ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у забезпеченні позову
10 лютого 2020 року м. Київ № 640/2746/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану одночасно з пред'явленням
позовуОСОБА_1
доГоловного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві; Закарпатської митниця ДФС,
провизнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві (далі по тексту - відповідач 1) та Закарпатської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач 2) в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Шемберка Олега Петровича про відкриття виконавчого провадження від 24 грудня 2019 року по ВП №60935461; визнати дії Закарпатської митниці ДФС зі звернення до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови Закарпатської митниці ДФС №3969/30500/19 від 24 вересня 2019 року незаконними та зобов'язати Закарпатську митницю ДФС утриматися від таких дій.
Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії постанови Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Шемберка Олега Петровича про відкриття виконавчого провадження від 24 грудня 2019 року по ВП №60935461 та заборони Головному державному виконавцю Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Шемберку Олегу Петровичу та його правонаступникам вчиняти дії з примусового виконання рішень в межах виконавчого провадження №60935461.
Вказана заява обґрунтована тим, що продовження дій відповідача 1 щодо примусового стягнення грошових коштів у межах виконавчого провадження, відкритого в результаті незаконних дій відповідачів, може істотно ускладнити поновлення інтересів позивача щодо здійснення права власності, за захистом яких він звернувся.
Виходячи з меж заяви, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частина перша статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, подану заявником заяву про забезпечення позову, суд встановив, що в її обґрунтування не надано доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених в її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, з огляду на що не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов