1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 06 лютого 2020 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року, відносно
ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Туреччина, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, приватний підприємець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307КК України, -
за участю: прокурора захисника підозрюваного перекладача ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 та продовжено підозрюваному ОСОБА_9 строк тримання під вартою, до 20 грудня 2019 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 3 000 602 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_9 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, врахував тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, та те, що закінчити досудове розслідування у кримінальному провадженні на даний час не можливо, що обумовлено складністю справи та об'ємністю матеріалів провадження.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити частково, продовжити строк тримання під вартою підозрюваному, зменшити розмір застави до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528 600 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зокрема, захисник зазначає, що клопотання прокурора не містить достатніх доказів причетності ОСОБА_9 до інкримінованого йому кримінального правопорушення. Повідомлення про підозру ґрунтується лише на припущеннях та міркуваннях сторони обвинувачення, нових доказів причетності ОСОБА_9 до кримінального правопорушення, враховуючи тривалий час здійснення досудового розслідування, стороною обвинувачення не здобуто та не надано слідчому судді, отже прокурором у судовому засіданні не доведено обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України.
Звертає увагу на те, що слідчим не надано належних доказів щодо обставин належного підтвердження трьох кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту та перевезення з метою збуту.
Крім того, органом досудового розслідування не конкретизовано роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні, який нібито обізнаний з чіткими планами у транснаціональній організованій групі; не надано документів щодо ініціювання контролю за вчиненням злочину - контрольованої поставки;рішень щодо призначення експертиз; матеріалів аудіо- чи відео- негласного фіксування зустрічі та розмови, яка велася у ресторані «Три вилки», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 76; матеріалів аудіо- чи відео- негласного фіксування обставин та подій, які відбувалися за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, буд. 6, гаражне приміщення № НОМЕР_1 .
На переконання сторони захисту прокурором не надано жодних доказів на підтвердження продовження існування вказаних у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та доказів того факту, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не може бути застосований до останнього.
Крім того, сторона захисту не погоджується із визначеним розміром застави у 3 000 602 грн., оскільки суд не обґрунтував необхідності визначення саме такої суми.
Щодо строку на апеляційне оскарження, то автор апеляційної скарги зазначає, що повний текст оскаржуваної ухвали ним отримано 18 листопада 2019 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити поновивши строк на апеляційне оскарження, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів справи видно, що повний текст оскаржуваної ухвали слідчого судді захисник отримав 18 листопада 2019 року, що унеможливлювало подачу ним мотивованої апеляційної скарги до 16 листопада 2019 року, у зв'язку з чим колегія суддів у даному конкретному випадку вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 06 вересня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019000000000829, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
02 липня 2019 року ОСОБА_12 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичного засобу, вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 липня 2019 року відносно підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 серпня 2019 року, з одночасним визначенням розміру застави у сумі 100 000 000 грн.
12 вересня 2019 року ухвалою слідчого судді того ж районного суду продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 20 грудня 2019 року.
Ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 19 серпня та 17 вересня 2019 року продовжено підозрюваному ОСОБА_13 строк тримання під вартою, відповідно до 19 вересня та 14 листопада 2019 року, з залишенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з покладеними обов'язками, визначеними ухвалою того ж районного суду від 03 липня 2019 року.
11 листопада 2019 року прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_9 строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з одночасним визначенням застави.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року клопотання прокурора задоволено.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились.
Слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч твердженням сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_9 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри, чогось очевидно безпідставного чи недопустимого не встановив.
Таким чином, доводи захисника про те, що клопотання прокурора не містить достатніх доказів причетності ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, є необґрунтованими, та на даному етапі досудового розслідування не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Також, слідчий суддя місцевого суду ретельно дослідив доводи клопотання прокурора відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження ОСОБА_9 строку тримання під вартою.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу підозрюваному не відпали, а продовжують існувати, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_9 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення
У зв'язку з цим слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги, обґрунтовано вказав про відсутність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на менш суворий ніж тримання під вартою.
Продовживши строк тримання підозрюваного ОСОБА_9 під вартою, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 1 532 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 000 602 грн. З таким рішенням слідчого судді погоджується і колегія суддів, оскільки такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Такі висновки відповідають практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість злочинів у вчиненні яких він підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_9 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та практиці ЄСПЛ, відповідно до якої суб'єкти владних повноважень повинні приділити стільки ж уваги встановленню відповідної застави, як прийняттю рішення про те, чи є необхідним подальше утримання під вартою ( ОСОБА_14 проти Польщі п. 66).
У зв'язку з чим, доводи захисника про визначення слідчим суддею непомірного для підозрюваного розміру застави, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права підозрюваного перебувати на волі.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити захиснику ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , строк на апеляційне оскарження.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 та продовжено підозрюваному ОСОБА_9 строк тримання під вартою до 20 грудня 2019 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 3 000 602 грн., - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/590/2020 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_15 Доповідач: ОСОБА_1