ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" лютого 2020 р. справа №300/2277/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Гундяка В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ОЙЛ» про стягнення податкового боргу, -
20.11.2019 року Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ОЙЛ» про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» заборгував перед бюджетом сплату штрафних санкцій та пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість та акцизного податку на пальне в сумі 28 356 564,1 грн. Оскільки, заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
У строк, встановлений судом, позивач усунув вказані недоліки, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Направлене відповідачу поштове відправлення зі штампом Судова повістка з копією ухвали про відкриття провадження у справі, повернулося до суду з відміткою Укрпошти «за зазначеною адресою не проживає». В такому випадку, у відповідності до ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки повернене поштове відправлення з повісткою невручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що повістка вручена належним чином. Наданим правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (надалі Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпунктів 14.1.175 пункту 16.1 статті 16 Кодексу податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до вимог пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 Кодексу податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Згідно п.203.1 ст.203 Кодексу податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.203.2 ст.203 Кодексу сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно пункту 120.1 статті 120 кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року на суму 67 733 грн., за жовтень 2018 року на суму 10 088 грн., за листопад 2018 року на суму 8 212 грн., за грудень 2018 року на суму 81 грн., за лютий 2019 року на суму 29 992 грн.
У зв'язку з частковою оплатою податкових зобов'язань визначених у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року сума до стягнення по даній декларації становить 9 585,66 грн.
Так відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання шляхом подання податкової декларації з податку на додану вартість на суму 57 958,66 грн.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Судом встановлено, що податковим органом проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УКР ОЙЛ» за результатами яких складено акти від 12.07.2018 року за №11838/26-15-12-06-16/39317635, від 04.12.2018 року №20108/26-15-12-06-16/39317635, від 23.01.2019 року №149/09-19-51-12/39317635, від 25.02.2019 року №377/09-19-51-12/39317635, від 23.04.2019 року №1167/09-19-51-12/39317635, від 30.05.2019 року №1462/09-19-51-12/39317635, від 01.08.2019 року №2117/09-19-51-12/39317635.
На підставі вказаних актів винесені податкові повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій форми «Н» від 31.07.2018 року №0481561206 на суму 9 791,16 грн., форми «Н» від 26.12.2018 року №0973481206 на суму 10 330,83 грн., форми «Н» від 24.01.2019 року №0001875112 суму 41,67 грн., форми «Ш» від 25.02.2019 року №0006765112 на суму 766,7 грн. та № 0006755112 на суму 5 631,07 грн., форми «Ш» від 23.04.2019 року №0018475112 на суму 5 998,4 грн., форми «ПС» від 30.05.2019 року №0023625112 на суму 1 020 грн., форми «ПС» від 01.08.2019 року №0039095112 на суму 1 020 грн., відповідно.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу, проте заборгованість ним сплачена не була.
У відповідності до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом нараховується пеня.
Судом встановлено, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість контролюючим органом було нараховано відповідачу пеню в розмірі 4 037,33 грн.
Враховуючи вищенаведене сума податкового боргу з податку на додану вартість ТОВ «УКР ОЙЛ» становить 96 595,82 грн.
Також судом встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за результатами якої складено акт від 31.10.2017 року за №471/26-15-14-01-03/39317635.
На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.11.2017 року за №9612615/40103 про донарахування зобов'язань в розмірі 12 858 882 грн. та про застосування штрафних санкцій в розмірі 3 214 721 грн.
У зв'язку з частковою сплатою, сума донарахованих зобов'язань становить 12 841 717 грн.
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено відповідачем до суду, однак постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 року №826/5800/18 в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 21.11.2017 року за №9622615/40103 відмовлено.
За таких обставин, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу, вказані грошові зобов'язання є узгодженими з 03.04.2019 року.
Окрім цього у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток контролюючим органом, у відповідності до статті 129 ПК України, нараховано відповідачу пеню в розмірі 4 310 629,73 грн.
Таким чином, враховуючи вищезазначене податковий борг з податку на прибуток ТОВ «УКР ОЙЛ» становить 20 367 067,73 грн
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР (надалі Закон №185/94-ВР), із змінами та доповненнями, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно статті 4 цього ж Закону порушення резидентами строків, передбачених статтею 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки.
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недоотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1, 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1, 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Нормами частини 5 статті 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати пеню, передбачену цією статтею.
Статтею 6 Закону встановлено, що строки, зазначені в статтях 1, 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Висновок щодо перевищення строків зарахування валютної виручки відповідача на його рахунки в уповноваженому банку центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики не надавався.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” від 19.02.1993 року №15-92 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
Пунктом 2 статті 16 вказаного Декрету встановлено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції) за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Як вбачається з матеріалів справи податковим органом також було проведено документальні позапланові виїзні перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом за період з 01.04.2017 по 18.12.2018 року за результатами яких складено акти від 04.06.2018 №722/26-15-14-06-04/39317635 та від 20.12.2018 №1497/26-15-14-06-04/39317635.
На підставі вказаних актів винесено податкові повідомлення-рішення форми «С» від 26.06.2018 року №0033751406 про донарахування неподаткової штрафної санкції в розмірі 170 грн., №0033741406 про донарахування пені за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 2 359 264,97 грн. та податкові повідомлення-рішення форми «С» від 11.01.2019 року №0001341406 про донарахування неподаткової штрафної санкції в розмірі 680 грн., №0001331406 про донарахування пені за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 5 516 537,92 грн., відповідно.
Таким чином на відповідача покладені податкові зобов'язання зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 7 876 652,89 грн. Дані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу, однак заборгованість ним сплачена не була.
Разом з тим податковим органом проведено камеральні перевірки щодо реєстрації та своєчасності подання акцизних накладних, за результатами яких складено акти від 31.07.2018 року №3179/26-15-40-04/39317635, від 11.05.2019 року №2023/09-19-40-00/39317635, від 01.07.2019 року №2713/09-19-40-00/39317635.
На підставі зазначених актів винесено податкові повідомлення-рішення форми «ПС» від 31.08.2018 №0032124004 про застосування фінансових санкцій на суму 15 049,65 грн., від 23.05.2019 №0015164002 про застосування фінансових санкцій на суму 178,01 грн., від 18.07.2091 року №0019984002 про застосування фінансових санкцій на суму 1 020 грн., відповідно.
Відповідно до абзацу 2 пункту 120-2.1 статті 120-2 Кодексу порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації перших примірників акцизних накладних/перших примірників розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, або відсутність їх складання чи реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених за результатами проведення документальної перевірки, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, або 2 відсотки суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні, - у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації до 15 календарних днів.
Згідно пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
У відповідності до пункту 231.3 статті 231 Кодексу акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
Пунктами 231.5, 231.6 статті 231 Кодексу встановлено, що при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Таким чином заборгованість відповідача з акцизного податку на пальне, що виник в результаті несплати штрафних санкцій, донарахованих відповідно до вищевказаних податкових повідомлень-рішень складає 16 247,66 грн.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за №64804-17 від 06.04.2018 року на суму 17 973 103,19 грн., яка направлена відповідачу, однак заборгованість ним сплачена не була.
Таким чином, борг відповідача перед бюджетом за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та акцизного податку на пальне складає 28 356 564,1 грн. (7 876 652,89 грн. + 96 595,82 грн. + 20 367 067,73грн. + 16 247,66 грн.)
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується довідкою про борг від 18.11.2019 року, податковими повідомленнями-рішеннями, розрахунками нарахування пені, обліковими картками платника податку та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.
Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати грошових зобов'язань суду не представив, чим фактично не заперечив суму, стягнення якої є предметом спору в даній справі.
Згідно п.95.1 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 Кодексу).
Відповідно до п.95.3 ст.95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У відповідності з п.95.4 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ОЙЛ» боргу в сумі 28 356 564,1 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.59.1 ст.59 ПКУ, керуючись ст. ст. 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ОЙЛ» у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 28 356 564 (двадцять вісім мільйонів триста п'ятдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 10 коп.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 11.02.2020 року, як дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 39317635), вул. Шухевича, 3, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111.
Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.