прокинувся в запізнився на службу.
За результатами службового розслідування членами дисциплінарної комісії складено висновок від 19.07.2019 р., затверджений заступником Голови Національної поліції України - начальником Головного управління Національної поліції України у м. Києві Крищенком А. 19.07.2019 р., згідно з яким відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати такими, що підтвердилися, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, заступнику командира взводу №3 роти №5 полку поліції особливого призначення №1 Головного управління Національної поліції України у м. Києві, лейтенанту поліції ОСОБА_1. рекомендовано оголосити сувору догану.
Наказом Головного управління Національної поліції України у м. Києві від 22.07.2019 р. №562 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_1 " за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, заступнику командира взводу №3 роти №5 полку поліції особливого призначення №1 Головного управління Національної поліції України у м. Києві, лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану, Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку доручено утримати виплачене грошове забезпечення за дні невиходу на службу без поважних причин 11 та 24 квітня 2019 р.
24.07.2019 р. ОСОБА_1 ознайомлено в вказаним наказом, після чого він 20.08.2019 р. звернувся до суду.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказаний наказ протиправним та просить його скасувати з таких підстав.
Позивач зазначає, що висновки службового розслідування не відповідають дійсності, а саме.
Позивач стверджує, що 11.04.2019 р. він вийшов на службу згідно з графіком о 08:00, тоді як в цей день на підставі графіку відвідування особового складу роти №5 ППОП №1 за місцем проживання на 2019 р., позивач зобов'язаний був здійснити відвідування особового складу роти, а саме - старшого сержанта поліції Банах Р.І. та сержанта поліції Плюща О.Д. , чим він і займався, про що свідчать письмові пояснення ОСОБА_5 , відібрані 11.04.2019 р.
Після отримання пояснень позивач повернувся на службу.
Також позивач зазначає, що його присутність на службі може бути підтверджена показами свідків.
Щодо 24.04.2019 р. позивач зазначає, що не з'явився на службу за станом здоров'я, що підтверджується довідкою медичної установи №359 та змістом амбулаторної картки, які були надані за місцем служби; фактично позивач прибув на службу о другій половині дня і надав письмові пояснення щодо своєї відсутності.
Також позивач стверджує, що отримав дозвіл не виходити на службу 24.04.2019 р. в телефонному режимі від свого безпосереднього керівника заступника командира роти №5 ППОП №1 Філоненка П.В. у зв'язку з вихідним.
Щодо 02.06.2019 р. факт запізнення позивач не заперечує, зазначаючи, що заздалегідь повідомив про запізнення, а також посилаючись на ненормований робочий день.
Також позивач зазначає, що під час службового розслідування не було дотримано вимог Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. № 893, оскільки його не ознайомлено з наказом про проведення службового розслідування, не відібрано пояснень під час проведення службового розслідування, не надано можливості належним чином захистити свої права.
Відповідач - Головне управління Національної поліції України у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Відповідач зазначає, що встановлені службовим розслідуванням факти порушення ОСОБА_1 дисципліни відповідають дійсності і підтверджуються наявними у матеріалах службового розслідування документами, в тому числі, і поясненнями позивача.
Допущені під час службового розслідування процедурні порушення не є суттєвими і не призвели до порушення прав позивача, не мають значення для встановлення обставин, що досліджувалися.
Також відповідач зазначає, що вказані епізоди порушення позивачем трудової дисципліни є не єдиними, допущеними ним, тоді як інші не фіксувалися, а обраний захід дисциплінарного стягнення не є суворим.
Викликаний до судового засідання в якості свідка ОСОБА_2 (проходив службу в органах внутрішніх справ по 22.04.2019 р. згідно з наданою довідкою від 30.09.2019 р. №38/437) зазначив, що 11.04.2019 р. бачив ОСОБА_1 за місцем служби зранку (у місці для паління).
Викликані до судового засідання в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (працівники органів внутрішніх справ, члени дисциплінарної комісії) інформацію, викладену у висновку службового розслідування, підтвердили.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення присутніх учасників, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 1 р. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. № 2337-VIII, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11, 12, 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 3) сувора догана.
Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.
Згідно зі ст. 14, ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Згідно з п. 1, 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018р. №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.
За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проекту наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції.
Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.
В даному випадку службове розслідування проведено на підставі наказу Головного управління Національної поліції України у м. Києві від 05.07.2019 р. №1095, на підставі рапорту про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.
До складу дисциплінарної комісії включено підполковника поліції ОСОБА_3 , заступника командира ППОП №1 (голова комісії), майора поліції ОСОБА_4., начальника відділення кадрового забезпечення ППОП №1, капітана поліції Мовчана Р .П., командира роти №5 ПППОП №1, підполковника поліції Аксенченка Є. М . , старшого оперуповноваженого Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Вказаний склад відповідає вимогам ст. 15 Дисциплінарного статуту, зокрема, вказані особи не є підлеглими ОСОБА_1 , не сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та не є особами, зацікавленими у результатах розслідування.
Зокрема, позивачем та представником позивача не надано доказів та пояснень, що свідчили б про наявність вказаних у ст. 15 Дисциплінарного статуту обмежень, а та обставина, що ОСОБА_3 Мовчан Р.П. та ОСОБА_4 попередньо вкладали акти про невихід позивача на службу, сама по собі не свідчить про їх зацікавленість у результатах службового розслідування.
Зокрема, суду не надано доказів наявності будь-яких конфліктних ситуацій, що могли би вплинути на неупередженість вказаних осіб під час службового розслідування, тощо.
За таких обставин посилання позивача на неправомірне формування дисциплінарної комісії не можуть бути визнані обґрунтованими.
Згідно з ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Як встановлено судом і підтверджено поясненнями позивача та представника відповідача, під підпис позивача не ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування.
Фактично позивачем надавалися письмові пояснення та рапорти 11.04.2019 р., 24.11.2019 р. та 03.06.2019 р. - після складання актів про невихід на роботу від 11.04.2019р. та 24.04.2019 р. та з'ясування факту запізнення на службу 02.06.2019 р., і стосувалися вони обставин конкретної дати.
Також позивачем надано два письмові пояснення 01.07.2019 р., і в них відображено ту суму інформацію, що була ним попередньо письмово повідомлена ним у поясненнях від 11.04.2019 р. та 24.04.2019 р.
Представник відповідача зазначає, що фактично вказані пояснення 01.07.2019 р. були отримані від позивача саме під час службового розслідування, хоча наказ №1095 датовано пізніше - 05.07.2019 р.
Позивач не надав пояснення, на якій підставі він додатково до попередньо наданих надавав письмові пояснення 01.07.2019 р.
З огляду на зміст вказаних пояснень, які не містять нової інформації щодо обставин 11.04.2019 р. та 24.04.2019 р., а також з огляду на те, що під час розгляду справи позивачем не повідомлено будь-яких нових обставин, не надано нових доказів щодо подій 11.04.2019 р. та 24.04.2019 р., допущені процедурні порушення під час проведення службового розслідування не є суттєвими, тобто, такими, що не дозволили позивачу захистити себе належним чином, спростували би встановлені під час службового розслідування обставини.
Також з огляду на неодноразове письмове викладення обставин, пов'язаних з подіями 11.04.2019 р., 24.04.2019 р. та 02.06.2019 р. позивач очевидно не міг не розуміти, з якою метою вони надаються.
За таких обставин ці процедурні порушення самі по собі не є такими, що можуть в даному випадку призвести до визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.
Щодо подій, що з'ясовувалися під час службового розслідування, суд зазначає наступне.
Встановлені порушення трудової дисципліни в даному випадку є прогулами та запізненням на службу.
Згідно з Дисциплінарним статутом таке поняття як "прогул" не визначено.
Згідно з загальними положеннями ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Прогул, згідно з поясненнями представника відповідача, рахувався відповідачем як відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.
Як встановлено під час розгляду справи, специфіка роботи полку поліції особливого призначення №1 Головного управління Національної поліції України у м. Києві полягає у наявності ненормованого робочого дня, зокрема, початок кожного наступного виходу на службу визначається планом-розрахунком сил та засобів відповідної роти, про який доводиться до відома задіяних поліцейських в телефонному режимі напередодні. При чому, факт прибуття поліцейського на службу перевіряється черговим на визначений час її початку.
При чому, час виходу на службу може бути визначено в будь-який час доби (в даному випадку 11.04.2019 р. - 08:00, 24.04.2019 р. - 02:00, 02.06.2019 р. - 20:00.
Вказаний у наданих планах-розрахунках час виходу на службу і наявність у нього інформації про це позивачем не заперечується.
Щодо 11.04.2019 р. суд зазначає наступне.
Згідно з матеріалами справи, зокрема, копією рапорту позивача, датованого 11.04.2019 р., що міститься в матеріалах службового розслідування, в цей день на місце служби він з'явився, проте, незрозуміло, в якій годині: позивач стверджує, що з самого ранку, що підтверджується показами свідка, рапортами та поясненнями відвідування особового складу за 11.04.2019 р., відповідач стверджує, що позивач був відсутній більше трьох годин протягом робочого дня, що підтверджується рапортами та поясненнями, долученими до матеріалів службового розслідування.
Оскільки час прибуття позивача на службу кожного разу фіксується черговим, і позивач не може бути про це необізнаний, належним підтвердженням його прибуття на службу є саме з'ясування і фіксація черговим його присутності на місці служби.
Якщо навіть позивач і прибув на службу, але не дав знати про це черговому, це може призвести до встановлення факту його відсутності і подальшого з'ясування його місцезнаходження, що мало місце в даному випадку.
Та обставина, що позивач не повідомив чергового про своє прибуття на службу, ним не заперечується, коли точно він прибув на службу, він надати пояснення не може.
Натомість, згідно з поясненнями чергової Костенюк О.О. , станом на 08:00 позивач на службу не з'явився; згідно з рапортом Мовчана Р.П. йому про відсутність позивача було повідомлено о 09:40, і акт про невихід на службу складався після цього.
У суду відсутні підстави ставити під сумнів вказані обставини, оскільки на їх спростування позивач доказів не надав.
Навіть перебування його зранку у приміщенні для паління згідно з показами свідка ОСОБА_2. , не спростовує ту обставину, що про свою явку на службу він не повідомив належним чином чергового.
Крім того, згідно з рапортом ОСОБА_1 від 11.04.2019 р. він фактично не заперечує відсутність на службі 11.04.2019 р., тоді як пояснює, що завадило йому вчасно на неї з'явитися.
У вказаному рапорті, складеному безпосередньо 11.04.2019 р., позивач не посилається на відвідування особового складу за 11.04.2019 р., тоді як на вказані докази він посилається вже під час судового розгляду, і здійснити відвідування позивач міг 11.04.2019 р. протягом робочого дня, що не виключає його відсутність його на службі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.
За таких обставин суд вважає встановлений факт прогулу 11.04.2019 р. належним чином доведеним.
Щодо 24.04.2019 р. суд зазначає наступне.
Позивач не заперечує, що з'явився на службі у другій половині дня, тоді як у першій, о 12:00 перебував у лікарні, про що ним надано довідку №359 від 12.08.2019 р. (12:00-12:45 знаходився на обстеженні), та копію амбулаторної картки, де зазначено про те, що 24.04.2019 р. після 12:00 він перебував на прийому у терапевта.
Оскільки служба розпочиналася 24.04.2019 р. о 02:00, станом на 12:00 три години для врахування прогулу сплили.
Також суд зазначає, що пояснення позивача щодо його відсутності на службі 24.04.2019 р. різняться, а саме: якщо він мав підстави вважати, що мав у цей день вихідний, то він мав про це зазначити у рапорті та поясненнях, натомість, в них він посилається на погане самопочуття, у зв'язку з чим звернувся до лікаря.
Матеріалами справи наявність у позивача вихідного дня не підтверджується.
За таких обставин суд вважає встановлений факт прогулу 24.04.2019 р. належним чином доведеним.
Щодо 02.06.2019 р. суд зазначає наступне.
Позивачем факт запізнення на службу на 20 хв. не заперечується; табельна зброя була йому видана о 20:30.
За таких обставин суд вважає встановлений факт запізнення на службу 02.06.2019р. належним чином доведеним.
Згідно ч. 3, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
В даному випадку позивач не посилається на застосування до нього непропорційно тяжкого дисциплінарного стягнення, тоді як заперечує факт вчинення ним дисциплінарного проступку, тому у суду немає підстав для оцінки пропорційності застосованого стягнення.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
В даному випадку строки накладення дисциплінарного стягнення дотримано (висновок складено 19.07.2019 р., дисциплінарне стягнення застосовано 22.07.2019 р.)
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням викладеного, на думку суду, відповідачем надано докази на підтвердження висновків службового розслідування, тоді як позивачем їх належним чином не спростовано.
Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних вимог під час проведення службового розслідування та винесення оскаржуваного наказу.
На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 11.02.20 р.