Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 лютого 2020 р. № 520/11449/19
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.А.,
за участю представників: позивача - Олійник І.О., відповідача - Зеленохатова І.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви від 25.11.2019 (а.с.32), просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 36530-5606-2030 від 10.04.2019, прийняте відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 04.11.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Протокольною ухвалою суду від 23.12.2019 замінено Головне управління ДФС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, в порядку ст. 52 КАС України.
Протокольною ухвалою суду від 03.02.2020 закрито підготовче провадження та, за згою сторін, перейдено до розгляду справи по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що отримала спірне податкове повідомлення-рішення, яким їй визначено податкове зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно розраховано суму такого податку та не враховано напрямок використання позивачем нежитлових приміщень.
Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача не погодилася з доводами відзиву на позов та надала відповідь на відзив, в якій, зокрема, посилалася на те, що податок на землю мав бути розрахований на підставі витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки пропорційно площі належних позивачу приміщень будівлі по просп. Леніна 40.
Представник позивача, ОСОБА_1 - Олійник І .О. - в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області Зеленохатов І.Е. - в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив такі обставини.
Позивачу на праві приватної власності належать нежитлові приміщення підвалу №55-77 площею 287,6 м.кв., першого поверху №47-48, 50, 67-70, площею 235,3 м.кв в будівлі А-6 (залізобетон), загальна площа яких складає 522,9 м.кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Сторонами не оспорюється право власності позивача на зазначені приміщення та їх площа.
Головне управління ДФС у Харківській області, вважаючи, що позивач має сплачувати земельний податок з фізичних осіб за земельні ділянки, розташовані під нежитловими приміщеннями позивача, склало та надіслало на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №36530-5606-2030 від 10.04.2019 на суму 29931,86 грн.
Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючись оцінку правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з такого.
Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до статті 269 ПК України платниками земельного податку є (а) власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та (б) землекористувачі. Об'єктом оподаткування земельним податком згідно з положеннями статті 270 ПК України є (а) земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та (б) земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПК України).
Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 ПК України).
Особливості регулювання відносин в сфері земельного права, в тому числі підстави для набуття земельних ділянок у власність та користування, визначені Земельним кодексом України (далі - ЗК України).
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗК України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (стаття 124 ЗК України).
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (стаття 202 ЗК України). При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об'єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо.
Відповідно до пункту 287.8 статті 287 ПК України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
З огляду на вказане, особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 ПК України до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок.
Що стосується особи, яка володіє частиною нежитлових приміщень як у багатоквартирному будинку, так і багатоповерховому нежитловому будинку, то, виходячи із викладеного вище, права на земельну ділянку під таким будинком та прибудинкову територію виникають у всіх співвласників будинку з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим будинком та відповідну прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. Тому, безпосереднім платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління будинком державної або комунальної власності; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб'єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач не є платником земельного податку відносно наявних у нього на праві власності об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , в розумінні статті 269 ПК України.
Також, в ході судового розгляду справи представник відповідача не зміг пояснити, яким чином було розраховано суму податку та на підставі яких документів податковим органом визначено площу земельної ділянки (212,73 м. кв.), за яку обраховано земельний податок.
Отже, в ході судового розгляду справи відповідачем не доведено, що при нарахуванні податкових зобов'язань були використані дані державного земельного кадастру всупереч вимогам пункту 286.1 статті 286 ПК України.
Таким чином, порядок проведення розрахунку податкових зобов'язань з земельного податку з фізичних осіб також не відповідає приписам ПК України та також свідчить про протиправність визначення позивачу податкових зобов'язань з земельного податку.
Крім того, суд зазначає, що доводи позовної заяви щодо напрямку використання позивачем нежитлових приміщень не впливають на висновки суду, оскільки не стосуються предмету доказування по справі.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 36530-5606-2030 від 10.04.2019 підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України
Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 36530-5606-2030 від 10.04.2019.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 13 лютого 2020 року.
Суддя Білова О.В.