12 грудня 2019 року 17:16Справа № 280/5649/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., представників
позивача: Желтобрюхова В.В.
відповідача: Куранової С.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
15.11.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.11.2019 №003150402 (форми «В4») та від 04.11.2019 №003140402 (форми «В1»).
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «РУЖ» посилається на те, що висновки контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування та від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, які ґрунтуються на безтоварності господарських операцій з контрагентами позивача - ФГ «Терра України» та ФГ «Соломія», є безпідставними з огляду на документальне підтвердження таких операцій первинними документами. Також зазначає, що оцінку господарським взаємовідносинам позивача із вказаними контрагентами вже надано судами у межах адміністративних справ №808/2355/18 та №280/4908/18. Зауважує, що документально не підтверджено, що контрагентів позивача знято з реєстрації як юридичних осіб або у них анульовані свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - на день виписки податкових накладних за операціями з ТОВ «РУЖ», тобто відповідачем не спростовано, що ФГ «Терра України» та ФГ «Соломія» виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за реально здійсненими господарськими операціями, які призводили до фактичного руху активів позивача. Крім того, під час перевірки контролюючим органом не надано належної оцінки витратам позивача, які підтверджуються наявними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку. Із посиланням на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вважає податкові повідомлення-рішення від 04.11.2019 №003150402 (форми «В4») та від 04.11.2019 №003140402 (форми «В1») протиправними та просить їх скасувати.
Ухвалою суду від 19.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №280/5649/19 та призначено підготовче засідання на 12.12.2019.
Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 09.12.2019 №51800), в якому зазначає про наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства, які відображено в акті перевірки від 09.10.2019 №50/08-01-04-02/38563144. Пояснює, що порушення виникло внаслідок взаємовідносин із контрагентами ФГ «Терра України» та ФГ «Соломія», оскільки у вказаних підприємств відсутні основні засоби для обробки землі, виробничі потужності та земельні ділянки для вирощування продукції, інформація щодо залучення стороннього трудового ресурсу для здійснення господарської діяльності відсутня. Виходячи з наведеного, вважає, що ТОВ «РУЖ» декларувало придбання товару - соняшника врожаю 2016 року, 2017 року, який фактично є товаром невідомого походження, оскільки відсутнє його придбання по ланцюгах постачання або виробництва. Зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений первинними документами, складеними належним чином, які відображають реальність здійсненої господарської операції, водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо при придбанні товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатись до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Враховуючи наведене, у задоволенні позову просить відмовити.
Протокольною ухвалою суду від 12.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в цей же день.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».
У судовому засіданні 12.12.2019 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності
Товариство з обмеженою відповідальністю «РУЖ» (код ЄДРПОУ 38563144) зареєстровано в якості юридичної особи.
Основним видом економічної діяльності позивача є виробництво олії та тваринних жирів (код КВЕД 10.41).
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.09.2019 №204 та направлення від 20.09.2019 №180 відповідачем у період з 24.09.2019 по 02.10.2019 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» з питання достовірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2019 року, за результатами якої складено акт від 09.10.2019 №50/08-01-04-02/38563144.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «РУЖ» вимог п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2019 року, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) на суму 7 062 709 грн. та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2019 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21) на суму 890 396 грн.
Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що господарські взаємовідносини позивача із ФГ «Терра України» та ФГ «Соломія» не мали реального характеру.
Так, перевіркою встановлено відсутність у контрагентів позивача основних засобів для обробки землі, виробничих потужностей та земельних ділянок для вирощування продукції; інформація щодо залучення стороннього трудового ресурсу для здійснення господарської діяльності також відсутня. Виходячи з наведеного, на думку контролюючого органу, позивачем задекларовано придбання товару - соняшника врожаю 2016 року, 2017 року, який фактично є товаром невідомого походження, оскільки відсутнє його придбання по ланцюгах постачання або виробництва. Таким чином, первинна документація щодо здійснених господарських операцій з вказаними контрагентами є такою, що не містить достовірної інформації та не несе доказової сили. Враховуючи викладене, ТОВ «РУЖ» в декларації за липень 2019 року завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 7 953 105 грн. та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2019 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 890 396 грн.
На підставі акту перевірки винесено:
податкове повідомлення-рішення від 04.11.2019 №0003140402 форми «В1», яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника банку, на 7 062 709 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 1 765 677,25 грн.;
податкове повідомлення-рішення від 04.11.2019 №0003150402 форми «В4», яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 890 396 грн.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «РУЖ» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю
За підпунктом «а» пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг;
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Бюджетне відшкодування за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду..
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині другій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, наявність належним чином оформлених первинних документів, зокрема, податкових накладних, є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.
При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Доводи ж податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.
При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «РУЖ» та ФГ «Терра України» укладено договори поставки від 28.09.2016 №2, від 16.09.2016 №1, від 19.10.2016 №2, від 06.10.2016 №1, від 22.02.2017 №1, від 29.05.2017 №1, від 02.06.2017 №2, від 04.10.2017 №2, від 18.10.2017 №3, від 01.11.2017 №4, від 16.11.2017 №5, за умовами яких Постачальник (ФГ «Терра України») зобов'язується поставити у власність Покупця (ТОВ «РУЖ») продукцію власного виробництва (соняшник врожаю 2016, 2017 років) в повному об'ємі, за ціною та відповідної якості, що зазначені у цих договорах, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію на умовах цих договорів.
На підтвердження фактичного виконання умов зазначених договорів позивачем до матеріалів справи надано засвідчені копії:
договору поставки від 19.10.2016 №2, рахунок від 19.10.2016 №3 на суму 2 678 298,93 грн. (в т.ч. ПДВ 475 016,48 грн.), видаткових накладних від 21.10.2016 №15 на суму 315 399,88 грн. (в т.ч. ПДВ 52 566,65 грн.), від 21.10.2019 №14 на суму 171 799,93 грн. (в т.ч. ПДВ 28 633,32 грн.), товарно-транспортних накладних від 21.10.2016 №1, №2, видаткової накладної від 23.10.2016 №16 на суму 516 199,79 грн. (в т.ч. ПДВ 86 033,30 грн.), товарно-транспортних накладних від 23.10.2016 №1, №2, видаткової накладної від 24.10.2016 №17 на суму 1 324 699,46 грн. (в т.ч. ПДВ 220 783,24 грн.), товарно-транспортних накладних від 24.10.2016 №1, №2, №3, №4, №5, видаткової накладної від 25.10.2016 №18 на суму 521 999,80 грн. (в т.ч. ПДВ 86 999,97 грн.), товарно-транспортних накладних від 25.10.2016 №1, №2;
договору поставки від 22.02.2017 №1, рахунків-фактур від 22.02.2017 №1 на суму 1 035 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 172 500,00 грн.), від 24.02.2017 №2 на суму 1 035 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 172 500,00 грн.), від 28.02.2017 №3 на суму 38 916,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6 486,00 грн.), видаткової накладної від 28.02.2017 №11 на суму 262 683,00 грн. (в т.ч. ПДВ 43 780,50 грн.), товарно-транспортної накладної від 28.02.2017 б/н, видаткової накладної від 27.02.2017 №10 на суму 575 667,00 грн. (в т.ч. ПДВ 95 944,50 грн.), товарно-транспортних накладних від 27.02.2017 б/н, видаткової накладної від 25.02.2017 №9 на суму 1 014 300,00 грн. (в т.ч. ПДВ 169 050,00 грн.), товарно-транспортних накладних від 25.02.2017 б/н, видаткової накладної від 23.02.2017 №8 на суму 256 266,00 грн. (в т.ч. ПДВ 42 711,00 грн.), товарно-транспортної накладної від 23.02.2017 б/н;
договору поставки від 29.05.2017 №1, рахунку-фактури від 29.05.2017 №2 на суму 3 999 998,40 грн. (в т.ч. ПДВ 666 666,40 грн.), видаткової накладної від 29.05.2017 №4 на суму 1 048 799,58 грн. (в т.ч. ПДВ 174 799,93 грн.), товарно-транспортних накладних від 29.05.2017 б/н, видаткової накладної від 30.05.2017 №5 на суму 519 799,79 грн. (в т.ч. ПДВ 86 633,30 грн.), товарно-транспортних накладних від 30.05.2017 б/н, видаткової накладної від 31.05.2017 №6 на суму 431 399,83 грн. (в т.ч. ПДВ 71 899,97 грн.), товарно-транспортних накладних від 31.05.2017 б/н, видаткової накладної від 01.06.2017 №1 на суму 1 514 799,40 грн. (в т.ч. ПДВ 252 466,57 грн.), товарно-транспортних накладних від 01.06.2017 б/н, видаткової накладної від 02.06.2017 №3 на суму 485 199,80 грн. (в т.ч. ПДВ 80 866,63 грн.), товарно-транспортних накладних від 02.06.2017 б/н;
договору поставки від 02.06.2017 №2, видаткових накладних від 17.06.2017 №16 на суму 491 599,80 грн. (в т.ч. ПДВ 81 933,30 грн.), від 02.06.2017 №2 на суму 1 068 399,58 грн. (в т.ч. ПДВ 178 066,60 грн.), товарно-транспортних накладних від 02.06.2017 б/н, видаткової накладної від 03.06.2017 №4 на суму 1 004 799,60 грн. (в т.ч. ПДВ 167 466,60 грн.), товарно-транспортних накладних від 03.06.2017 б/н, видаткової накладної від 05.06.2017 №5 на суму 1 004 799,60 грн. (в т.ч. ПДВ 167 466,60 грн.), товарно-транспортних накладних від 05.06.2017 б/н, видаткової накладної від 06.06.2017 №6 на суму 998 999,60 грн. (в т.ч. ПДВ 166 499,93 грн.), товарно-транспортних накладних від 06.06.2017 б/н, видаткової накладної від 07.06.2017 №7 на суму 1 009 599,60 грн. (в т.ч. ПДВ 168 266,60 грн.), товарно-транспортних накладних від 07.06.2017 б/н, видаткової накладної від 08.06.2017 №8 на суму 998 599,60 грн. (в т.ч. ПДВ 166 433,27 грн.), товарно-транспортних накладних від 08.06.2017 б/н, видаткової накладної від 09.06.2017 №9 на суму 493 599,80 грн. (в т.ч. ПДВ 82 266,63 грн.), товарно-транспортних накладних від 09.06.2017 б/н, видаткової накладної від 10.06.2017 №10 на суму 479 799,80 грн. (в т.ч. ПДВ 79 966,63 грн.), товарно-транспортних накладних від 10.06.2017 б/н, видаткової накладної від 12.06.2017 №11 на суму 1 038 799,58 грн. (в т.ч. ПДВ 173 133,26 грн.), товарно-транспортних накладних від 12.06.2017 б/н, видаткової накладної від 13.06.2017 №12 на суму 995 999,60 грн. (в т.ч. ПДВ 165 999,93 грн.), товарно-транспортних накладних від 13.06.2017 б/н, видаткової накладної від 14.06.2017 №13 на суму 991 999,61 грн. (в т.ч. ПДВ 165 333,27 грн.), товарно-транспортних накладних від 14.06.2017 б/н, видаткової накладної від 15.06.2017 №14 на суму 987 199,61 грн. (в т.ч. ПДВ 164 533,27 грн.), товарно-транспортних накладних від 15.06.2017 б/н, видаткової накладної від 16.06.2017 №15 на суму 496 199,80 грн. (в т.ч. ПДВ 82 699,97 грн.), товарно-транспортних накладних від 16.06.2017 б/н, від 17.06.2017 б/н, видаткової накладної від 19.06.2017 №17 на суму 508 999,80 грн. (в т.ч. ПДВ 84 833,30 грн.), товарно-транспортних накладних від 19.06.2017 б/н, видаткової накладної від 20.06.2017 №18 на суму 1 200 999,52 грн. (в т.ч. ПДВ 200 166,59 грн.), товарно-транспортних накладних від 20.06.2017 б/н, видаткової накладної від 21.06.2017 №19 на суму 533 799,79 грн. (в т.ч. ПДВ 88 966,63 грн.), товарно-транспортних накладних від 21.06.2017 б/н;
договору поставки від 16.09.2016 №1, видаткової накладної від 16.09.2016 №1 на суму 457 399,81 грн. (в т.ч. ПДВ 76 233,30 грн.), товарно-транспортних накладних від 16.09.2016 б/н, видаткової накладної від 17.09.2016 №2 на суму 753 599,70 грн. (в т.ч. ПДВ 125 599,95 грн.), товарно-транспортних накладних від 17.09.2016 б/н, видаткової накладної від 19.09.2016 №3 на суму 805 399,68 грн. (в т.ч. ПДВ 134 233,28 грн.), товарно-транспортних накладних від 19.09.2016 б/н, рахунку від 16.09.2016 №1 на суму 3 052 298,78 грн. (в т.ч. ПДВ 508 716,46 грн.), видаткової накладної від 20.09.2016 №4 на суму 529 299,79 грн. (в т.ч. ПДВ 88 216,63 грн.), товарно-транспортних накладних від 20.09.2016 б/н, видаткової накладної від 21.09.2016 №5 на суму 506 599,80 грн. (в т.ч. ПДВ 84 433,30 грн.), товарно-транспортних накладних від 21.09.2016 б/н;
договору поставки від 28.09.2016 №2, рахунків від 28.09.2016 №2 на суму 1 616 000,64 грн. (в т.ч. ПДВ 269 333,44 грн.), від 03.10.2016 №1 на суму 2 525 001,00 грн. (в т.ч. ПДВ 420 833,50 грн.), видаткової накладної від 15.10.2016 №7 на суму 208 666,09 грн. (в т.ч. ПДВ 34 777,69 грн.), товарно-транспортної накладної від 15.10.2016 №1, видаткової накладної від 04.10.2016 №1 на суму 240 380,10 грн. (в т.ч. ПДВ 40 063,35 грн.), товарно-транспортної накладної від 04.10.2016 б/н, видаткової накладної від 05.10.2016 №2 на суму 226 644,08 грн. (в т.ч. ПДВ 37 774,01 грн.), товарно-транспортної накладної від 05.10.2016 б/н, видаткової накладної від 06.10.2016 №3 на суму 476 922,19 грн. (в т.ч. ПДВ 79 487,03 грн.), товарно-транспортних накладних від 06.10.2016 б/н, видаткової накладної від 10.10.2016 №4 на суму 1 009 798,40 грн. (в т.ч. ПДВ 168 299,73 грн.), товарно-транспортних накладних від 10.10.2016 б/н, видаткової накладної від 11.10.2016 №5 на суму 984 346,39 грн. (в т.ч. ПДВ 164 057,73 грн.), товарно-транспортних накладних від 11.10.2016 №1, №2, №3, №4, видаткової накладної від 12.10.2016 №6 на суму 994 244,39 грн. (в т.ч. ПДВ 165 707,40 грн.), товарно-транспортних накладних від 12.10.2016 №1, №2, №3, №4;
договору поставки від 06.10.2016 №1, рахунку від 06.10.2016 №2 на суму 4 999 998,00 грн. (в т.ч. ПДВ 833 333,00 грн.), видаткової накладної від 20.10.2016 №12 на суму 238 999,91 грн. (в т.ч. ПДВ 39 833,32 грн.), товарно-транспортної накладної від 20.10.2016 №1, видаткової накладної від 19.10.2016 №11 на суму 1 246 999,50 грн. (в т.ч. ПДВ 207 833,25 грн.), товарно-транспортних накладних від 19.10.2016 №1, №2, №3, №4, №5, видаткової накладної від 18.10.2016 №10 на суму 1 263 999,49 грн. (в т.ч. ПДВ 210 666,58 грн.), товарно-транспортних накладних від 18.10.2016 б/н, №2, №3, №4, №5, видаткової накладної від 17.10.2016 №9 на суму 1 248 799,50 грн. (в т.ч. ПДВ 208 133,25 грн.), товарно-транспортних накладних від 17.10.2016 б/н, видаткової накладної від 15.10.2016 №8 на суму 829 399,67 грн. (в т.ч. ПДВ 138 233,28 грн.), товарно-транспортних накладних від 15.10.2016 №2, №3, №4;
договору поставки від 01.11.2017 №4, рахунку від 01.11.2017 №3 на суму 10 357 595,88 грн. (в т.ч. ПДВ 1 726 265,99 грн.), видаткової накладної від 01.11.2017 №1 на суму 3 683 198,53 грн. (в т.ч. ПДВ 613 866,42 грн.), товарно-транспортних накладних від 01.11.2017 №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, видаткової накладної від 02.11.2017 №2 на суму 1 745 099,30 грн. (в т.ч. ПДВ 290 849,88 грн.), товарно-транспортних накладних від 02.11.2017 №16 - №22, видаткової накладної від 03.11.2017 №3 на суму 1 016 599,60 грн. (в т.ч. ПДВ 169 433,27 грн.), товарно-транспортних накладних від 03.11.2017 №23 - №26, видаткової накладної від 04.11.2017 №4 на суму 469 799,81 грн. (в т.ч. ПДВ 78 299,97 грн.), товарно-транспортних накладних від 04.11.2017 №27, №28, видаткової накладної від 07.11.2017 №5 на суму 731 199,71 грн. (в т.ч. ПДВ 121 866,62 грн.), товарно-транспортних накладних від 07.11.2017 №29 - №31, видаткової накладної від 15.11.2017 №6 на суму 218 999,92 грн. (в т.ч. ПДВ 36 499,99 грн.), товарно-транспортної накладної від 15.11.2017 №32, видаткової накладної від 16.11.2017 №7 на суму 482 099,81 грн. (в т.ч. ПДВ 80 349,97 грн.), товарно-транспортних накладних від 16.11.2017 №33, №34, видаткової накладної від 17.11.2017 №8 на суму 1 252 799,50 грн. (в т.ч. ПДВ 208 799,92 грн.), товарно-транспортних накладних від 17.11.2017 №35 - №39, видаткової накладної від 20.11.2017 №9 на суму 757 799,70 грн. (в т.ч. ПДВ 126 299,95 грн.), товарно-транспортних накладних від 20.11.2017 №40 - №42;
договору поставки від 04.10.2017 №2, рахунку від 04.10.2017 №1 на суму 1 198 736,48 грн. (в т.ч. ПДВ 199 789,41 грн.), видаткової накладної від 04.10.2017 №1 на суму 1 198 736,48 грн. (в т.ч. ПДВ 199 789,41 грн.), товарно-транспортних накладних від 04.10.2017 б/н;
договору поставки від 18.10.2017 №3, рахунку від 18.10.2017 №2 на суму 12 065 130,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 010 855,00 грн.), видаткової накладної від 18.10.2017 №2 на суму 733 887,00 грн. (в т.ч. ПДВ 122 314,50 грн.), товарно-транспортних накладних від 18.10.2017 б/н, видаткової накладної від 19.10.2017 №3 на суму 1 233 243,00 грн. (в т.ч. ПДВ 205 540,50 грн.), товарно-транспортних накладних від 19.10.2017 б/н, видаткової накладної від 20.10.2017 №4 на суму 1 550 934,00 грн. (в т.ч ПДВ 258 489,00 грн.), товарно-транспортних накладних від 20.10.2017 б/н, видаткової накладної від 21.10.2017 №5 на суму 1 794 474,00 грн. (в т.ч. ПДВ 299 079,00 грн.), товарно-транспортних накладних від 21.10.2017 б/н, видаткової накладної від 23.10.2017 №6 на суму 1 989 702,00 грн. (в т.ч. ПДВ 331 617,00 грн.), товарно-транспортних накладних від 23.10.2017 б/н, видаткової накладної від 24.10.2017 №7 на суму 1 745 568,00 грн. (в т.ч. ПДВ 290 928,00 грн.), товарно-транспортних накладних від 24.10.2017 б/н, видаткової накладної від 25.10.2017 №8 на суму 1 289 475,00 грн. (в т.ч. ПДВ 214 912,50 грн.), товарно-транспортних накладних від 25.10.2017 б/н, видаткової накладної від 27.10.2017 №10 на суму 712 107,00 грн. (в т.ч. ПДВ 118 684,50 грн.), товарно-транспортних накладних від 27.10.2017 б/н, видаткової накладної від 26.10.2017 №9 на суму 1 015 740,00 грн. (в т.ч. ПДВ 169 290,00 грн.), товарно-транспортних накладних від 26.10.2017 б/н;
договору поставки від 16.11.2017 №5, рахунків від 16.11.2017 №4 на суму 6 538 297,40 грн. (в т.ч. ПДВ 1 089 716,24 грн.), від 01.12.2017 №5 на суму 3 261 198,68 грн. (в т.ч. ПДВ 543 533,11 грн.), видаткової накладної від 01.12.2017 №16 на суму 793 399,68 грн. (в т.ч. ПДВ 132 233,28 грн.), товарно-транспортних накладних від 01.12.2017 №68-№70, видаткової накладної від 04.12.2017 №17 на суму 970 599,61 грн. (в т.ч. ПДВ 161 766,60 грн.), товарно-транспортних накладних від 04.12.2017 №71-№74, видаткової накладної від 05.12.2017 №18 на суму 491 599,80 грн. (в т.ч. ПДВ 81 933,30 грн.), товарно-транспортних накладних від 05.12.2017 №75, №76, видаткової накладної від 06.12.2017 №19 на суму 1 005 599,59 грн. (в т.ч. ПДВ 167 599,93 грн.), товарно-транспортних накладних від 06.12.2017 №77-№80, видаткової накладної від 21.11.2017 №10 на суму 1 408 199,44 грн. (в т.ч. ПДВ 234 699,91 грн.), товарно-транспортних накладних від 21.11.2017 №43-№47, видаткової накладної від 22.11.2017 №11 на суму 1 339 599,47 грн. (в т.ч. ПДВ 223 266,58 грн.), товарно-транспортних накладних від 22.11.2017 №48-№52, видаткової накладної від 24.11.2017 №12 на суму 760 499,70 грн. (в т.ч. ПДВ 126 749,95 грн.), товарно-транспортних накладних від 24.11.2017 №53-№55, видаткової накладної від 27.11.2017 №13 на суму 1 280 899,49 грн. (в т.ч. ПДВ 213 483,25 грн.), товарно-транспортних накладних від 27.11.2017 №56-№60, видаткової накладної від 28.11.2017 №14 на суму 755 399,70 грн. (в т.ч. ПДВ 125 899,95 грн.), товарно-транспортних накладних від 28.11.2017 №61-№63, видаткової накладної від 30.11.2017 №15 на суму 993 699,60 грн. (в т.ч. ПДВ 165 616,60 грн.), товарно-транспортних накладних від 30.11.2017 №64-№67.
Також, між позивачем (Покупець) та ФГ «Соломія» (Постачальник) укладено договори поставки від 09.10.2017 №2 та від 18.09.2017 №1, за умовами яких Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію власного виробництва (соняшник врожаю 2016 року) в повному об'ємі, за ціною та відповідної якості, що зазначені у цих договорах, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію на умовах цих договорів.
На підтвердження фактичного виконання умов зазначених договорів позивачем до матеріалів справи надано засвідчені копії:
договору поставки від 09.10.2017 №2, рахунку від 09.10.2017 №1 на суму 7 629 633,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1 271 605,50 грн.), видаткової накладної від 10.10.2017 №16 на суму 737 352,00 грн. (в т.ч. ПДВ 122 892,00 грн.), товарно-транспортних накладних від 10.10.2017 б/н, видаткової накладної від 11.10.2017 №17 на суму 1 251 162,00 грн. (в т.ч. ПДВ 208 527,00 грн.), товарно-транспортних накладних від 11.10.2017 б/н, видаткової накладної від 12.10.2017 №18 на суму 1 314 126,00 грн. (в т.ч. ПДВ 219 021,00 грн.), товарно-транспортних накладних від 12.10.2017 б/н, видаткової накладної від 13.10.2017 №19 на суму 1 049 004,00 грн. (в т.ч. ПДВ 174 834,00 грн.), товарно-транспортних накладних від 13.10.2017 б/н, видаткової накладної від 16.10.2017 №20 на суму 1 285 218,00 грн. (в т.ч. ПДВ 214 203,00 грн.), товарно-транспортних накладних від 16.10.2017 б/н, видаткової накладної від 17.10.2017 №21 на суму 1 753 389,00 грн. (в т.ч. ПДВ 292 231,50 грн.), товарно-транспортних накладних від 17.10.2017 б/н, видаткової накладної від 19.10.2017 №22 на суму 239 382,00 грн. (в т.ч. ПДВ 39 897,00 грн.), товарно-транспортної накладної від 19.10.2017 б/н;
договору поставки від 18.09.2017 №1, рахунку від 18.09.2017 №1 на суму 17 640 007,20 грн. (в т.ч. ПДВ 2 940 001,20 грн.), видаткової накладної від 09.10.2017 №15 на суму 1 469 216,60 грн. (в т.ч. ПДВ 244 869,43 грн.), товарно-транспортних накладних від 09.10.2017 б/н, видаткової накладної від 08.10.2017 №14 на суму 944 524,38 грн. (в т.ч. ПДВ 157 420,73 грн.), товарно-транспортних накладних від 08.10.2017 б/н, видаткової накладної від 07.10.2017 №13 на суму 1 225 392,50 грн. (в т.ч. ПДВ 204 232,08 грн.), товарно-транспортних накладних від 07.10.2017 б/н, видаткової накладної від 06.10.2017 №12 на суму 954 716,39 грн. (в т.ч. ПДВ 159 119,40 грн.), товарно-транспортних накладних від 06.10.2017 б/н, видаткової накладної від 03.10.2017 №11 на суму 969 808,39 грн. (в т.ч. ПДВ 161 634,73 грн.), товарно-транспортних накладних від 03.10.2017 б/н, видаткової накладної від 02.10.2017 №10 на суму 1 179 332,48 грн. (в т.ч. ПДВ 196 555,41 грн.), товарно-транспортних накладних від 02.10.2017 б/н, видаткової накладної від 01.10.2017 №9 на суму 957 264,40 грн. (в т.ч. ПДВ 159 544,07 грн.), товарно-транспортних накладних від 01.10.2017 б/н, видаткової накладної від 23.09.2017 №2 на суму 1 233 232,50 грн. (в т.ч. ПДВ 205 538,75 грн.), товарно-транспортних накладних від 23.09.2017 б/н, видаткової накладної від 25.09.2017 №3 на суму 1 173 648,48 грн. (в т.ч. ПДВ 195 608,08 грн.), товарно-транспортних накладних від 25.09.2017 б/н, видаткової накладної від 26.09.2017 №4 на суму 971 964,40 грн. (в т.ч. ПДВ 161 994,07 грн.), товарно-транспортних накладних від 26.09.2017 б/н, видаткової накладної від 27.09.2017 №5 на суму 1 009 792,42 грн. (в т.ч. ПДВ 168 298,74 грн.), товарно-транспортних накладних від 27.09.2017 б/н, видаткової накладної від 28.09.2017 №6 на суму 1 192 660,49 грн. (в т.ч. ПДВ 198 776,75 грн.), товарно-транспортних накладних від 28.09.2017 б/н, видаткової накладної від 29.09.2017 №7 на суму 1 196 972,48 грн. (в т.ч. ПДВ 199 495,41 грн.), товарно-транспортних накладних від 29.09.2017 б/н, видаткової накладної від 30.09.2017 №8 на суму 1 036 252,43 грн. (в т.ч. ПДВ 172 708,74 грн.), товарно-транспортних накладних від 30.09.2017 б/н.
Проведення розрахунків між сторонами за вказаними договорами підтверджується виписками банку та картками рахунку 631 (т. 1, а.с. 118 - 172).
Також матеріали справи містять копії звітів про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2017, поданих до контролюючого органу контрагентами позивача, а також довідки, які підтверджують наявність у ФГ «Терра України» земель (т. 1, а.с. 207-210).
Зауважень від контролюючого органу щодо форми складених первинних документів не надходило.
Наявність належним чином зареєстрованих податкових накладних по взаємовідносинам із вищезазначеними контрагентами відповідачем не заперечується.
Дослідивши та проаналізувавши зміст перелічених вище документів у сукупності, суд вважає, що такі первинні документи в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.
При вирішенні даного спору суд враховує також вимоги частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка встановлює: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ФГ «Терра України» та ФГ «Соломія» були зареєстровані в якості юридичних осіб, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Слід зазначити, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Вказана позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.08.2018 справі №1570/4299/12.
Також, чинним законодавством не пред'являються вимоги до суб'єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб'єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину.
Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано, а отже посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача будь-якого майна та трудових ресурсів для здійснення операцій з постачання товарів є безпідставними.
Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.
Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.
Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.
Отже, враховуючи, що юридична відповідальність носить індивідуальний характер, суд також не бере до уваги посилання контролюючого органу на те, що контрагентами позивача у періоді, що перевірявся, придбавалися товари, відмінні від реалізованих в подальшому позивачу, що свідчить про формування штучного кредиту без реального походження товарів у попередніх ланках ланцюга його продажу.
Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.
Вирішуючи спір по суті, суд, серед іншого, керується вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
В силу приписів ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2018 у справі № 808/2355/18, яке набрало законної сили 27.02.2019, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Запорізькій області від 30.05.2018 №0000441202 (форма В4) та №0000431202 (форма В1). При цьому, судом встановлено наступні обставини: «…Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «РУЖ» та ФГ «Терра Україна» укладено договори поставки від 28.09.2016, від 16.09.2016, від 19.10.2016, від 06.10.2016, від 22.02.2017, від 29.05.2017, від 02.06.2017, від 04.10.2017, від 18.10.2017, від 01.11.2017, від 16.11.2017 щодо сільськогосподарської продукції (соняшника)…Між ТОВ «РУЖ» та ФГ «Соломія» укладено договори поставки від 09.01.2017 та від 18.02.2017 щодо купівлі продукції власного виробництва (соняшнику врожаю 2017 року)…Таким чином, реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками з банківського рахунку, податковими накладними тощо, що відповідачем не оспорюється… З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені статтею 198 Податкового кодексу України…».
Аналогічного висновку щодо реальності досліджуваних господарських операцій ТОВ «РУЖ» із ФГ «Терра України» та ФГ «Соломія» за спірний період Запорізький окружний адміністративний суд дійшов в межах адміністративної справи №280/4908/18 (рішення від 13.05.2019 у справі №280/4908/18, яке набрало законної сили 31.07.2019).
За таких обставин судами вже досліджено та надано оцінку господарським операціям ТОВ «РУЖ» із ФГ «Терра України» та ФГ «Соломія» за той самий період.
Звідси, посилання податкової на завищення ТОВ «РУЖ» в декларації за липень 2019 року податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 7 953 105 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2019 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 890 396 грн., є неприйнятними.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на думку суду, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за липень 2019 року по відносинам із ФГ «Терра України» та ФГ «Соломія» та визначено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2019 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тому, висновки акта перевірки від 09.10.2019 №50/08-01-04-02/38563144 є помилковими, а зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 7 062 709 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 1 765 677,25 грн., а також зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 890 396 грн. - протиправним.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від від 04.11.2019 №0003140402 форми «В1» та від 04.11.2019 №0003150402 форми «В4» є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.11.2019 №0003140402 та від 04.11.2019 №0003150402.
3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» (69063, м. Запоріжжя вул. Глісерна, 8, код ЄДРПОУ 38563144) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 20.12.2019.
Суддя Ю.П. Бойченко