Ухвала
07 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 2-6016/11
провадження № 61-2287ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павлюк Н. В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2018 року подання задоволено.
Встановлено громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України на строк до повного виконання судового рішення, згідно з виконавчим листом Деснянського районного суду міста Києва від 23 лютого 2012 року № 2-6016/11.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у січні 2020 року, ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання.
У відкритті провадження за касаційною скаргою слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суд апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; а також ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційна скарга подана на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті провадження за касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Мартєв