04 лютого 2020 року
справа №761/5457/17
провадження № 22-ц/824/2209/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В, Лапчевської О.Ф,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 07.06.2016 року у розмірі 56507,00 грн. та судові витрати у розмірі 1600 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 07.06.2016 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 16 390,95 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Позивач свої зобов'язання за Генеральною угодою виконав однак, відповідачем умови договору не виконано, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 56507,00 грн, яка складається з:
16390,96 - заборгованість за кредитом
1379,11 - заборгованість по процентам за користування кредитом
3278,15 - заборгованість за пенею та комісією
35458,78 - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 16390,96 грн та судовий збір у розмірі 1600,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами та штрафом скасувати та ухвалити в цій частині нове про задоволення позову, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між сторонами 07.06.2016 року укладено Генеральну угоду, відповідно до п. 2.1 якої визначено відсоткову ставку на рівні 1,083 % на місяць (або 13% річних) на суму залишку заборгованості по кредиту, крім того, умовами Генеральної угоди передбачено штраф у розмірі 35 458,78 грн. при порушення позичальником строків погашення заборгованості. Вказує, що основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування , і ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків, пені, комісії та штрафу за користування кредитом суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Проте погодитись із таким висновку суду не можна, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
З матеріалів справи вбачається, 29.12.2007 року на підставі заяви відповідача між сторонами укладено договір, відповідно до умов якого позивачем надано відповідачу кредит у розмірі 1881,6 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом та зміною кредитного ліміту.
07.06.2016 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № SAMDN500ТС000488523 від 29.12.2007 року, а також приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт.
Відповідно до п. 2.1. Генеральної угоди Банк надає позичальнику строковий кредит в сумі 16 390,96 грн строком на 12 місяців з 07.06.2016 року по 30.06.2017 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту на споживчі цілі в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків в розмірі 1,083% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Погашення заборгованості здійснюється з 1 по 25 число кожного місяця шляхом внесення щомісячного платежу у сумі 1464, 00 грн. для погашення заборгованості.
Пунктом 2.2. Генеральної угоди встановлено, що при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, передбачених в Генеральній угоді, Умовах та правилах, більше ніж на 31 день по зобов'язаннях, строк яких настав, сторони узгодили, що строк повернення кредиту вважається 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту починаючи з 32 дня порушення вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф в розмірі 35458,78 грн.
Таким чином, між сторонами погоджено умови та правила надання банківських послуг, згідно з якими здійснювалось нарахування відсотків та штрафів, оскільки підписана відповідачем Генеральна угода, містить усі істотні умови кредитного договору, зокрема, розмір тіла кредиту, строк дії договору, порядок погашення кредитної заборгованості, відсоткову ставку та розмір штрафу за прострочення виконання зобов'язання.
ОСОБА_2 належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконано, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого Банком, станом на 05.01.2017 року заборгованість за кредитним договором б/н від 07.06.2016 року становила 56507,00грн, з яких, зокрема: 16390,96 грн - заборгованість за кредитом; 1379,11 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Оскільки умовами Генеральної угоди, яка підписана ОСОБА_1 передбачено обов'язок останнього погасити заборгованість за відсотками та штрафу, і ці умови погоджено між сторонами, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 1379,11 грн. та штрафу у розмірі 35458,78 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості по відсотках та штрафу, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині, відповідно до ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню
Оскільки апеляційна скарга позивача не містить доводів щодо незгоди з рішенням суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, та відмови в частині стягнення заборгованості за пенею та комісією, тому апеляційним судом у відповідності до вимог ст. 367 ЦПК України в цій частині рішення не переглядається.
В порядку розподілу судових витрат з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2400 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи положення ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Крилової Олени Леонідівни задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом та штрафу скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 1379,11 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та штраф у сумі 35458,78 грн.
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 2400 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді