Справа № 523/18578/19
Провадження №2/523/1872/20
"10" лютого 2020 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.,
за участю секретаря - Шевчук М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до «ДП ЖЕП» АО «Одеського Автоскладального заводу», третя особа без самостійних вимог Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби м.Одеси ГТУЮ в Одеській області про зняття арешту,
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом в якому зазнає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Заповітом від 12.12.2000 року ОСОБА_2 на випадок свої смерті зробив розпорядження, згідно якого все своє майно він заповідає ОСОБА_1 .. Під час оформлення спадщини позивач дізналась, що постановою державного виконавця від 14.05.2012р. накладено арешт на все майно ОСОБА_2 , а тому отримати свідоцтво про право на спадщину вона не може. Посилаючись на ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», позивач просить зняти арешт накладений постановою державного виконавця від 14.05.2012р. в рамках виконавчого провадження №31302821.
Позивач в судове засідання не з'явилась. Від представника позивача надійшло клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність, не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач до судового засідання не з'явився. На адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення «адресат не знайдено», а тому відповідно до вимог ст.128 ЦПК України вважається таким, що повідомлявся судом належним чином про розгляд справи.
Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні. Про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений.
За письмовою згодою представника позивача та за відсутності відзиву на позовну заяву розгляд справи проведений в заочному прядку на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (народився в м.Одесі) згідно заповіту від 12.12.2000року на випадок своєї смерті, заповів все своє майно ОСОБА_1 . Заповіт було посвідчено державним нотаріусом Восьмої одеської державної нотаріальної контори Туйск Ф.Л. ( а.с. 8).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №9041.
ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса ОМНО Джулай С.В. із заявою про прийняття спадщини, якою 18.02.2019року була заведена спадкова №15/2019 до майна померлого ОСОБА_2 . Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 було відмовлено в зв'язку з наявним арештом на все майно заповідача.
Так, згідно інформаційної довідки з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 06 вересня 2019р., убачається, що постановою державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Таракановою О.Г. від 14.05.2012р., в межах виконавчого провадження №31302821, був накладений арешт на все майно, яке належить ОСОБА_2 . Даний арешт був накладений під час виконання судового наказу №2-н-747/11, виданого Суворовським районним судом м. Одеси, згідно якого з ОСОБА_2 був стягнутий борг на користь «ДП ЖЕП» АО «Одеський Автоскладальний завод» в розмірі 2845,01 грн. 21 червня 2012р. постановою державного виконавця судовий наказ № 2-н-747/11 був повернутий стягувачу (ДП ЖЕП» АО «Одеського Автоскладального заводу») на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, в редакції чинній на той час. Виконавче провадження на теперішній час знищено за збігом встановленого законом строку його зберігання.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
В силу ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 318 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
За змістом ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
ОСОБА_1 звернувшись до нотаріальної контори у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини, вважається такою, що прийняла спадщину (ч.1 ст. 1269 ЦК України). Оскільки відповідно до статті 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право вимоги на усунення перешкод у здійсненні права розпорядження спадковими майном, переходить до спадкоємців власника. Отже, ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом має право на звернення до суду за захистом своїх спадкових прав передбачених ст. 391 ЦК України.
Що стосується невиконаного зобов'язання спадкодавця ОСОБА_2 , яке виникло у нього під час його життя за рішенням суду, то «ДП ЖЕП» АО «Одеський Автоскладальний завод» має право на задоволення своєї вимоги в строки, в порядку та у спосіб визначений Цивільним процесуальним кодексом України, з урахуванням положень ст.ст.1281-1282 ЦК України.
Крім того, як встановлено судом, після повернення стягувачу («ДП ЖЕП» АО «Одеський Автоскладальний завод») виконавчого документа без виконання, останній повторно до державної виконавчої служби із заявою про проведення стягнення в примусовому порядку, у визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки, не звертався.
Також, суд приймає до уваги, що арешт накладений державним виконавцем був здійснений на все (невизначене) майно боржника, що не відповідає принципу співмірності з боргом, який підлягає стягненню.
Отже, встановлені в судовому засіданні фактичні обставини вказують на те, що накладений арешт порушує спадкові права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту, шляхом зняття такого арешту.
Керуючись ст.ст. 12,13,76,259,263-265,268, 279, 280-282 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) накладений постановою державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції №31302821 від 14 травня 2012р.
Після набрання рішення суду законної сили, рішення є підставою для виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладання арешту на все майно, належне ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 10 лютого 2020 р.
Суддя