11 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 569/4659/16-а пров. № 857/В-6/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Кухтея Р.В., Попка Я.С.,
з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 за виключними обставинами щодо апеляційної скарги Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у справі №569/4659/16-а за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугою років,-
23 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами в порядку ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд:
- скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду по справі № 569/4659/16 від 20 грудня 2016 року;
-задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами та ухвалити нове рішення, яким
визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії за вислугою років згідно з довідкою прокуратури Рівненської області від 30 березня 2016 року № 18-259-вих-16 про заробітну плату, відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII в первинній редакції виходячи із розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії з 01 січня 2016 року.
В обґрунтування даної заяви позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, що, на думку ОСОБА_1 , є підставою для перегляду постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду по справі № 569/4659/16 від 20 грудня 20916 року за виключними обставинами та ухвалення нового судового рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
10.02.2020 року надійшло письмове клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що перебуває на лікуванні. Однак, це клопотання задоволеним бути не може, оскільки жодних доказів обґрунтованості відкладення розгляду справи не надано.
Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 196 КАС України присутність осіб, які беруть участь у справі, є не обов'язковою та судом така обов'язковою не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду, коли таку може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та наданих письмових пояснень позивача викладених у заяві про перегляд рішення за виключними обставинами.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява не може бути задоволена.
Судом встановлено, що позивач з 06.09.2002р. перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області, правонаступником якого з 01.04.2016р. є Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. № 1789-VІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячного заробітку. (а.с.10)
Позивач 31.03.2016р. звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до довідки від 30.03.2016р. № 18-259-вих-16 про суму заробітної плати на посаді начальника відділу прокуратури Рівненської області, на якій позивач працював на час звільнення, для проведення відповідного перерахунку розміру пенсії (а.с.8).
Листом від 06.04.2016р. № 214/10 відповідачем повідомлено позивача про відмову у проведенні перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю для того підстав, оскільки згідно положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, з 01.06.2015р. скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про прокуратуру».
Позивач, вважаючи рішення відповідача незаконним, звернувся до суду з адміністративним позовом до суду.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 17.05.2016 року визнано протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, призначеної згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», згідно довідки прокуратури Рівненської області №18-259-вих.-16 від 30.03.2016 року.
Зобов'язано Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 90 відсотків від суми місячної чинної заробітної плати, згідно довідки прокуратури Рівненської області №18-259-вих.-16 від 30.03.2016 року, починаючи із 01 січня 2016 року, без обмеження граничного розміру пенсії.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 17 травня 2016 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 14 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016р. у даній справі - без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з набранням чинності 15 липня 2015 року Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) втратили чинність положення статті 50-1 Закону № 1789-XII щодо перерахунку пенсії працівникам прокуратури.
Закон № 1697-VII не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури. Визначення таких умов та порядку покладено на Кабінет Міністрів України ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, п.13 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІI.
Оскільки на момент звернення позивача за перерахунком пенсії Уряд відповідний нормативно-правовий акт не прийняв, а відповідач по справі є територіальним органом виконавчої влади, який керується у своїй діяльності Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою ст.50-1 Закону №1789-XII.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлені статтею 361 КАС України, відповідно до частини 1 якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 КАС підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 справа N 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 вказано про втрату чинності положеннями Закону N 1697-VII, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, та установлено наступний порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, саме з 13 грудня 2019 р. втратили чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.
Відповідно, саме з 13.12.2019 р., з дня втрати чинності положеннями частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, підлягає застосуванню частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Оскільки, як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, так і станом на дату прийняття Житомирським апеляційним адміністративним судом постанови від 20 грудня 2016 року, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, у суду відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 виключною обставиною для перегляду постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 569/4659/16.
Визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.
Крім того, колегія суддів зазначає, відповідно п. 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
З матеріалів справи слідує, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року позивачу відмовлено в задоволенні його позовних вимог, виконавчі листи по справі не видавались, отже, судове рішення не виконувалось, відтак не виникло і обставин для перегляду судового рішення за виключними обставинами відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України.
Частиною 4 статті 368 КАС України встановлено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
З урахуванням вищезазначеного, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про перегляд постанови суду апеляційної інстанції у зв'язку з виключними обставинами.
Згідно із ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 311, 313, 321, 322, 325, 327-329, 331, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2019 року по справі № 569/4659/16 - відмовити.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 року по справі № 569/4659/16 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Р. В. Кухтей
Я. С. Попко
Повне судове рішення складено 12.02.2020 року.