П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4249/19
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. Дата і місце ухвалення: 15.11.2019р., м. Одеса Дата виготовлення повного тексту: 19.11.2019р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
при секретарі - Рябоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколас» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
В липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ніколас» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000077/2 від 18.06.2019р., картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00248 від 18.06.2019р.
Позов обґрунтовувало тим, що з метою здійснення митного оформлення товару (меблі побутові, з металевим каркасом, в розібраному вигляді для зручності транспортування; меблі для сидіння з металевим каркасом), ввезеного на митну територію України на виконання умов контракту, укладеного 10.01.2019р. з компанією-нерезидентом DONGGUAN EXCELLENT IMPORT AND EXPORT CO., LTD, позивачем до Одеської митниці ДФС була подана митна декларація, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - ціною договору. На підтвердження митної вартості товару були надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000077/2 від 18.06.2019р., обґрунтоване тим, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таке рішення, а також карку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00248 від 18.06.2019р. ТОВ «Ніколас» вважає незаконними та зазначає, що товариством надано митному органу достатньо документів, з яких являється за можливе встановити митну вартість товару, задекларовану підприємством.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року позов задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000077/2 від 18.06.2019р.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №UA500010/2019/00248.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 15.11.2019р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «Ніколас».
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до умов пункту 3 зовнішньоекономічного контракту від 10.01.2019р. №10/01-19 та інших товарно-супровідних документів поставка товару здійснюється на умовах СIF Одеса, тобто до обов'язків продавця входить страхування товару. Проте, до митного оформлення такі документи не надавалися, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. При вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що положення чинного законодавства України передбачають визначення повних та достовірних відомостей про страховий платіж як складову митної вартості товарів.
Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням митного органу, що в наданих ТОВ «Ніколас» до митного оформлення документах відсутня інформація про виробника товару та торгівельної марки. На запит Митниці позивачем не надано додаткових документів, які б спростовували сумніви у правильності визначення митної вартості імпортованого товару. При цьому, інших способів, аніж витребування документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавством не передбачено.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що у рішенні Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000077/2 від 18.06.2019р. наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, зазначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10 січня 2019 року між ТОВ «Ніколас», як Покупцем, та компанією DONGGUAN EXCELLENT IMPORT AND EXPORT CO., LTD, як Постачальником, укладено зовнішньоекономічний контракт №10/01-19, за умовами якого Постачальник зобов'язується продати та поставити товар на умовах СIF ODESSA-Ukraine, а Покупець купити товар у кількості, за ціною та згідно з умовами, зазначеними в цьому договорі. Асортимент товару, кількість, ціна за одиницю товару оговорюється в специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту. Кожна поставка товару здійснюється у відповідності з специфікацією до цього контракту, узгодженого обома сторонами. Ціна товару встановлюється у доларах США на умовах поставки СIF ODESSA-Ukraine у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс (2010 рік). Контракт укладається на загальну суму 500 000 доларів США. Якість товару підтверджується Сертифікатами відповідності постачальника. Товар має бути готовий до відправки протягом 50 днів з підписання заявки. Фактичний строк поставки має бути підтверджений постачальником. Заявка покупця на поставку товару повинна містити назву товару, кількість товару (в одиницях виміру відповідно прас-листа), орієнтовну дату поставки товару. Оплата товару включає в себе 30% передоплати та 70% вартості протягом 10 днів після відправки товару покупцю, підтверджену сканкопією листа від постачальника, направленого на електронну пошту.
03 червня 2019 року між сторонами контракту №10/01-19 від 10.01.2019р. укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до п. 8 зазначеного Контракту, зокрема визначено, що оплата за специфікацією №1 від 11.01.2019р. в сумі 85703,90 доларів США здійснюється за наступним графіком: 1 платіж - 14520,90 доларів США, 2 платіж - 38000 доларів США, 3 платіж -33183 доларів США у строк до 25.06.2019р.
На виконання умов контракту №10/01-19 від 10.01.2019р. на митну території України позивачем поставлений товар на суму 85703,9 доларів США:
- меблі побутові, з металевим каркасом, у розібраному стані для зручності транспортування, вага «брутто» - 27104 кг., вага «нетто» - 23411 кг., на загальну суму 76760,8763 доларів США;
- меблі для сидіння з металевим каркасом, вага «брутто» - 2506 кг., вага «нетто» - 2195 кг., на загальну суму 8943,0237 США.
У зв'язку з цим, 13.06.2019р. декларантом ТОВ «Ніколас» до митного поста ВМО1 м/п Одеса-Центральний подано митну декларацію №UA500010/2019/015344, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту.
На підтвердження митної вартості товару позивачем надано: зовнішньоекономічний контракт №10/01-19 від 10.01.2019р., пакувальний лист №1/2 від 13.05.2019р., рахунок-фактуру (інвойс) NCL18002 від 13.05.2019р., коносамент MRFB19051272 від 15.05.2019р., навантажувальний документ №19824942 від 11.06.2019р., декларація про проходження товару NCL18002 від 13.05.2019р., банківський платіжний документ, що стосується товару №1 від 15.01.2019р., №3 від 04.06.2019р., прейскурант (прас-лист) виробника товару б/н від 11.01.2019р., доповнення до зовнішньоекономічного контракту додаток №01 від 03.06.2019р., доповнення до зовнішньоекономічного контракту специфікація №1 від 11.01.2019р., договір про надання послуг митного брокера №01/04-19 від 01.04.2019р., копія митної декларації країни відправлення №530420190045466187 від 15.05.2019р., копія митної декларації країни відправлення №530420190045467394 від 15.05.2019р.
За результатами перевірки документів, поданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товарів Митницею зроблено висновок, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.
Відповідно до вимог п.3 ст.53 МК України декларанту було запропоновано, для підтвердження заявленої митної вартості товару, потягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; страхові документи, а також документи, що містять відомість про страхування; переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову.
ТОВ «Ніколас», на вимогу митного органу, листом від 18.06.2019р. повідомлено, що інших додаткових документів надано не буде.
Одеська митниця ДФС дійшла висновку, що надані документи містять розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з цим, митним органом 18.06.2019р. складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00248 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000077/2, згідно якого митна вартість оцінюваного товару була визначена за другорядним методом - за резервним методом.
Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 18.06.2019р. №UA500010/2019/000077/2 відповідач зазначив, що позивачем заявлено не повні відомості про митну вартість та окремі складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. При цьому, подані документи містять розбіжності, а саме:
- відповідно до умов п.5 зовнішньоекономічного контракту від 10.01.2019р. №10/01-19 та інших товаросупровідних документів поставка товару здійснюється на умовах СIF Одеса, тобто до обов'язків продавця входить обов'язкове страхування товару. Проте, до митного оформлення такі документи не надавались, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- в наданих до митного оформлення, разом з митною декларацією документах, відсутня інформація щодо виробника оцінюваного товару та торгівельної марки;
- у наданих митних деклараціях країни відправлення від 15.05.2019 року №530420190045466187 та №530420190045467394 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та зазначений номер коносаменту, який не відповідає номеру коносамента, який наданий до митного оформлення;
- в прайс-листі виробника товару не зазначено на який період часу дійсна дана цінова пропозиція;
- згідно з Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%). В наданому документі, що підтверджує вартість страхування АSHH20124219Q001606H від 14.05.2019р. зазначена сума 81949,5 доларів США, що значно нижча ніж зазначена в інвойсі 85703,9 доларів США.
Не погоджуючись з правомірністю рішення про коригування митної вартості товарів від 18.06.2019р. №UA500010/2019/000077/2 та картки відмови від 18.06.2019р. №UA500010/2019/00248 ТОВ «Ніколас» оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, дійшов висновку, що позивачем був наданий достатній вичерпний перелік документів, який підтверджував заявлену митну вартість товарів, наявність розбіжностей у яких митним органом не доведено. Надані позивачем документи також не містять ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А відтак, за висновками суду першої інстанції, у Митниці не було підстав для сумніву правильності митної оцінки товару; відповідач необґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 23, 24 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поняття митної вартості є базовою категорією у системі митного законодавства з питань державної митної справи, оскільки саме на основі митної вартості здійснюється розрахунок митних платежів.
Вказане узгоджується з положеннями ст.50 МК України, якою передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).
Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.
Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.
За змістом частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Тобто, заявлення митної вартості товарів здійснюється виключно декларантом без жодного втручання митних органів, за винятком проведення певних консультацій за бажанням та зверненням декларанта для отримання певної інформації, необхідної йому для визначення митної вартості товарів.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.
Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів.
При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
При цьому, як слідує зі змісту приписів ч.3 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Аналогічні положення містяться і в п.3.16 та п.6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими, в свою чергу, запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Також, зазначене узгоджується і з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
До того ж, відповідно до вимог ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку, що надані ТОВ «Ніколас» документи містять розбіжності та не містять інформації щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, Одеською митницею ДФС в п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 18.06.2019р. №UA500010/2019/000077/2, серед іншого, зазначено те, що відповідно до умов п.5 зовнішньоекономічного контракту від 10.01.2019р. №10/01-19 та інших товаросупровідних документів поставка товару здійснюється на умовах СIF Одеса, тобто до обов'язків продавця входить обов'язкове страхування товару. Проте, до митного оформлення такі документи не надавались, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Також, зазначено, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%). В наданому документі, що підтверджує вартість страхування АSHH20124219Q001606H від 14.05.2019р. зазначена сума 81949,5 доларів США, що значно нижча ніж зазначена в інвойсі 85703,9 доларів США.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань митного органу виходячи з наступного.
За міжнародними правилами Інкотермс - за договором на умовах СIF (Cost, Insurance and Freight) саме продавець зобов'язаний укласти договір і оплатити всі затрати і фрахт, необхідні для доставки товару; продавець також укладає договір страхування, що покриває ризик втрати чи пошкодження товару під час доставки.
Термін CIF (вартість, страхування та фрахт) зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.
Тобто, згідно договору на умовах СIF вартість товару вже включає в себе вартість страхування товару постачальником. Також, вартість товару включає в себе і вартість маркування, пакування, вартість самої упаковки.
Відповідно до п.7 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на страхування цих товарів.
Тобто, витрати на страхування товарів додаються до ціни товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. В даному ж випадку, як зазначено вище, поставка товару на умовах СIF передбачає включення вартості страхування до ціни товару. Таким чином, вартість страхування не може додаватися до ціни, визначеної у контракті, бо остання вже включає в себе вартість страхування товару продавцем.
За викладених обставин, у відповідача не було правових підстав вимагати у декларанта подання документів на підтвердження складових вартості товарів, у тому числі страхування (документів, що містять відомості про вартість страхування).
До митного органу ТОВ «Ніколас» надало специфікацію до договору №10/01-19 від 10.01.2019р. та інвойс № NCL18002 від 13.05.2019р., в яких зазначено окремо: вартість товару, вартість фрахту та вартість страхування. Варто зазначити, що ці дані не суперечать іншим документам, зокрема, прайс-листу, експортним деклараціям, тощо.
Більше того, товариством надано договір страхування від 14.05.2019р., з якого вбачається, що страхуванню підлягає товар, вартістю 81949,50 доларів США, що відповідає даним інвойсу та специфікації.
Відповідно до наданих позивачем до митного органу документів вартість товару, який підлягає розмитненню, складає 81949,5 доларів США, при цьому, відповідно до умов контракту вартість транспортування покладається на продавця, який компенсує вартість перевезення з покупця та включає також вартість фрахту (доставки) 3400 доларів США, вартість страхування 354 доларів США, всього 85703,9 доларів США.
Колегія суддів критично ставиться до посилань Одеської митниці ДФС на те, що в наданих до митного оформлення, разом з митною декларацією документах, відсутня інформація щодо виробника оцінюваного товару та торгівельної марки. В рішенні про коригування митної вартості товарів жодним чином не обґрунтовано, яким чином інформація щодо виробника оцінюваного товару та торгівельної марки впливає на митну вартість товару.
В пункту 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000077/2 від 18.06.2019р. Одеська митниця ДФС, серед іншого, зазначила, що у наданих декларантом митних деклараціях країни відправлення від 15.05.2019р. №530420190045466187 та №530420190045467394 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та зазначений номер коносаменту, який не відповідає номеру коносамента, який наданий до митного оформлення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких посилань відповідача, оскільки оформлення митних декларацій країни відправлення від 15.05.2019р. №530420190045466187 та №530420190045467394 не залежить від ТОВ «Ніколас», а відсутність вказаної інформації не свідчить про неможливість визначення числового значення складових митної вартості поставленого товару.
Щодо посилань митного органу на те, що в прайс-листі виробника товару від 11.01.2019 не зазначено на який період часу дійсна дана цінова пропозиція, то колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не надано доказів того, що інформація в прайс-листі не є актуальною на момент його видачі і що товариство купувало товар, який підлягав декларуванню, за ціною, яка не відповідає задекларованій.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Так само й інших юридичних фактів, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Колегія суддів зазначає, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Натомість, митним органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст. 57 МК України порядку визначення митної вартості товару.
Отже, позовні вимоги ТОВ «Ніколас» про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000077/2 від 18.06.2019р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00248 від 18.06.2019р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці ДФС та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи, що дана справа, у відповідності до п.6 ч.6 ст.12 КАС України, є справою незначної складності та розглядалася судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, тому рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 12 лютого 2020 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук