13 січня 2020 р. Справа № 480/1292/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
представника позивача Шевченко Д.О.,
представників відповідача Мулик К.К., Мироненко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем за наслідками документальної виїзної позапланової перевірки 03.01.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000015015 про застосування до позивача штрафу або пені у розмірі 66647,66 грн. за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. З висновками відповідача не погоджується, вважає податкове повідомлення-рішення протиправним.
На виконання умов контракту від 22.08.2016 позивачем здійснено постачання обладнання. Контрагентом проведено часткову оплату, але зобов'язання про сплату коштів у сумі еквівалентній 1475,80 дол. США у строк не пізніше 24.089.2017 не виконано. 01.1202.17 позивач звернувся з позовом до арбітражного суду м. Москви. Станом на 17.12.2018 товариством отримано ухвалу суду про призначення справи до розгляду на 17.07.2018. Інших процесуальних документів не отримувало, а тому висновки відповідача про порушення строків розрахунків є безпідставними.
На виконання умов контракту - договору субпідряду позивачем виконані роботи вартістю 360480,00 дол. США. Підрядник провів частковий розрахунок. Залишок вартості виконаних робіт на суму 12088,00 дол. США не сплачений. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України строк повернення валютної виручки за контрактом продовжено до 24.09.2018. 01.10.2018 позивач звернувся до Спеціалізованого міжнародного економічного суду м. Алмати з позовом про стягнення коштів. Позивачем вжиті усі можливі заходи для повернення валютної виручки та усунення порушень.
За контрактом від 23.12.2015 товариством сплачено авансовий платіж у розмірі 61407 доларів США. Строк зарахування валютної виручки спливав 09.05.2018. Не був поставлений товар на суму 1726,00 дол. США. Товар надійшов на митну територію України 08.01.2018. Підтверджується прийняття його під митний контроль митними органами у межах встановленого строку завершення митної операції. Відповідно до коносамента від 18.12.2017 відвантажено 7 позицій товарів у трьох контейнерах на виконання умов за двома контрактами. Загальна їх вага становила 67810,00 кг. Відповідно до вимог ст. 1 закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності від продавця до покупця. Відповідно до вимог Митного кодексу України тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання. Таким чином, перебування товарів під митним контролем з 08.01.2018 свідчить про те, що позивачем не порушено строки завершення імпортної операції. Просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.01.2019.
Відповідач у письмовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що перевіркою виявлено факти порушення позивачем строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.
Митною декларацією від 06.06.2017 оформлено поставку товарів на суму 29516,00 дол. США. Строк зарахування валютної виручки до 03.12.2017. зарахування відбувалось кількома платежами. У тому числі 07.12.2018 на суму 289,26 дол. США з простроченням на 66 днів. Не отриманий залишок становить 1186,54 дол. США. Позивач звернувся до Арбітражного суду м. Москви 01.12.2017. Відповідно до повідомлення з офіційного сайту суду ухвалою від 20.07.2018 позовну заяву позивача залишено без розгляду. Позивач самостійно зазначає у документах з позовної роботи, як досліджувались під час перевірки, що з ухвалою суду ознайомився на сайті суду. Крім того, відповідачем направлено позивачу запит з вимогою про надання пояснень та відповідних документів з цього приводу, але відповідь на запит не надана.
Відповідно до вимог ст. 4 закону України " Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" прийнято рішення про стягнення з позивача пені у розмірі 0,3% неодержаної суми виручки за кожен день прострочення, включаючи період, на який строки було зупинено у зв'язку зі зверненням до суду.
Відповідно до вимог контракту позивачем здійснено постачання товару до Республіки Казахстан загальною вартістю 61229,45 дол. США. Строк зарахування валютної виручки неодноразово продовжувався. У встановлений строк валютна виручка у повному обсязі на рахунок позивача не надійшла. 01.10.2018 позивач звернувся з позовом до Спеціалізованого міжрайонного економічного суду м. Алмати. Рішенням від 14.11.2018 позов задоволено. Термін зарахування валютної виручки у розмірі 12088,0 дол. США закінчився 24.09.2018. З позовом позивач звернувся до суду 01.10.2018, тобто з порушенням строку на 6 днів. За цей період позивач має сплатити пеню у відповідності до вимог закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Відповідно до контракту позивачем здійснено попередню оплату в іноземній валюті на суму 401466,00 дол. США. Товар поставлено частково. Станом на 23.11.2018 дебіторська заборгованість становила 40930,00 дол. США, у тому числі прострочена 1726,00 дол. США. Товар на митну територію України станом на 23.11.2018 не надійшов, строк прострочення становить 198 днів. Надані під час перевірки коносаменти свідчать про відвантаження трьох контейнерів. Ніяких інших документів, що давали б змогу з'ясувати який саме товар у них знаходиться та на ви конання умов яких саме контрактів відвантажений позивачем під час перевірки та під час розгляду заперечень на акт не надавались. Банк знімає з контролю операцію у разі отримання інформації про надходження товару на митну територію України та оформлення відповідних документів. Надані позивачем сервісні документи - коносаменти не підтверджують митного оформлення товарів та не надають позивачу права їх використовувати. На момент проведення перевірки митне оформлення товарів позивачем не проведено та будь-які документи про фактичне переміщення товарів через митний кордон України не надано.
По всіх порушеннях позивачем у декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту та знаходяться за її межами станом на 01.10.2018 позивач самостійно задекларував не отримання валютної виручки та не отримання товару встановлені законом строки. Податкове повідомлення-рішення винесено правомірно. Просить у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав із зазначених підстав. Додатково пояснив, що коносаментом підтверджується відвантаження трьох контейнерів. Із зазначеної ваги вбачається, що у них містились товари, які позивач отримував від контрагента за двома контрактами. Товар прибув на митну територію України вчасно, але тривалий час не проводилось митне оформлення через відсутність у підприємства необхідних коштів.
Представники відповідача заперечення підтримали із зазначених підстав. Додатково пояснили, що з наданих позивачем документів вбачається, що контейнери завантажувались у Китаї та надійшли в Україну на суднах, що мають різне найменування та різний маршрут слідування. Ніяких доказів перевантаження не надано. Контейнери є власністю перевізника та використовуються ним неодноразово. Тому сам лише факт завантаження та надходження в Україну контейнерів з одними і тими ж номерами за відсутності відомостей про товар, що у них знаходиться та за яким саме контрактом здійснюється перевезення не є доказом постачання товарів саме позивачу. Крім того, позивач зазначає, що товари прибули в Україну та близько року перебували на зберіганні митниці, але не надав ніяких доказів на підтвердження таких обставин.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 4 закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов'язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов'язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Відповідно до ст.1 ч. 1, ст. 2 ч.1закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
Офісом великих платників податків ДФС за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки 03.01.2019 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000015015 про стягнення з позивача пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 66647,96 грн. (т. 1, а.с. 10).
Відповідно до повідомлень установи банку від 02.01.2018 станом на 01.01.2018, від 15.05.2018 станом на 01.10.2018 та від 05.06.2018 станом на 01.06.2018 позивачем було порушено строки розрахунків за рядом експортних операцій. За частиною з них підприємством надано висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про продовження строків надходження валютної виручки (т.1 а.с. 68-71).
У декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 01.10.2018 позивачем відображено експортні операції по яких у встановлені строки оплата в іноземній валюті не надійшла, а також імпортні операції по яких у встановлений законодавством термін після проведення оплати товари на територію України не надійшли ( т. 1 а.с. 72-90).
Судом встановлено, що 23.12.2015 позивачем укладено контракт № 3/1500154 з LISHUI OUYI VALVE CO, LTD (Китай) (т. 1 а.с. 113-129). Відповідно до умов контракту позивачем 10.11.2017 сплачено 61407,00 доларів США, що підтверджується копією платіжного доручення № 26336 (т. 1 а.с. 130). На підтвердження належного виконання умов контракту та надходження на митну територію України товарів у встановлені законом строки позивачем надано копію коносаменту MSC524621UON з якого вбачається, що 08.12.2017 у порту Нінбо здійснено завантаження трьох контейнерів з частинами крана у кількості семи позицій на судно MSC Genova. Загальна вага контейнерів 67810 кг, порт розвантаження - Чорноморськ, Україна (т. 1 а.с. 131-134). При цьому з наданих документів неможливо з'ясувати за яким саме контрактом здійснювалось постачання. Надано копії пакувальних листів відповідно до яких 29.11.2017 здійснено відвантаження з Шанхаю (Китай) до Іллічівська (Україна) пробок та частин кранів (а.с. 142-147).
Також відповідачем на підтвердження своєчасності доставки товарів надано копію інструкції по коносаменту MSCUON524621 відповідно до якого з порту Джиойя до порту Чорноморськ кораблем з назвою Namibia II UI 752R доставлено контейнери, у тому числі і три контейнери з вантажем "деталі клапанів", номери яких збігаються з номерами, які зазначені у коносаменті MSC524621UON. На документі мається відбиток штампу, що підтверджує перебування вантажу під митним контролем з 08.01.2018 (т. 1 а.с. 135-141). Суд вважає, що зазначені документи не свідчать про своєчасність виконання позивачем обов'язку імпорту товарів.
З копії митної декларації вбачається, що митне оформлення товарів проведено позивачем лише у березні 2019 року ( т. 1 а.с. 148-149). ЗА твердження позивача товари зберігались на митному складі з січня 2018 року до березня 2019 року через відсутність у підприємства коштів, необхідних для проведення митного оформлення.
Відповідно до 238 ч. 1 п.п. 2-5 МК України обов'язковій передачі органу доходів і зборів для зберігання підлягають товари, що ввозяться громадянами на митну територію України і підлягають оподаткуванню митними платежами, якщо вони не сплачені; товари, що ввозяться громадянами на митну територію України і підлягають оподаткуванню митними платежами, якщо вони не сплачені; товари, які до закінчення встановлених статтею 204 цього Кодексу строків тимчасового зберігання під митним контролем на складах тимчасового зберігання, складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги, митних складах не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму або такі, що декларувалися, але щодо яких після закінчення строків зберігання під митним контролем двічі надавалася відмова у митному оформленні в порядку, встановленому цим Кодексом; товари, граничний строк перебування яких під митним контролем на території зони митного контролю закінчився; товари, які перебувають під митним контролем і за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення граничних строків, встановлених статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 240 ч. ч. 1-2 МК України товари, зазначені у пунктах 1 - 3, 5 частини першої та у пунктах 1 - 4, 7 частини п'ятої статті 238 цього Кодексу, можуть зберігатися на складах органів доходів і зборів протягом 90 днів, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті. Товари, зазначені у пунктах 4 і 6 частини першої статті 238 цього Кодексу, зберігаються на складах органів доходів і зборів протягом строків, необхідних для організації процедури розпорядження ними, але не більше 90 днів.
Відповідно до ст. 239 ч.ч. 3,7 МК України прийняття органами доходів і зборів товарів для зберігання на складах цих органів може здійснюватися із заповненням уніфікованої митної квитанції, форма та порядок застосування якої затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Витрати органів доходів і зборів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1 - 5 частини першої та у частині п'ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів або уповноваженими ними особами. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг. Готівкові кошти на відшкодування витрат на зберігання товарів на складах органів доходів і зборів можуть прийматися цими органами із заповненням уніфікованої митної квитанції, яка видається власникам зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженим ними особам.
Позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження зберігання товарів на складі митниці у період з січня 2018 до березня 2019. Дослідженими судом доказами не підтверджується факт вчасного виконання позивачем обов'язку ввезення на митну територію товарів, а тому застосування відповідачем пені в цій частині суд вважає правомірним.
Відповідно до митної декларації позивачем 11.06.2017 здійснено вивезення за межі митної території України електронасосу вартістю 29516, 00 дол. США, що постачався за договором позивача з ТОВ "Нова технологічна платформа" на територію Російської федерації. Товар був прийнятий покупцем, що підтверджується актом вхідного контролю від 14.08.2017. Оплата в сумі 259159,93 російських рублів проведена покупцем 23.08.2016 ( т.2 а.с. 57-74). 01.12.2017 позивач звернувся Арбітражного суду м. Москви з позовом про стягнення з ТОВ "Нова Технологічна платформа" заборгованості у розмірі 1475,8 дол. США, що за становить 86454,43 руб. Росії. Розгляд справи було призначено на 17.08.2018 ( т. 2 а.с. 75-82).
За твердженням відповідача позовна заява залишена без розгляду ухвалою суду від 20.07.2018. Ця обставина підтверджується інформацією, розміщеною на офіційній електронній сторінці суду (http://kad.arbitr.ru/Document/Pdf/65a83178-a6c5-4be2-98ed-a00c3a4d1ec6/031943b1-e219-493e-b7fc-0469a38fbb7d/A40-241765-2017_20180720_Opredelenie.pdf?isAddStamp=True). Позивачем таке твердження ніякими доказами не спростовано. За таких обставин, суд вважає, що застосування відповідачем пені за несвоєчасне повернення позивачем валютної виручки за весь час затримки є правомірним та відповідає вимогам ст. 4 закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Судом встановлено, що позивачем за договором субпідряду виконані роботи у Республіці Казахстан ( т. 2 а.с. 83-103). Сторонами договору складались акти виконаних робіт та рахунки-фактури у період з 28.02.2017 до 30.11.2017 (т. 2 а.с. 104-117). Оплата проводилась кількома платежами у період з 02.02.2017 до 20.03.2018 ( т. 2 а.с. 118-134).
Висновком Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.08.2018 № 519 позивачу продовжено строки розрахунків по зовнішньоекономічним операціям. Зокрема граничний строк надходження валютної виручки у сумі 12088,00 дол. США продовжено з 25.07.2018 до 24.09.2018 ( т. 2 а.с. 135-136). у встановлений строк кошти не сплачені, що не заперечується позивачем. У зв'язку з цим ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" звернулось до Спеціалізованого міжрайонного економічного суду м. Алмати з позовом про стягнення заборгованості 01.10.2018, тобто за межами встановленого строку. Як було встановлено відповідачем та не заперечується позивачем, рішенням зазначеного суду від 14.11.2018 позовні вимоги задоволено.
З розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення вбачається, що розрахунок відповідачем проведено за 6 днів прострочення, тобто з моменту закінчення встановленого граничного строку і до моменту звернення позивача до суду. Суд вважає, що такі дії відповідають вимогам ст. 4 закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пеня за порушення строків проведення розрахунків застосовано правомірною
На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення від 03.01.2019 винесено відповідачем правомірно, підстави для його скасування відсутні
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000015015 від 03.01.2019, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 66 647,96 грн. відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення виготовлено 23.01.2020.
Суддя О.В. Соп'яненко