ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 березня 2019 року №826/10273/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдпак" до Головного управління ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування акту, висновку та рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдпак" (далі - позивач, ТОВ "Голдпак") до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у м. Києві) та Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2, ДФС України) про визнання протиправним та скасування індивідуального акту - акту камеральної перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 03.03.2018 р. №443/26-15-12-08-20/40371245, і його висновок, та рішення ГУ ДФС у м. Києві про залишення висновку без змін;
2) визнання протиправним та скасування рішення ДФС України, яким залишено без змін індивідуальний акт - акт камеральної перевірки ГУ ДФС у м. Києві і його висновок, та рішення ГУ ДФС у м. Києві про залишення висновку без змін.
Ухвалою суду від 20.07.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі №826/10273/18 (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що акт камеральної перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 03.03.2018 р. №443/26-15-12-08-20/40371245, рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20.04.2018 р. №17006/10/26-15-12-08-14 та рішення ДФС України від 11.06.2018 р. №19995/6/99-99-11-01-01-25 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам. Позивач також звертав увагу суду на те, що ДФС України скаргу розглянуто поверхнево, не досліджено дійсні обставини справи.
Відповідачі позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані рішення прийняті ними на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, заявлене представником позивача клопотання вх. №86026/18 від 23.08.2018 р. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням і викликом сторін судом визнане необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, за переконанням суду, дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
03.03.2018 р. ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку поданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік, за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 03.03.2018 р. №443/26-15-12-08-20/40371245, (далі - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 970200,00 грн.
23.03.2018 р. позивачем подано до ГУ ДФС у м. Києві заперечення до Акту перевірки вих. №2203/2 від 22.03.2018 р., за результатами розгляду яких, відповідач-1 листом від 30.03.2018 р. №12984/10/26-15-12-08-14 повідомив, що, оскільки заперечення до акту перевірки подано з порушенням термінів, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України), заперечення ТОВ "Голдпак" залишаються без розгляду.
Крім того, листом ГУ ДФС у м. Києві від 20.04.2018 р. №17006/10/26-15-12-08-14 за результатами розгляду листа ТОВ "Голдпак" від 10.04.2018 р. №1004/1 (вх. №20236/10 від 10.04.2018 р.) ГУ ДФС у м. Києві залишено без змін висновок, викладений в Акті перевірки та прийняте згідноо акту податкове повідомлення-рішення від 03.04.2018 р. №0205001208.
У подальшому, за результатами розгляду скарги ТОВ "Голдпак" вх. №36508/6 від 13.04.2018 р. рішенням ДФС України про результати розгляду скарги №19995/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 03.04.2018 р. №0205001208 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Стаття 76 ПК України встановлює порядок проведення камеральної перевірки.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 86.1, 86.2, 86.7, 86.8, 86.10 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
Позивачем не зазначено, а судом не встановлено порушень відповідачем підстав та порядку проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено Акт перевірки.
Разом з тим, в обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень позивач посилається лише на помилкове встановлення відповідачем порушень вимог податкового законодавства з боку ТОВ "Голдпак".
При цьому, правовий акт індивідуальної дії є актом органів державної влади та посадових осіб, що встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки певної особи (певного кола осіб), а також створює правила поведінки, передбачені для разового застосування. За своєю юридичною природою правовий акт індивідуальної дії є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, що тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин між персонально визначеними особами, на яких поширюється дія такого акта.
В свою чергу, виходячи зі змісту положень ст. 86 ПК України, дії по складанню акта перевірки, висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки, не є обов'язковими ні для платника податків, ні для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті або довідці доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.
Тобто, акт перевірки має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, позаяк не містить обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для платника.
Виходячи з наведеного, дії контролюючого органу щодо складання акта перевірки та сам акт перевірки не порушують права чи інтереси особи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.01.2018 р. у справі №1570/7146/12 (К/9901/1895/18).
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. За таких обставин, Акт перевірки та рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20.04.2018 р. №17006/10/26-15-12-08-14 не породжують правових наслідків для суб'єкта господарювання, оскільки вони є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу. Тому їх оцінка, зокрема, й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо їх складання та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 р. №К/9901/3583/18.
Враховуючи вищезазначене, зокрема, зважаючи на те, що доводи позивача про протиправність рішення ДФС України від 11.06.2018 р. №19995/6/99-99-11-01-01-25 ґрунтуються лише на протиправності висновків Акту перевірки, в той час, як предметом оскарження було податкове повідомлення-рішення від 03.04.2018 р. №2505001208, яке позивачем не оскаржується в межах даної справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування такого рішення ДФС України.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдпак" до Головного управління ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування акту, висновку та рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдпак" (03680, м. Київ, бульв. Академіка Вернадського, 36; код ЄДРПОУ 40371245) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) та Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування акту, висновку та рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко