11 лютого 2020 року справа №200/8246/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Геращенка І.В.
Сіваченка І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя Давиденко Т.В.) від 08 листопада 2019 року у справі № 200/8246/19-а (дата складання повного тексту рішення 08 листопада 2019 року) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення про відмову в призначені допомоги при народженні дитини; визнання протиправною відмови у нарахуванні та виплаті допомоги при народженні дитини; зобов'язання призначити та здійснити виплату державної допомоги при народженні дитини за заявою від 05.06.2019 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано повідомлення від 06.06.2019 року № 08/3-01852 про відмову в наданні державної допомоги сім'ям з дітьми; визнано протиправними дії щодо відмови в призначенні виплаті допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язано призначити та здійснити виплату державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 згідно заяви від 05.06.2019 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що позивачу було відмовлено в призначенні допомоги на підставі того, що позивач звернувся не в термін, який встановлений ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п.12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затв. постановою КМУ від 27.12.2001 року №1751.
На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі. Крім того, позивач просив проводити розгляд справи за її відсутністю.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Позивач, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , має неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.06.2019 року № 1421-5000137834 та № 1421-5000137845 ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_4 перемістились до м.Торецьк та мешкають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11, 14-16).
05.06.2019 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Донецької області з заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 .
06.06.2019 року Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Донецької області прийняте повідомлення № 08/3-01852 про відмову у наданні держаної допомоги сім'ям з дітьми, яке обґрунтоване пропуском 12 місячного строку звернення та тим, що законні підстави для призначення допомоги при народження дитини відсутні (а.с. 21).
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII (далі Закон №2811-XII) встановлено, шо громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України, призначення і виплата якої здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад.
Умови призначення і виплати державної допомоги та перелік документів, необхідних для її призначення, визначено цим Законом та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).
За приписами статті 11 Закону № 2811-XII для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 04 лютого 2009 року).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1751, допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Позивач є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із заявою про призначення допомоги при народженні дитини позивач звернувся 05 червня 2019 року, тобто із пропуском 12 місяців після народження дитини.
У той же час, статтею 8 Закону України “Про охорону дитинства” визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Отже, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. В даному випадку відмова відповідача, в першу чергу, призводить до порушення інтересів дитини.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції відносно того, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької області, виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, а тому задовольнив позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо відмови у призначені допомоги при народженні дитини.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 226/318/17, від 06 лютого 2018 року у справі № 243/6956/1.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов,
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 200/8246/19-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі №200/8246/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 11 лютого 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 11 лютого 2020 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: І.В. Геращенко
І.В. Сіваченко