Справа № 522/20330/19
Номер провадження 2/522/2778/20
30 січня 2020 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Шеян І.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини усіх видів заробітку ( доходу) щомісяця до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 12 листопада 2010 року сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що подружнє життя з відповідачем не склалось у зв'язку з несумісністю характерів, різними поглядами на шлюб, сім'ю та плани на майбутнє. Сімейні стосунки постійно погіршувались, між ними постійно виникали конфлікт. В результаті вищевказаного вони втратили почуття любові, дружби та взаємоповаги. На даний час дитина проживає разом з позивачем.
Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 30 січня 2019 року.
У підготовчому засіданні 30 січня 2020 року позивач позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити у повному обсязі.
У підготовчому засіданні 30 січня 2020 року відповідач позовні вимоги визнав, щодо розміру аліментів не заперечував.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. ст. 110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Тоді суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 иа ОСОБА_4 12 листопада 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис 1819, був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Подружнє життя в ОСОБА_1 з відповідачем не склалось у зв'язку з несумісністю характерів. Сімейні стосунки постійно погіршувались, між ними постійно виникали конфлікти. В результаті вищевказаного вони втратили почуття любові, дружби та взаємоповаги.
Кожен з них живе своїм життям, не турбуючись проблемами один одного. Примирення між ними неможливе, а подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Майнового спору та спору з приводу проживання та утримання дитини немає.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
На даний час донька проживає разом з матір'ю.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В контексті даної статті батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Матеріальне утримання дітей це обов'язок батьків.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 Х11(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає правом кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
17 травня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2037-У111 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів».
Закон набрав чинності 08.07.2017 року. Відповідно до частини 3 ст. 181 СК України (у редакції зі змінами від 08.07.2017 року), за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини 2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Позивач просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 6 000 тис. щомісяця і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За таких обставин, враховуючи норми ст. 182 СК України, визнання позову про стягнення аліментів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення аліментів.
Згідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Враховуючи, що позовна заява про стягнення аліментів була подана 08 листопада 2011 року, тому аліменти підлягають сплаті саме з цієї дати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Керуючись ст. 51 Конституції України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,ст.ст. 76-81, 206, 258, 263, 265, 266 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113, 114 СК України, суд -,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації : АДРЕСА_2 ) зареєстрованого 12 листопада 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис 1819 від 12 листопада 2010 року.
Малолітню доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 залишити на утриманні матері ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 щомісяця у розмірі ј частини усіх видів заробітку ( доходу) щомісяця з урахуванням індексації починаючи з 29 листопада 2019 року до досягнення ОСОБА_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з аліментів суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України.
Відповідно ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Приморського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 10 лютого 2020 року.
Суддя: Ю.Б. Свячена