ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 лютого 2020 року м. Київ№ 640/25341/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій, бездіяльності незаконними, визнання постанов незаконними, зняття арешту з майна та коштів, визнання рішення незаконним,
установив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) з позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій просила:
- визнати дії, бездіяльність відповідачів - незаконними;
- визнати постанову про відкриття виконавчого провадження №60543560 головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нікітіної Марини Олександрівни про арешт та стягнення коштів з громадянки ОСОБА_1 , на підставі сфальшованої дати 22 квітня 2019 року як дати набрання чинності рішення №408/14 від 24 грудня 2013 року Добропільского об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, - незаконною;
- зняти арешт з усього майна та коштів ОСОБА_1 , в т.ч. за рішенням №408/14 від 24 грудня 2013 року Добропільского об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, та виконавчим листом Донецького окружного адміністративного суду №805/2255/15-а від 05 жовтня 2015 року про сплату 35181,24 грн;
- зобов'язати відповідачів відшкодувати реальні збитки, які позивачка вже понесла і які повинна буде ще обов'язково понести за час розгляду цієї справи;
- зобов'язати відповідачів поновити порушенні права ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на отримання пенсії, шляхом термінової сплати в Приватбанк замість позивача 3518,12 грн по постанові виконавця Нікітіної Марини Олександрівни від 08 листопада 2019 року у виконавчому провадженні №60543560, які підлягають обов'язковій сплаті, як захід, для розблокування її коштів;
- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у місті Києві віднайти виконавчий лист №805/2255/15-а від 05 жовтня 2015 року та повернути без виконання у справу №805/2255/15-а, яка зберігається в Окружному адміністративному суді міста Києва, повідомити суд та позивача про виконання;
- визнати рішення №408/14 від 24 грудня 2013 року Добропільского об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, незаконним, таким, що не підлягає виконанню до стягнення;
- стягнути з відповідачів за рахунок коштів Державного бюджету України на її користь моральну шкоду в розмірі 100000 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали суду позивачем до суду подано заяву про зменшення позовних вимог та заміну сторони у справі, а саме Головного територіального управління юстиції у місті Києві на Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з урахуванням якої позивач просить суд:
- визнати дії, бездіяльність відповідачів - незаконними;
- визнати постанови про виконавче провадження №60543560 винесені головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нікітіною Мариною Олександрівною про арешт та стягнення коштів з громадянки ОСОБА_1 , на підставі сфальшованої дати 22 квітня 2019 року як дати набрання чинності рішення №408/14 від 24 грудня 2013 року Добропільского об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, - незаконними;
- зняти арешт з майна та коштів ОСОБА_1 , в т.ч. за рішенням №408/14 від 24 грудня 2013 року Добропільского об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, та виконавчим листом Донецького окружного адміністративного суду №805/2255/15-а від 05 жовтня 2015 року про сплату 35181,24 грн;
- визнати рішення №408/14 від 24 грудня 2013 року Добропільского об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, незаконним, таким, що не підлягає виконанню до стягнення з підстав пропуску строку до стягнення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження №60543560 та накладення арешту на майно і кошти останньої, оскільки виконавчий документ направлено до виконання поза межами строку, встановленого законодавством.
Позивачем до суду також подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване скрутним матеріальним становищем та пов'язаністю предмета спору із захистом соціальних прав позивача.
Суд, розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, виходить з того, що статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, при розгляді справ Європейський Суд з прав людини встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію (справа "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia). Крім того, на переконання Європейського Суду з прав людини, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (справа "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи (справа "ФК Мретебі проти Грузії" (FC Mretebi v. Georgia).
Таким чином, питання перевірки реальної спроможності заявників-фізичних осіб сплатити судовий збір у спорах з суб'єктами владних повноважень набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору.
Позивачем до суду разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору подано довідку Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 26 листопада 2019 року №21995 щодо отримання ОСОБА_1 пенсії за віком із зазначенням розміру такої пенсії за попередній рік. Окрім того, заявником до суду подано відомості від 27 листопада 2019 року з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків з першого по третій квартал 2019 року щодо розміру виплаченої позивачу державної соціальної матеріальної допомоги.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, Законом України "Про судовий збір" передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи, що предметом даного спору є захист соціальних прав, а позивач є внутрішньо переміщеною особою, пенсійного віку, картковий рахунок ОСОБА_1 , призначений для отримання пенсійних виплат заблоковано (накладено арешт за постановою державного виконавця), суд, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Оскільки виконавче провадження №60543560 відкрито на підставі рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24 грудня 2013 року №408/14, суд дійшов висновку, що рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси даного органу, а тому наявні підстави для їх залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Відповідно до пункту 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд зазначає за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядати справи.
При цьому, особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ передбачені Главою 11 Розділу ІІ "Позовне провадження" КАС України. Так, відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частинами першою, другою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин другої, шостої статті 12 КАС України та з урахуванням зазначених у частині третьої статті 257 КАС України критеріїв, суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 248, 269, 287 КАС України,
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій, бездіяльності незаконними, визнання постанов незаконними, зняття арешту з майна та коштів, визнання незаконним рішення.
Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001), Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Краківська, буд. 20, м. Київ, 02094) про визнання дій, бездіяльності незаконними, визнання постанов незаконними, зняття арешту з майна та коштів, визнання незаконним рішення.
Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Незалежності, буд. 28-А, м. Добропілля, Донецька область, 85000).
Зобов'язати позивача не пізніше двох днів з дня отримання ухвали направити третій особі копію позову з додатками, а докази такого направлення надати у судове засідання.
Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України.
Призначити у справі судове засідання на 19 лютого 2020 року о 16:00 год., яке відбудеться за адресою: 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, зал судового засідання №9.
Запропонувати позивачу до 19 лютого 2020 року надати суду інші докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Витребувати у Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) оригінал або належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №60543560, яку надати суду до 19 лютого 2020 року.
Витребувати у Міністерства юстиції України оригінали або належним чином засвідчені копії звернень ОСОБА_1 та відповідей на них, які надати суду до 19 лютого 2020 року.
Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву до 19 лютого 2020 року.
Запропонувати третій особі надати суду пояснення щодо позову до 19 лютого 2020 року.
Відзив на позовну заяву та письмові пояснення надати (надіслати) до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярії) Окружного адміністративного суду міста Києва, що знаходиться за адресою: 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.