13 лютого 2020 року справа № 580/341/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
28.01.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо виплати з 01.01.2018 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
зобов'язання відповідача здійснити йому з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
В обґрунтування позивач вказує, що відповідач під час перерахунку пенсії всупереч закону відтермінував виплату перерахованої пенсії, у зв'язку з чим позивач отримує перераховану пенсію не в повному обсязі.
Ухвалою суду від 29.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами, встановлено відповідачу строк тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення вказану ухвалу відповідач отримав 30.01.2020, а позивач - 03.02.2020.
05.02.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» вирішено виплату пенсії проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії. Визнання нечинним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, пунктів 1, 2 вказаної Постанови №103 не впливає на спірні правовідносини, оскільки це рішення набрало законної сили з 05.02.2019 і не може впливати на правовідносини, що виникли у 2018 році. Також просить врахувати, що питання виплати пенсії є виключними дискреційними повноваженнями відповідача.
11.02.2020 позивач подав суду відповідь на відзив за змістом, аналогічний позову.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
На підставі довідки Черкаського обласного військового комісаріату від 15.03.2018 №ФР45572 рішенням відповідача від 27.03.2018 позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 68% грошового забезпечення: посадовий оклад - 3520,0 грн., оклад за військове звання - 1340,00 грн., відсоткова надбавка за вислугу років (50%) - 2340,00 грн. Основний розмір пенсії позивача становить 4957,20 грн.
Також зі вказаного рішення суд встановив, що відповідач застосував для підвищення вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, розрахувавши, що таке підвищення складає 3013,50грн. З них виплачується позивачу з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення - 1506,75грн., з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року щомісячно 75% підвищення 2260,13грн. та з 01 січня 2020 року щомісячно 100% від підвищення 3013,50грн.
13.12.2019 позивач звернувся до відповідача заявою, в якій просив здійснити йому з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення, визначеної станом на 01.03.2018.
На вказане звернення відповідач листом від 27.12.2019 №1665/Л-10 повідомив, що виплата перерахованих з 01.01.2018 пенсій здійснювалась відповідно до вимог чинної Постанови КМУ №103. Тому підстав для перерахунку та виплати пенсії з урахуванням 100% підвищення з 01.01.2018 немає.
Не погоджуючись із цим позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
На підставі частин 1, 2 цієї статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 1 березня 2018 року (далі - Постанова №704), пунктом 1 якої затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (у редакції станом на час перерахунку позивачу пенсії) (далі - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.
Пунктом 2 Постанови №103 (у редакції станом на час перерахунку позивачу пенсії) встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. до 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Як установлено вище, на підставі вказаних положень законодавства позивачу проведено перерахунок пенсії та визначено порядок її виплати. При цьому, позивач не оскаржує рішення пенсійного органу від 27.03.2018 щодо такого перерахунку.
Спірним у цій справі є питання виплати позивачу суми підвищення пенсії після її перерахунку у розмірі 50 відсотків згідно з положеннями пункту 2 Постанови КМУ №103.
З цього приводу суд врахував, що відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280(далі - Положення №280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Пунктом 7 Положення №280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення №28-2), пунктом 2 якого встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Дотримуючись меж заявленого предмета спору, суд дійшов висновку, що оскільки спірні дії відповідачем вчинені з метою реалізації його рішення від 27.03.2018, яке не оспорене та чинне, доводи позивача про протиправність застосування підзаконних нормативно-правових актів у цій справі не підлягають врахуванню.
Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду (далі - ВС) у постанові від 16.10.2019 у справі №2040/6740/18 у подібних правовідносинах щодо виплати пенсіонеру перерахованої пенсії у розмірі 100% підвищення з 01.01.2018, що обов'язкові для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
У п.57 постанови ВС дійшов висновку, що відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади. При цьому ГУ ПФ не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно - правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Суд врахував, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, пункти 1, 2 Постанови КМУ №103 визнані протиправними та нечинними.
Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, пункти 1, 2 Постанови КМУ №103, які застосовані відповідачем для перерахунку та виплати позивачу пенсії, станом на час такого перерахунку були чинними і підлягали застосуванню відповідачем. Тому дії відповідача щодо виплати позивачу 50% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 є правомірними.
З огляду на це ВС у п.60 вищевказаного рішення погодився із висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову про визнати протиправними дій органу Пенсійного фонду щодо виплати 50% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 та зобов'язання перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення з 01.01.2018.
Дотримуючись меж заявленого предмета спору та вимог ч.5 ст.242 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до квитанції від 28.01.2020 №0.0.1597869318.1 на суму 840.80грн., розподілу на підлягають.
Керуючись ст.ст.2-11, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) щодо виплати з 01.01.2018 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, та зобов'язання здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення постановлене, складене у повному обсязі та підписане 13.02.2020.