12 лютого 2020 року справа №200/9060/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 200/9060/19-а (головуючий І інстанції Бабіч С.І., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (далі - ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0013544903 від 12.02.2019 року ГУ ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій у сумі 14568,27 грн. (а.с. 4-5).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року позов задоволений: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0013544903 від 12.02.2019 року ГУ ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій у сумі 14568,27 грн. (а.с. 67-69).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову через неповне з'ясування всіх обставин, ненадання вірної оцінки обставинам справи.
Посилався на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки порушення є триваючим, а тому склад порушення є закінченим саме фактом несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання, вважає, що строки давності, визначені ст. 102 ПК України, відповідачем дотримано (а.с. 72-73).
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи.
Позивач - Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ № 34032208, перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДФС у Донецькій області (а.с. 8-10).
20.08.2015 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року від 20.09.2015 року № 9194582601 (а.с. 16-18).
23 січня 2019 року відповідачем проведено камеральну перевірку ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року № 9175187268 від 20.08.2015 року, за результатами якої складений акт від 23.01.2019 року (а.с. 11-12).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, пп. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковій звітності з ПДВ (а.с. 12 зворотній бік).
На підставі висновку акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення- рішення від 12 лютого 2019 року № 0013544903, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного підпунктом 16.1.4 пунктом 16.1 статті 16, пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України та на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 1186, 1186, 1187, 1187, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1191, 1192, 1193, 1194, 1195, 1195, 1198, 1207, 1207, 1207, 1207, 1207, 1207 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 72871,35 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 14568,27 грн. (а.с. 13).
Позивачем подано скаргу на вищезазначене податкове повідомлення-рішення до ДФС України, яка рішенням від 26.04.2019 року № 20043/6/99-99-11-06-01-25 залишена без розгляду (а.с. 14-15,19).
Згідно п. 126.1. статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України надано визначення грошовому зобов'язанню платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За приписами п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.
Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За приписами п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно п. 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Предметом перевірки позивача було питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року.
Таким чином, до такої перевірки мають бути застосовані положення ст. 102 ПК України, як до перевірки проведеної з «інших питань».
Отже, на цю камеральну перевірку з інших питань розповсюджуються положення абзацу другого пункту 76.3 статті 76 ПК України і таку перевірку контролюючий орган мав право проводити у строк не пізніше 1095 днів, що мають бути відраховані саме від граничного строку сплати грошових зобов'язань, а не строку фактичного виконання зобов'язання, на що помилково посилається відповідач.
За загальним правилом, встановленим п. 202.1 ст. 201 ПК України, звітним (податковим) періодом щодо податку на додану вартість є один календарний місяць.
Згідно ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно матеріалів справи граничним строком виконання позивачем грошових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року від 20.09.2015 року № 9194582601 є 30.08.2015 року.
Камеральну перевірку відповідачем проведено 23.01.2019 року, а спірне податкове повідомлення - рішення прийнято 12.02.2019 року, тобто з порушенням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
Проведення відповідачем спріної перевірки поза межами строків, встановлених ПК України, тягне за собою скасування податкового повідомлення - рішення, що було прийнято за її наслідками.
Крім цього, враховуючи дату прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення (12 лютого 2019 року), яким до позивача застосовані штрафні санкції (які законодавець відносить до визначення поняття «грошове зобов'язання»), а також дати граничних строків сплати грошових зобов'язань, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу прийнято податковим органом поза межами 1095 днів.
Крім того, норма пункту 102.1. статті 102 ПК України пов'язує відлік строку давності саме з останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, а не з фактичною сплатою позивачем узгодженої у минулих роках суми податкового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 820/3544/17.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує виснвоок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0013544903 від 12.02.2019 року.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 200/9060/19-а за позовом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 12 лютого 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова