ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
11 лютого 2020 року м. Київ № 640/26351/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби геології та надр України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Державної служби геології та надр України в якому просила:
- визнати протиправним (нечинним) та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 5 від 11.01.2017 р. "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині зазначення в додатку 3 зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами вдасником яких було зазначено ДП "УПП УЗ" (правонаступник АТ "Українська залізниця") в тому числі спеціального дозволу на користування надрами № 4742 від 22 жовтня 2008 року ( Пенізевицький кар'єр ) та № 4709 від 30.09.2008 року (Самчинецьке кар'єроуправління);
- визнати протиправним (нечинним) та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 50 від 01.02.2017 р. "Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 р. № 5" в частині п. 1.3. до додатку 3 в частині встановлення дати зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами власником яких було ДП "УПП УЗ" (правонаступник АТ "Українська залізниця") в тому числі (п. 163) спеціального дозволу на користування надрами № 4742 від 22 жовтня 2008 року ( Пенізевицький кар'єр ) та (п. 162) № 4709 від 30.09.2008 року (Самчинецьке кар'єроуправління);
- визнати протиправним (нечинним) та скасувати припис від 24.05.2018 року № 289-14/09, винесеного на підставі Акту перевірки № 06-06/23/2018-08/п (59) від 24.05.2018 року;
- визнати протиправним (нечинним) та скасувати припис від 24.05.2018 року № 288-14/09, винесеного на підставі Акту перевірки № 06-06/26/2018-18/п (58) від 24.05.2018 року;
- стягнути з відповідача плачений судовий збір в сумі 3 073,60 грн. та витрати на надання правової допомоги Адвокатам.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1, ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З адміністративного позову вбачається, що позивачем фактично оскаржуються накази від 2017р. та приписи від 2018р., однак з позовом звертається лише 26.12.2019р., відповідно до штампу на поштовому конверті.
З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку з обов'язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів.
Також, суд враховує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку з обов'язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 264 КАС України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.
4.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська