11 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002505 пров. № 857/13623/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Волошин М.М.
за участі представника третьої особи: Болюба О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 31.10.2019 року (рішення ухвалене о 10:50 хв. у м. Львові судом у складі головуючого судді Грицка Р.Р.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів)), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірною та скасування постанови ВП № 56560343 від 25 квітня 2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу та зобов'язання до вчинення дій,-
У травні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів)), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірною та скасування постанови ВП № 56560343 від 25 квітня 2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу та зобов'язання до вчинення дій.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 06 червня 2018 року Личаківським районним судом м.Львова видано виконавчий лист у справі № 463/5271/17 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268», та довідки № 91/18440 від 05.05.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області, починаючи з 20.09.2016 року без обмеження граничного розміру.
11 червня 2018 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56560343. Однак, 25 квітня 2019 року державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу у зв'язку із завершенням виконавчого провадження відповідно до вимог п.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Просив позов задоволити.
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 31.10.2019 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 25 січня 2018 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268», та довідки № 91/18440 від 05.05.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області, починаючи з 20.09.2016 року без обмеження граничного розміру. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 суми платежу за один місяць. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до суду у місячний строк, з моменту отримання копії рішення суду, звіт про виконання судового рішення в частині негайного виконання рішення суду, та у місячний строк, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення в іншій частині.
Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області 11 червня 2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа № 463/5271/17 від 06 червня 2018 року.
У листі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.06.2018 № 12291/03.29-15 зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області отримало 14.06.2018 року постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.06.2018 щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 25.01.2018 року у справі № 463/5271/17 та повідомляє, що вказане рішення суду виконане Головним Управлінням 07.06.2018 року в межах компетенції. Перерахована пенсія по рішенню суду за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 57294,54 гривень буде виплачуватись ОСОБА_1 з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 103.
Державним виконавцем на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області неодноразово направлялись вимоги щодо виконання рішення суду, якими зобов'язано боржника надати письмові пояснення щодо виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова від 25.01.2018 року у справі № 463/5271/17.
На виконання вимог державного виконавця Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на адресу відповідача надіслано лист № 20797/03.29-15 від 24.10.2018 року, в якому зазначено, що рішення Личаківського районного суду від 25.01.2018 у справі № 463/5271/17 Головним управлінням виконане в межах своїх повноважень. Виплата пенсії проводиться в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб».
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 649 від 22.08.2018 року «Питання погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок бюджетних коштів».
Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Леськівим Б.Я. 25 квітня 2019 року винесено постанову ВП № 56560343 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі вимог п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсій визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Пунктом 3 постанови № 103 передбачено, що слід перерахувати з 01 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст.3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 01 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;
з 01 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що на виконання приписів постанови № 103, Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії позивача з 20.09.2016 року з урахуванням раніше виплачених сум, здійснено виплату різниці за період з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року, а також забезпечено виплату різниці за період з 20.09.2016 року по 31.12.2017 року, в порядку, встановленому постановою № 103, тобто, починаючи з 01.01.2019 року, та згідно розрахунку на доплату пенсії за період з січня 2016 року по грудень 2017 року донараховано кошти пенсії в сумі 57294,54 гривні.
Таким чином, що позивач отримує пенсійні виплати, вид та розмір яких не зменшувався, право на перерахунок пенсії реалізовано. Однак, донараховані підвищення пенсії за період з вересня 2016 року по грудень 2017 року в сумі 57294,54 гривні будуть виплачені в порядку, встановленому постановою № 103.
Про вказані обставини щодо добровільного виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова від 25 січня 2018 року у справі № 463/5271/17 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повідомлено відповідача листами від 24.10.2018 року за № 20797/03.29-15, 21.09.2018 року за № 18536/03.29-15, 30.07.2018 року за № 14730/03.29-15.
Як вбачається з резолютивної чистини рішення Личаківського районного суду м.Львова зобов'язано орган пенсійного фонду провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, зокрема, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» є спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, та інших.
Положеннями ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відтак, умови, порядок та розміри вказаних пенсій визначаються постановами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до вимог ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнята постанова № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Положеннями п.3 вказаної постанови № 103 встановлено порядок перерахунку та виплати пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Позивачу пенсія призначена органом пенсійного фонду у відповідності із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, частини 4 статті 63, а відповідно і постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, теж підлягають застосуванню до вказаних правовідносин.
Більш того, рішення Личаківського районного суду м.Львова про зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію позивачу не визначає конкретний спосіб чи порядок її виконання, а містить вказівку лише, що ці дії повинні бути вчинені відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268», та довідки № 91/18440 від 05.05.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області, починаючи з 20.09.2016 року без обмеження граничного розміру.
Постанова № 103 станом на час набрання рішенням Личаківського районного суду м.Львова законної сили (02 травня 2018 року) та на час відкриття виконавчого провадження (11.06.2018 року) є чинною, а отже, підлягає застосуванню у правовідносинах, які вона регулює.
Крім цього, відповідно до ухвали Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 818/1076/18 встановлено, що Постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії колишнім працівникам міліції на підставі Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України № 988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Згідно ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок використання коштів Державного бюджету України встановлений Бюджетним кодексом України, відповідно до пункту 1 статті 23 якого будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Пунктом 9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
В даному випадку державний виконавець не може звернути стягнення на майно чи кошти боржника - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, зважаючи на такі обставини:
- виконавчий лист № 463/5271/17 від 06.06.2018 року належить до категорії виконавчих документів, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (тобто немайнового характеру). Порядок виконання рішення даної категорії передбачено ст.63 Закону України «Про виконавче провадження»;
- згідно з ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відтак, законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на захищене майно чи кошти Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії державного виконавця вчинені з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, винесена на підставі вимог п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», є правомірною та скасуванню не підлягає.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Личаківського районного суду м.Львова від 31.10.2019 року у справі №1.380.2019.002505 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 12.02.2020р.