Справа № 333/88/20
Провадження № 6/333/34/20
Іменем України
10 лютого 2020 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого-судді Кулик В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Носаченка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, подання старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Копач Яни ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспортного документу, стягувач: ОСОБА_3 , -
Старший державний виконавець Комунарського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Копач Я.М. звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспортного документу, стягувач: ОСОБА_3 .
В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні Комунарського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавче провадження № 58389957 з виконання виконавчого листа № 333/1372/18, виданий 22.01.2019 року про стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 97 792 грн. 50 коп.
21.02.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно з інформацією наданою на запити (інформаційна довідка з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) майно належне боржнику на праві власності наявне, в саме Ѕ частина житлового будинку.
Виконавцем (12.12.2019 року, 24.10.2019 року, 27.09.2019 року) на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_2 на виклики не з'явилася, про причини неявки виконавця не повідомила.
ОСОБА_2 не одержує доходи в Пенсійному Фонді України та Державній фіскальній службі, кошти по рішенню суду не сплачує.
25.10.2019 року державним виконавцем здійснено вихід на адресу боржника, проте двері ніхто не відчинив, про що складено акт державного виконавця. За повідомленням Державної міграційної служби України від 28.11.2019 року, ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 02.10.2017 року органом видачі 2312.
Старший державний виконавець зазначає, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду ОСОБА_2 до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим листом № 333/1372/18, що виданий 22.01.2019 року.
У судове засідання старший державний виконавець Копач Я.М. не з?явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка про отримання нею судової повістки про виклик до суду. Надала суду заяву про проведення розгляду справи без її участі, подання підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити. Також, надала суду оригінал виконавчого провадження № 58389957 за виконавчим листом № 333/1372/18 від 22.01.2019 року.
Інші сторони та заінтересовані особи не повідомлялись.
Дослідивши матеріали подання, взявши до уваги подану заяву старшого державного виконавця, оглянувши оригінал матеріалів виконавчого провадження № 58389957 за виконавчим листом № 333/1372/18 від 22.01.2019 року, суд дійшов до висновку, що підстави для задоволення подання відсутні.
За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертається до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 року встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну та визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених зазначеним законом, та в'їхати в Україну.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням та її намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Слід зазначити, що у поданні державним виконавцем не вказано доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України або робить це з метою ухилення від виконання судового рішення. Наявність лише самого зобов'язання не наділяє відділ ДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
У звязку з тим, що особа, яка має невиконані зобовязання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, то відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.
Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання». Особа, яка має невиконанні зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Тягар доказування при розгляді подання покладається на державного виконавця.
Діючим законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Суду не представлено доказів того, що боржник ОСОБА_2 сповіщена про виконавче провадження № 58389957 та має намір з метою уникнення виконання виконавчого напису виїхати за межі України.
Крім того, із долучених документів не вбачається ухилення боржника від виконання зобов'язання, а отже саме невиконання зобов'язання ОСОБА_2 покладеного на неї виконавчим документом, не може бути достатньою підставою для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.
Однак, у поданні та доданих до нього матеріалах відсутні докази про повідомлення боржника ОСОБА_2 про направлення до суду подання щодо встановлення відносно неї тимчасового обмеження у праві виїзду.
Наявність у боржника невиконаних зобов'язань за виконавчим документом само по собі, не є підставою для обмеження його права на виїзд за межі України, оскільки необхідною умовою для застосування такого обмеження, є навмисне та свідоме невиконання боржником рішення суду.
Із матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем не було надано жодного доказу на підтвердження доводів про те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов'язань та вчиняє дії, які ускладнюють виконання виконавчого напису; не надано доказів про те, які заходи здійснювались державним виконавцем для виконання виконавчого напису, зокрема, доказів про те, що боржник отримував виклики державного виконавця, що він має намір покинути територію України.
Державний виконавець надала суду акт про її вихід за адресою реєстрації боржника від 25.10.2019 року, який не оформлений відповідно до законодавства України, а саме в графі поняті не зазначено осіб в присутності яких старший державний виконавець здійснював вихід.
Отже, державним виконавцем не підтверджено факт обізнаності боржника ОСОБА_2 щодо наявності відкритого виконавчого провадження, що виключає свідомість невиконання виконавчого документу, наявність в її діях/бездіяльності умислу.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
З матеріалів, долучених до подання, не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України.
Судом не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 64 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, ст. 18, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду та в'їзду в Україну громадян України», суд, -
В задоволенні подання старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Копач Яни ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу у відношенні ОСОБА_2 , стягувач: ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Відповідно до п. п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст складено 10 лютого 2020 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик