465/143/18
2-а/465/259/20
Іменем України
07.02.2020 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова, в складі:
головуючого - судді Ванівського Ю.М.
при секретарі Школьніковій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Львова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП, інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП Фрусенко Тараса Андрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
позивач звернувся в суд з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовну заяву мотивує тим, що постановою серії ЕАА №246610 від 25.12.2017 р. інспектор УПП у Львівській області ДПП Фрусенко Т.А. наклав на ОСОБА_1 штраф у розмірі 255 грн. за адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП за невиконання вимог дорожнього знаку 1.5.2, 1.19, та п. 8.4 ПДР.
З вищевказаною постановою позивач не погоджується, вважає таку протиправною, оскільки жодного порушення правил дорожнього руху не здійснював, На підставі вищевикладеного просить заяву задоволити.
Позивач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання представник відповідачів не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявних у справі доказів без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 03.10.2019 року призначено спрощений розгляд справи №465/143/19
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАА №246610 від 25.12.2017 р. інспектор УПП у Львівській області ДПП Фрусенко Т.А. наклав на ОСОБА_1 штраф у розмірі 255 грн. за адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП за невиконання вимог дорожнього знаку 1.5.2, 1.19, та п. 8.4 ПДР.
Відповідно до дорожнього знаку 1.5.2. знак - звуження дороги з правого боку.
Відповідно до п.1.19 ПДР, попереджувальний знак установлюється поза населеними пунктами на відстані 150-300 м, у населених пунктах - на відстані 50-100 м до початку небезпечної ділянки. У разі потреби знак встановлюється і на іншій відстані, яка зазначається на табличці 300 м.
В ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
В ч.1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не додано жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, вважаю, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача не надані.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
На основі вищевикладеного, керуючись, ст.9,72,77, 241, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП, інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП Фрусенко Тараса Андрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задоволити.
Скасувати постанову серії ЕАВ №943909 від 24.02.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - закрити.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до восьмого Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя Ванівський Ю.М.