Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 496/1027/18-ц
провадження № 61-46887св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Висоцької В. С., Грушицького А. І., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (після зміни найменування - акціонерне товариство «Укрсоцбанк»),
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 11 червня 2018 року у складі судді Горяєва І. М. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Калараша А. А., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 931 867,71 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 11 червня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, клопотання про відкладення або розгляд справи за його відсутності не подав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2018 року ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 11 червня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не надав доказів на підтвердження наявності заяви про розгляд справи за відсутності представника банку у додатках до позовної заяви, які скріплені печаткою за підписом юрисконсульта АТ «Укрсоцбанк»; зазначення у позовній заяві про наявність такої заяви не є безспірним доказом цих обставин.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду, АТ «Укрсоцбанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 11 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2018 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2018 року поновлено касаційне провадження, відкрито провадження, витребувано справу з Біляївського районного суду Одеської області.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в складі п'яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у додатку до позовної заяви під № 1 містилася заява про розгляд справи без присутності позивача; акт про відсутність цієї заяви у додатках до позовної заяви на адресу АТ «Укрсоцбанк» не надходив; суди не спростували відсутність такої заяви у додатках до позовної заяви.
Відзив на касаційну скаргу не находив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У пункті 8 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до пунктів 2.6, 2.12 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (чинної на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції; втратила чинність 01 січня 2020 року) (далі - Інструкція № 173) конверти (пакети), в яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання документів у пошкодженій упаковці, або якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт (Додаток 3) у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий додається до вхідних документів.
На першому аркуші вхідного документа у правому нижньому куті або вільному від тексту місці проставляється реєстраційний штамп (реєстраційна позначка), в якому зазначаються дата реєстрації, реєстраційний номер (та за необхідності - найменування суду) і підпис особи, яка здійснила реєстрацію документа, а в разі необхідності - і час подання документа.
Аналогічні положення містяться у пунктах 6 та 9 Розділу II Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказу Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814.
Реєстрація позовної заяви АТ «Укрсоцбанк» зазначеним положенням Інструкції № 173 не відповідає.
На першому аркуші позовної заяви міститься реєстраційний номер (реєстраційна позначка) без підпису особи, яка здійснила реєстрацію заяви.
АТ «Укрсоцбанк» у позовній заяві зазначало подання до суду додатку: «1. Заява про розгляд справи без присутності позивача (для суду)» (а. с. 3).
Проте серед додатків до позовної заяви (а. с. 4 - 22) у матеріалах справи така заява АТ «Укрсоцбанк» відсутня.
Разом з тим, акт про відсутність указаної заяви працівниками суду, відповідальними за приймання та реєстрацію вхідної кореспонденції, не складався та не направлявся на адресу АТ «Укрсоцбанк» до відома.
Таким чином без з'ясування обставин надходження та реєстрації позовної заяви у суді, а також перевірки її оформлення належним чином, висновки судів про те, що заява позивачем не подавалась є передчасними.
У пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що представник АТ «Укрсоцбанк» не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, є необґрунтованим, оскільки відповідно до пункту 2.6 Інструкції № 173 акт про відсутність документів не складався, що дає підстави для висновку про наявність заяви на момент реєстрації вхідної кореспонденції.
Та обставина, що позовна заява разом з додатками подавалася у прошитому (не пронумерованому) вигляді, не звільняє відповідальних за приймання та реєстрацію вхідної кореспонденції працівників суду від службового обов'язку перевіряти наявність усіх додатків до позовної заяви чи іншої вхідної кореспонденції, що надходить до суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 11 червня 2018 року та постанова Апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2018 року ухвалені з порушенням норм процесуального права, тому підлягають скасуванню, а справу слід передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Укрсоцбанк задовольнити.
Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 11 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2018 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С. Ю. Мартєв
Судді: В. С. Висоцька
А. І. Грушицький
Є. В. Петров
В. В. Сердюк