27 січня 2020 року № 320/6667/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Савенкова Є.О.,
представника позивача Пальчевського А.А.
представника відповідача Горової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області
до Рокитнянського районного будинку культури відділу молоді та спорту Рокитнянської районної адміністрації Київської області
про застосування заходів реагування у вигляді зупинення робіт
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Рокитнянського районного будинку культури відділу молоді та спорту Рокитнянської районної адміністрації Київської області, з урахуванням уточнених позовних вимог, у якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд та приміщень Комунального закладу «Районний будинок культури» Рокитнянської районної ради Київської області, за адресою: Київська область, Рокитянського р-н., смт. Рокитне, вул. Першотравнева, буд. 10, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 27.09.2019 №200.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позивач, на обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовою особою Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області проведено позапланову перевірку Рокитнянського районного будинку культури відділу молоді і спорту Рокитнянської районної державної адміністрації за адресою: Київська область, Рокитянського р-н., смт. Рокитне, вул. Першотравнева, буд. 10, з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений акт від 27.09.2019 №200, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. У зв'язку із цим позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки Рокитнянського районного будинку культури відділу молоді і спорту Рокитнянської районної державної адміністрації.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що ним усунуто переважну частину порушень, встановлених за наслідками перевірки, а роботи по усуненню інших порушень наразі тривають. Водночас та частина порушень, що залишились, потребує додаткового фінансування, відтак щодо виділення додаткових коштів на усунення порушень встановлених перевіркою, проводяться роботи.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 05.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання на 30.12.2019 року.
Ухвалою суду від 12.12.2019 виправлено описку в судовому рішенні, та виправлено дату судового засідання з « 30.12.2019» на « 28.12.2019».
28.12.2019 у судове засідання прибули представник позивача.
Відповідач у судове засідання прибув, за відсутності повноважень на представництво інтересів Рокитнянського районного будинку культури відділу молоді і спорту Рокитнянської районної державної адміністрації не допущений до участі в судовому засіданні.
Протокольною ухвалою суду від 28.12.2019 відкладено розгляд справи на 13.01.2020.
02.01.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача (вх.№25/20).
13.01.2020 у судове засідання прибув представник позивача та відповідача.
Протокольною ухвалою суду від 13.01.2020 замінено первісного відповідача у справі Рокитнянський районний будинок культури відділу молоді і спорту Рокитнянської районної державної адміністрації на Комунальний заклад «Районний будинок культури» Рокитнянської районної ради Київської області, та оголошено перерву у зв'язку із клопотанням відповідача до 27.01.2020.
27.01.2020 у судове засідання прибув представник позивача та відповідача.
В адміністративній справі оголошено вступну та резолютивну частину рішенням, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
24.09.2019 ГУ ДСНС України у Київській області видано посвідчення на проведення позапланової перевірки Рокитнянського районного будинку культури відділу молоді і спорту Рокитнянської районної державної адміністрації, за адресою: Київська область, Рокитянського р-н., смт. Рокитне, вул. Першотравнева, буд. 10, стосовно додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.
27.09.2019 року на підставі наказу ГУ ДСНС України в Київській області року №1015 від 24.09.2019 (а.с.11), доповідної записки начальника Рокитнянського РС ГУ ДСНС України у Київській області від 04.09.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позапланову перевірку виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
За результатами позапланової перевірки складено акт №200 від 27.09.2019 року у якому зафіксовані такі порушення:
-дерев'яні конструкції будівлі будинку культури не піддано вогнезахисній обробці;
-будівлю будинку культури не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;
-з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях будівлі будинку культури не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
-приміщення будівлі будинку культури не обладнано системою протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, системами оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей);
-дерев'яні конструкції сценічної коробки (сценічне оформлення) будинку культури не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
-евакуаційні виходи будинку культури не обладнані світловими показниками з написом вихід білого кольору на зеленому фоні, які повинні бути включеними на весь час перебування людей;
-внутрішній протипожежний водопровід будинку культури не забезпечено тиском води, виходячи з вимог ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»;
-на фасаді будівлі будинку культури відсутня табличка з інформацією про місце розташування протипожежного водопостачання, пожежних гідрантів (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на ній літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);
-не проведено ремонт, технічне обслуговування наявним пожежним кранам в будівлі РБК, і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;
-не забезпечено працюючий персонал СБК засобами індивідуального захисту;
-відсутній інформаційно-довідковий куточок для надання допомоги персоналу в отриманні відомостей щодо конкретних дій у надзвичайних ситуаціях;
-не організовано в повному обсязі навчання керівного складу та посадових осіб СБК в навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.
13.12.2019 на підставі наказу №40 від 10.01.2020 ГУ ДСНС України у Київській області проведено повторну позапланову перевірку Комунального закладу Рокитнянської районної ради Київської області «Районний будинок культури».
За наслідками проведення перевірки складено акт №2 від 13.01.2020, яким встановлено такі порушення:
-приміщення будівлі будинку культури не обладнано системою протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, системами оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей);
-дерев'яні конструкції сценічної коробки (сценічне оформлення) будинку культури не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
-внутрішній протипожежний водопровід будинку культури не забезпечено тиском води, виходячи з вимог ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»;
-не проведено ремонт, технічне обслуговування наявним пожежним кранам в будівлі РБК, і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;
-не організовано в повному обсязі навчання керівного складу та посадових осіб СБК в навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.
З огляду на встановлені порушення зафіксовані у акті №200 від 27.09.2019, позивач керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, звернувся до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд приміщень Комунального закладу «Районний будинок культури» Рокитнянської районної ради Київської області.
V. Норми права, які застосував суд
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ).
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).
Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів,
Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Згідно з частиною другою статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно п.2.5 Розділу 3 ППБУ у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Пунктом 1.21 Розділу 4 ППБУ встановлюється, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів (п.1.6 Розділу 4 ППБУ).
Відповідно до п.1.2 Розділу 5 ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Усі горючі декорації, сценічне оформлення, драпірування в залах для глядачів та експозиційних залах, фойє мають бути важкозаймистими або обробленими вогнезахисними засобами. Дерев'яні конструкції сценічної коробки повинні бути оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Організація, яка проводить обробку, зобов'язана надати власникові установи акт із зазначенням дати проведення робіт та строку придатності вогнезахисних покривів (просочень). Власник повинен організувати щоквартальну перевірку якості вогнезахисної обробки декорацій, сценічного оформлення і щороку - дерев'яних конструкцій. У разі необхідності вогнезахисна обробка повинна поновлюватися. Миття планшета сцени слід здійснювати водним розчином, що містить вогнезахисну речовину (п.2.3 Розділу 6 ППБУ).
Світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу) (п.2.32 Розділу 3 ППБУ).
Відповідно до п.2.2 Розділу 4 ППБУистема внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам:
1) внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей;
2) кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;
3) пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в «гармошку» або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново;
4) використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, не допускається;
5) у вибухопожежонебезпечних приміщеннях за наявності пилу пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим;
6) пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
7) спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання;
8) на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;
9) пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання;
10) зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин повинні утримуватись у справному стані;
11) у неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водопроводу повинна зливатись. При цьому біля пожежних кранів-комплектів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників цього об'єкта;
12) за наявності в неопалюваному приміщенні (будинку) трьох і більше пожежних кранів-комплектів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кран-комплектів.
Згідно п.2 ст.20 Кодексу цивільного захисту України організація заходів цивільного захисту суб'єкта господарювання здійснюється підрозділами (посадовими особами) з питань цивільного захисту, які створюються (призначаються) керівниками зазначених суб'єктів господарювання з урахуванням таких вимог:
1) у суб'єктах господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту, з чисельністю працюючих понад 3 тисячі осіб створюються підрозділи з питань цивільного захисту;
2) у суб'єктах господарювання, а також закладах охорони здоров'я із загальною чисельністю працюючих та осіб, які перебувають на лікуванні, від 200 до 3 тисяч осіб та у суб'єктах господарювання, віднесених до другої категорії цивільного захисту, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту;
3) у навчальних закладах з денною формою навчання з чисельністю 500 і більше осіб, які навчаються, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту;
4) у суб'єктах господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб призначаються особи з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб'єкта господарювання.
VI. Оцінка суду
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Аналіз вказаної норми свідчить про те, що факт виконання/невиконання суб'єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).
Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.
Судом встановлено, що в результаті проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки під час експлуатації належного йому будинку культури.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697) затверджено «Правила пожежної безпеки в Україні», якими встановлено загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Правилами пожежної безпеки в Україні передбачено, зокрема, що Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункт 2). Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4).
Як убачається з акта перевірки №200 від 27.09.2019, відповідачем допущено ряд значних порушень Правил пожежної безпеки в Україні на об'єкті - будинок культури, який знаходиться за адресою: Київська область, Рокитянського р-н., смт. Рокитне, вул. Першотравнева, буд. 10.
Станом на день ухвалення судом рішення у справі, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення усіх виявлених під час перевірки та зазначених в акті №200 від 27.09.2019 порушень вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до суду для застосування заходів реагування, як і доказів, що зазначені у акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
На думку суду, порушення Правил пожежної безпеки в Україні на такому об'єкті, як будинок культури, в якому проводяться масові заходи за участю великої кількості людей, є достатнім доказом існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють на такому об'єкті чи приймають участь в масових заходах в якості відвідувачів такого об'єкту.
Надзвичайна подія, за таких обставин, може призвести до незворотних наслідків. У даному випадку, наявність обґрунтованого побоювання, що підтверджено доказами, є достатнім для вжиття заходів реагування шляхом заборони експлуатації приміщення будинку культури.
Відтак, враховуючи відсутність акта про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки під час експлуатації та встановлення реальної існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей суд дійшов висновку, що зупинення експлуатації приміщення будинку культури є пропорційним, з урахуванням наведених порушень, збиткам, яких може зазнати утримувач будинку культури в зв'язку з забороною та можливими негативними наслідками для відвідувачів у разі виникнення пожежі.
З огляду на викладене, підлягають задоволенню вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) Комунального закладу «Районний будинок культури» Рокитнянської районної ради Київської області, розташованого за адресою: Київська область, Рокитянського р-н., смт. Рокитне, вул. Першотравнева, буд. 10, зазначених в акті №200 від 27.09.2019.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
ІX. Розподіл судових витрат
Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем під час розгляду справи не здійснювалось.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Комунального закладу Рокитнянської районної ради Київської області «Районний будинок культури», за адресою: Київська область, Рокитянського р-н., смт. Рокитне, вул. Першотравнева, буд. 10, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 27.09.2019 № 200.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 11 лютого 2020 р.