12 лютого 2020 року справа №200/13954/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 р. (повний текст рішення складено та підписано 11 грудня 2019 року у м. Слов'янськ) у справі № 200/13954/19-а (головуючий І інстанції суддя Арестова Л.В.) за позовом Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанов,
Позивач 03 грудня 2019 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Волноваського міського відділу державної виконавчої служби від 06.11.2019 року (ВП № 59801960) про накладення штрафу в розмірі 5 100, 00 грн. та визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Волноваського міського відділу державної виконавчої служби від 06.11.2019 року про стягнення виконавчого збору в сумі 16 692, 00 грн., винесену в межах виконавчого провадження № 59801960 (а.с. 3-5).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Волноваського міського відділу державної виконавчої служби від 06.11.2019 року про накладення штрафу в розмірі 5 100, 00 грн., винесену в межах виконавчого провадження № 59801960.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Волноваського міського відділу державної виконавчої служби від 06.11.2019 року про стягнення виконавчого збору в сумі 16 692, 00 грн., винесену в межах виконавчого провадження № 59801960 (а.с. 71-72).
Додатковим рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області судовий збір у розмірі 1921, 00 грн. на користь Державного бюджету України (а.с. 75-76).
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року встановлено, що, оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ст. 139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Таким чином, підстави винесення додаткового рішення є незрозумілими, так як тільки у судовому рішенні було вирішено питання про судові витрати.
Також за унормуванням ст. 139 КАС України вбачається, що всі судові витрати - судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, стягуються тільки у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Однак, у даному випадку Донецький окружним адміністративним судом задоволено позов суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
11 грудня 2019 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду повністю задоволені позовні вимоги Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанов.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Волноваського відділу державної виконавчої служби від 06.11.2019 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., винесену в межах виконавчого провадження № 59801960.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Волноваського відділу державної виконавчої служби від 06.11.2019 року про стягнення виконавчого збору в сумі 16 692,00 грн., винесену в межах виконавчого провадження № 59801960.
За унормуванням ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Можливість ухвалення у справі додаткового рішення виникає, зокрема, з метою вирішення питання про судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі (а.с. 31-32).
В рішенні суду від 11 грудня 2019 року не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Як вбачається з матеріалів справи, Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось із позовом у цій справі не як суб'єкт владних повноважень на виконання покладених на нього функцій (завдань), а як юридична особа публічного права, а тому розподіл понесених позивачем у цій справі судових витрат слід здійснювати в загальному порядку.
Аналіз приведеного правового регулювання та тлумачення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням наведених обставин справи, дають підстави для висновку про те, що понесені позивачем у цій справі та документально підтверджені судові витрати (в рамках заяви) підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Цього ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 812/246/18.
Таким чином, відстрочеа позивачу сплата судових витрат згідно зі ст. 133 КАС України підлягає стягненню з відповідача.
Позивачем були заявлені вимоги майнового характеру в загальному розмірі 21792 грн.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України Про Державний бюджет від 23.11.2018 № 2629-VIII, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 1921,00 грн.
Тобто, позивачу необхідно було сплатити судовий збір при подачі позовної заяви за позовні вимоги майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1921,00 грн.
З урахуванням наведеного, судом першої інстанції вірно встановлено, що судовий збір у розмірі 1921.00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), що суд апеляційної інстанції застосував до матеріалів зведеного виконавчого провадження.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області судовий збір у розмірі 1921, 00 грн. на користь Державного бюджету України.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись статями 139, 272, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 р. - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 р. у справі № 200/13954/19-а - залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 12 лютого 2020 року.
Колегія суддів Г.М. Міронова
Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко