Копія
"10" лютого 2020 р. Справа № 608/2397/19
Номер провадження2/608/72/2020
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Квятковської Л. Й.
за участі секретаря Маришевої Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Чортківської міської ради Тернопільської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, -
В грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Чортківської міської ради Тернопільської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом. В позовній заяві позивач вказав, що він є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі також зареєстровані дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 , донька ОСОБА_5 , внучки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Однак син ОСОБА_4 вже протягом 15 років не проживає по місцю реєстрації. Тому просить визнати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , таким, що втратив право на користування житлом в квартирі АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином шляхом оголошення про виклик через веб-портал.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Чортківської міської ради Тернопільської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Чортківської міської ради.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вивчивши та дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних мотивів.
Позивач ОСОБА_1 та члени його сім'ї дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_8 , дочка ОСОБА_5 , внуки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є користувачами квартири АДРЕСА_1 .
Відповідач за вказаною адресою фактично не проживає більше, як п'ятнадцять років, житлом не користується та створює перешкоди в оформленні субсидії, про що свідчать акти про факт не проживання від 07.08.2019 року, 01.10.2019 року і 02.12.2019 року, складені компетентною комісією в складі депутата Чортківської міської ради Гаврисьо І.В. в присутності сусідів.
Згідно ч. 4,5 ст. 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Статті 61-70 Житлового кодексу України передбачають і встановлюють порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 64 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом ст. 65 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 815 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Відповідно до статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках: 1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров'я та перебувають на лікуванні в медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в медичних закладах, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою; 2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; 3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
4) виїзду у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;
5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім'ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.
У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.
Відповідно до абзацу 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.
Належним способом захисту цивільних прав у такому разі є пред'явлення позову про позбавлення права власності або визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, які є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання відповідними уповноваженими органами.
Така позиція підтверджується висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11 у якій зазначено, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом із тим одну з таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньої; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_8 не користується вказаним житлом понад п'ятнадцять років, а тому може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням по АДРЕСА_2 , тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 64, 71 Житлового кодексу України, абзацом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 5, 13, 76, 82, 141, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , таким, що втратив право на користування житлом - квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя:/підпис/
Копія вірна
Оригінал заочного рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2397/19.
Заочне рішення набрало законної сили “____” _____________ 20____ р.
Суддя: Л Й Квятковська