Справа № 120/1953/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало П.І.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
12 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Мацького Є.М. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю - науково-виробниче підприємство "Аргон" до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0002764106 від 24.04.2019 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 158621,13 грн, в тому числі штраф у розмірі 152520,32 грн та пеня в розмірі 6100,81 грн,
в червні 2019 товариство з обмеженою відповідальністю - науково-виробниче підприємство "Аргон" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0002764106 від 24.04.2019 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 158621,13 грн, в тому числі штраф у розмірі 152520,32 грн та пеня в розмірі 6100,81 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що єдиний внесок за період з 21.01.2016 до 28.01.2016 сплачено з порушенням строку, встановленого законом.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ-НВП "Аргон" (код ЄДРПОУ 13323704) зареєстрований 29.09.1998 як юридична особа, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис за № 11741200000001919.
Згідно з повідомленням від 11.09.2015 № 19509/6/99-99-20-04-02-15-ВВП та на підставі наказу ДФС України від 08.09.2015 № 681 позивача включено до Реєстру великих платників податків на 2016 рік. В повідомленні зазначено, що для зміни основного місця обліку ТОВ-НВП "Аргон" необхідно до 15.11.2015 подати заяву про взяття на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків.
З 01.01.2016 позивач взятий на облік у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС (код ДПІ 2806), що підтверджується довідкою від 02.02.2016 № 1004/1628061400124 форми № 4-ОПП.
28.01.2016 на адресу Вінницької ОДПІ позивач звернувся із заявою № 27 від 26.01.2016 щодо переведення платежів по ЄСВ на рахунок № НОМЕР_1 , одержувач: СДПІ з ОВС у м. Львові МГУ ДФС, банк одержувача: ГУ ДКУ у Львівській області МФО 825014, у загальній сумі 1174100,00 грн за такими платіжними дорученнями: № 5 від 06.01.2016 на суму 19000,00 грн; № 6 від 06.01.2016 на суму 5900,00 грн; № 13 від 06.01.2016 на суму 292000,00 грн; № 14 від 06.01.2016 на суму 5500,00 грн; № 15 від 06.01.2016 на суму 42900,00 грн; № 16 від 06.01.2019 на суму 185000,00 грн; № 17 від 06.01.2016 на суму 22500,00 грн; № 18 від 06.01.2016 на суму 100,00 грн; № 295 від 06.01.2016 на суму 268200,00 грн; № 296 від 06.01.2016 на суму 40000,00 грн; № 30 від 14.01.2016 на суму 7800,00 грн; № 31 від 14.01.2016 на суму 750,00 грн; № 32 від 14.01.2016 на суму 200,00 грн; № 33 від 14.01.2016 на суму 3250,00 грн; № 754 від 14.01.2016 на суму 200,00 грн; № 755 від 14.01.2016 на суму 1000,00 грн; № 33 від 22.01.2016 на суму 13500,00 грн; № 46 від 22.01.2016 на суму 3000,00 грн; № 47 від 14.01.2016 на суму 169000,00 грн; № 1332 від 22.01.2016 на суму 86300,00 грн.
У вказаній заяві позивач зазначив, що з 01.01.2016 його взято на податковий облік у СДПІ з ОВС у м. Львові МГУ ДФС, а тому єдиний внесок за грудень 2015 року підприємство помилково сплатило на рахунки Вінницької ОДПІ, які діяли в 2015 році.
У лютому 2016 року помилково сплачені товариством кошти в сумі 1174100,00 грн перераховані на рахунок СДПІ з ОВС у м. Львові МГУ ДФС.
З 01.01.2019 позивач взятий на облік в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби.
26.02.2019 відповідач прийняв рішення № 0000934106 про застосування до позивача штрафу в сумі 152520,32 грн та нарахування пені в розмірі 14548,29 за період з 21.01.2016 по 10.02.2016 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав скаргу до ДФС України. Рішенням про результати розгляду скарги № 16/99-99-11-05-02-25 від 10.04.2019 скаргу позивача задоволено частково, рішення відповідача за № 0000934106 від 26.02.2019 скасовано з підстав невірного розрахунку пені та зобов'язано прийняти нове рішення. Зокрема, в рішенні ДФС України зазначено, що ТОВ-НВП "Аргон" належним чином не виконало вимоги ст. 9 Закону №2464-VI, а саме: єдиний соціальний внесок за грудень 2015 сплатило з порушенням встановленого строку.
24.04.2019 відповідач прийняв нове рішення за № 0002764106, яким застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 152520,32 грн та нарахував пеню в сумі 6100,81 грн за період з 21.01.2016 по 28.01.2016 за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
02.05.2019 позивач подав скаргу на вказане рішення до ДФС України.
Рішенням ДФС України № 25914/6/99-99-11-05-02-25 від 05.06.2019 скаргу позивача визнано такою, що подана повторно та залишено без розгляду.
Не погодившись з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0002764106 від 24.04.2019, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки помилкове перерахування позивачем коштів на неналежний код бюджетного класифікатора не вплинуло на виконання його обов'язку як платника єдиного внеску до бюджету, а позивач самостійно нарахував зобов'язання за відповідним платежем, то застосування до позивача штрафу і пені є неправомірним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ).
Згідно з п. 1 ч.2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
П. 1 ч.10 ст.9 Закону № 2464-VI встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
П. 6 ч.1 ст. 1 Закону № 2464-VI встановлено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч.ч.3-4 ст.25 Закону № 2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Таким чином, Закон № 2464-VI передбачає відповідальність у разі невиконання платником єдиного внеску обов'язку зі сплати сум внеску у встановлені законом строки.
Відповідно до платіжних доручень (а.с.26-42) № 5 від 06.01.2016 на суму 19000,00 грн, № 6 від 06.01.2016 на суму 5900,00 грн, № 13 від 06.01.2016 на суму 292000,00 грн, № 14 від 06.01.2016 на суму 5500,00 грн, № 15 від 06.01.2016 на суму 42900,00 грн, № 16 від 06.01.2019 на суму 185000,00 грн, № 17 від 06.01.2016 на суму 22500,00 грн, № 18 від 06.01.2016 на суму 100,00 грн, № 295 від 06.01.2016 на суму 268200,00 грн, № 296 від 06.01.2016 на суму 40000,00 грн, № 30 від 14.01.2016 на суму 7800,00 грн, № 31 від 14.01.2016 на суму 750,00 грн, № 32 від 14.01.2016 на суму 200,00 грн, № 33 від 14.01.2016 на суму 3250,00 грн, № 754 від 14.01.2016 на суму 200,00 грн, № 755 від 14.01.2016 на суму 1000,00 грн, № 33 від 22.01.2016 на суму 13500,00 грн, № 46 від 22.01.2016 на суму 3000,00 грн, № 47 від 14.01.2016 на суму 169000,00 грн та № 1332 від 22.01.2016 на суму 86300,00 грн позивач сплатив єдиний соціальний внесок за грудень 2015 року-січень 2016 року. При цьому у вказаних вище платіжних документах зазначено рахунок іншого податкового органу - за місцем попереднього обліку позивача.
З матеріалів справи встановлено та не заперечується відповідачем, що вказані кошти списані органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та зараховані на рахунок контролюючого органу.
При цьому штрафні санкції, передбачені ст.25 Закону № 2464-VI, застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок 3719.
Отже, помилка при зазначенні розрахункового рахунку бюджетної класифікації, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ, оскільки відповідно до платіжних доручень (а.с.26-42) кошти зі сплати ЄСВ були сплачені ТОВ науково-виробниче підприємство "Аргон" у повному обсязі та своєчасно і зараховані до Державного бюджету.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №813/1008/16, розглядаючи спір, який виник з аналогічних підстав, дійшов висновку про те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, тому дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.
В постанові від 20 лютого 2020 року у справі №816/591/16 Верховний Суд зазначив про те, що факт сплати позивачем сум єдиного соціального внеску на інший рахунок ГУДКСУ не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки відповідні кошти були сплачені Товариством та зараховані до Державного бюджету. Невідображення, у зв'язку з цим, факту сплати сум ЄСВ у інтегрованій картці платника, що ведеться у Центральному офісі з обслуговування великих платників, саме по собі, не може бути підставою для накладення на платника штрафу та нарахування пені.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 лютого 2020 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Мацький Є.М. Смілянець Е. С.