Справа № 523/1636/20
Провадження №2/523/2101/20
"04" лютого 2020 р.
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Середа І.В., розглянувши матеріали які надійшли за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ:35326253 місцезнаходження: вул.В.Хвойки, буд.21, м.Одеса) до ОСОБА_1 (1976 р.н.,РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (1975 р.н., місце проживання: АДРЕСА_1 ), яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 (2004р.н., місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 (2007р.н., місце проживання: АДРЕСА_1 ) про зняття з реєстраційного обліку, зобов'язання звільнити житлове приміщення, визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням
ТОВ «Кредитні ініціативи) звернулося до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з вимогами про зняття з реєстраційного обліку відповідачів, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , про зобов'язання відповідачів звільнити житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а також про визнання відповідачів такими, що втратили право користування вищевказаним нерухомим майном. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказане нерухоме майно-предмет іпотеки- є власністю позивача, а в силу ст.317 ЦК України, відповідачі, втративши право власності на квартиру, одночасно втратили право користування нею, однак врегулювати питання в досудовому порядку не вдалося, відповідачі продовжують користуватися вказаним майном.
Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов до наступного
Як передбачено ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз'яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ".
Відповідно ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно ч.1 ст.4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні.
Згідно до п.1.2) ч.2 ст.4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем до матеріалів справи додано квитанцію про сплату судового збору на суму 6306 грн., що є не достатнім, оскільки позивач просить визнати такими, що втратили право користування 4 осіб (4*2102=8408). Отже, позивачу необхідно сплатити 2102,00 грн. за платіжними реквізитами, розміщеними на сайті судової влади (sv.od.court.gov.ua).
Як передбачено ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
4)зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Проте, позивачем зазначено вимоги про зняття з реєстраційного обліку осіб у примусовому порядку, однак не зазначено, до кого з відповідачів вона заявлена та ким було порушено права позивача. У випадку, якщо позивач підтримає таку вимогу, необхідно зазначити обґрунтування таких вимог
Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 8, 175, 177, 185, 273,353 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 5, 6 Закону України «Про судовий збір», суддя
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зняття з реєстраційного обліку, зобов'язання звільнити житлове приміщення, визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує п'яти днів з дня вручення їм копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу складено та підписано 04.02.2020р.
Суддя: