Справа № 333/7220/19
Провадження №2-о/333/40/2020
Іменем України
29 січня 2020 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Холода Р.С., за участю секретаря судового засідання Гешевої Ю.Л., заявника - ОСОБА_1 , представника заявника - ОСОБА_2 , розглянувши цивільну справу в окремому провадженні за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 Б) про встановлення факту спільного проживання, -
19.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік - ОСОБА_3 . З ОСОБА_3 вона перебувала в шлюбі з 21.03.2002 року. Перебуваючи в шлюбі вони постійно проживали разом, вели спільне господарство, мали єдиний бюджет, але деякий час були зареєстровані за різними адресами. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована з 20.08.1973 року по 10.03.2005 року та з 20.03.2015 року і по теперішній час. Фактично, з моменту укладення шлюбу, вони проживали за адресою: АДРЕСА_1 , 10.03.2005 року вона вимушена була знятись з реєстрації за адресою спільного з чоловіком проживання за сімейними обставинами, але продовжувала мешкати разом із чоловіком. Факт проживання заявника із чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується довідкою від 20.01.2019 року ЖБК «Автомобіліст-6», в якій вказано, що ОСОБА_1 проживала без реєстрації з 2005 року по 2015 рік. Проживаючи разом з чоловіком, постійно знаходилась на його утриманні, оскільки він отримував пенсію, яка перевищувала її. Звернувшись до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Управління обслуговування громадян Комунарський відділ обслуговування громадян м. Запоріжжя із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника, отримала відмову у зв'язку із відсутністю необхідних документів, а саме відсутністю довідки про факт спільного проживання, на дату смерті ОСОБА_3 , як передбачено п. 2.11 розділу II «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У разі неможливості надати такий документ факт спільного проживання встановлюється у судовому порядку. Тому, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт спільного проживання з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з 10.03.2005 року по 15.05.2014 року.
Ухвалою суду від 27.12.2019 року відкрито провадження у справі.
У судовому засіданні ОСОБА_1 доводи, наведені в обґрунтування заяви, підтримала повністю, просила суд заяву задовольнити. Додатково зазначила, що квартиру вони з чоловіком отримали в 1973 році, вона була кооперативною. Мешкали постійно разом із чоловіком в ній. У 2005 році їй необхідно було знятись з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 для того, щоб оформити спадщину після смерті батька, але фактично кожен день вона проживала за вказаною адресою.
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заяву підтримала, просила її задовольнити, так як у справі наявні докази того, що ОСОБА_1 спільно мешкала зі своїм чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
24.01.2020 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшло клопотання про розгляд заяви ОСОБА_1 без їх участі, не заперечують проти встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 .
Суд, вислухавши пояснення заявника та її представника, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до вимог ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З 05.09.1967 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 фактично перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , актовий запис 13 (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 (а.с. 8).
Згідно довідок, наданих головою ЖБК «Автомобіліст-6» ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 з 20.08.1973 року по 15.05.2014 рік проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . З 20.08.1973 року по 10.03.2005 року та з 20.03.2015 рік по теперішній час ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою (а.с. 10, 14).
17.10.2019 року ОСОБА_1 отримала відмову від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Управління обслуговування громадян Комунарський відділ обслуговування громадян м. Запоріжжя в переведенні її з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника (а.с. 12-13).
Пунктом 1 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення: заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
З наданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що встановлення факту постійного проживання з померлим їй необхідно для призначення їй пенсії по втраті годувальника.
Серед переліку документів, які надаються для призначення пенсії по втраті годувальника, визначеному Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року за №22-1, вказано документи про місце проживання (реєстрації) та про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника. За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Виходячи з наданих до суду документів, пояснень позивача, судом встановлено, що подружжя ОСОБА_5 з 1973 року і по день смерті ОСОБА_3 мешкали разом за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що вимоги, викладені у заяві ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Отже, вважаю за можливе задовольнити вимоги заявника про встановлення факту її спільного проживання разом із чоловіком ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 Б) про встановлення факту спільного проживання - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 з 10.03.2005 року по 15.05.2014 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07.02.2020 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод