ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 лютого 2020 року м. Київ №640/2846/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши без повідомлення учасників справи заяву Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Міністерст-ва юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу від 15.11.2019 №3537/5,
Представник позивача адвокат Покотило М.Б. звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати наказ Мін'юсту від 15.11.2019 №3537/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
Разом з позовною заявою подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністра-тивного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу і зобов'язання ДП "Національні інформаційні системи" відновити доступ позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
В обґрунтування заяви представник позивача послалася на очевидну протиправність оскаржуваного наказу. Зазначає, що позивачу заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чим позбавлено можливості здійснювати професійну діяльність та отримувати дохід. При цьому у позивача залишаються перед державою зобов'я-зання у вигляді сплати податків. Також зазначає, що з моменту блокування доступу до Дер-жавного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачем посвідчено низку правочинів, в тому числі договорів купівлі-продажу, іпотеки, дарування нерухомого майна тощо. Водночас можливість внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо вказаних правочинів у позивача відсутня, з огляду на що позивач недоотримала 31720 грн. доходу за два місяці роботи. Зазначає, що у випадку продовження дії оскаржуваного наказу існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також третіх осіб до ухвалення рішення суду у цій справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії ін-дивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про її необґрунтованість і не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на таке.
Прийняття Мін'юстом рішення про блокування доступу до Державного реєстру прав передбачено п. 1 ч. 2 ст. 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
З позовної заяви і додатків до неї вбачається, що оскаржуване рішення в частині бло-кування позивачу доступу строком на 1 (один) рік прийнято відповідачем на підставі довідки від 30.10.2019 за результатами камеральної перевірки у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі наказу Мін'юсту від 15.10.2019 №3641/7.
З наведених заявником доводів суд не вбачає очевидних ознак протиправності оскар-жуваного рішення. Посилання заявника на порушення відповідачем процедури проведення камеральної перевірки мають значення для вирішення спору по суті. Встановлення цих обставин і їх оцінка повинна бути надана судом з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення і пояснень інших учасників справи.
Посилання заявника на те, що блокування доступу до Державного реєстру прав поз-бавляє її можливості здійснювати професійну діяльність та отримувати дохід, залишаючи за нею обов'язок із сплати податків з такого доходу, не доводить необхідність вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на таке.
Доводи заявника у цій частині не спростовують можливість здійснення нею професій-ної діяльності, яка ніким не зупинена і не анульована. Водночас ймовірне зменшення доходу позивача від професійної діяльності, що може мати місце внаслідок відсутності доступу до Державного реєстру прав, пропорційно призведе до зменшення об'єкта оподаткування.
Проте, посилаючись у заяві на доходи і податки, заявник не зазначила з цього приводу жодних конкретних фактичних обставин і доказів на їх підтвердження щодо отриманих нею доходів і сплачених податків, за період після прийняття оскаржуваного рішення, щоб підтверджувало надмірне податкове навантаження на неї.
При цьому суд зауважує, що у разі прийняття рішення про тимчасове блокування доступу нотаріуса до Державного реєстру прав закон передбачає вирішення Мін'юстом питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб'єкта державної реєстрації прав (абз. 5 ч. 7 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Отже, блокування позивачу доступу до Державного реєстру прав не є перешкодою для внесення відомостей щодо посвідчених позивачем після винесення оскаржуваного наказу від 15.11.2019 правочинів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З рештою, дана заява подана через два місяці після блокування позивачу доступу до Державного реєстру прав, що з урахуванням вищенаведеного дає суду достатні підстави для висновку про її необґрунтованість і відсутність фактичних підстав для висновку про немож-ливість чи істотне ускладнення виконання рішення або ефективного захисту прав позивача.
Щодо посилань заявника на постанову Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №826/15847/17 слід зазначити, що згідно із ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи не є обов'язковою для суду.
У даному випадку заявником не доведено наявність обставин, які передбачені у ч. 2 ст. 150 КАС України, тому наявність судових рішень, якими вживалися заходи забезпечення позову у аналогічних справах, не є достатньою підставою для задоволення заяви позивача.
Окремо суд зазначає, що запропонований заявником спосіб забезпечення у вигляді зобов'язання вчинити певні дії не передбачений нормою ч. 1 ст. 151 КАС України у редакції, чинній на час розгляду судом даного питання.
Керуючись ст.ст. 150-154 КАС України, суд
Відмовити Приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана протягом 15-ти днів з дня складення ухвали у повному обсязі. Оскарження ухвали не перешкоджає розгляду справи.
Дата ухвали є датою складення її у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко