465/6521/18
2-а/465/206/20
Іменем України
05.02.2020 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого-судді Ванівського Ю.М.
при секретарі Школьніковій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач звернувся в суд до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 10.10.2018 року інспектор ДАБІ виніс постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 до за ч.5 ст. 96 КУпАП, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 14.09.2019 року.
З вищевказаною постановою позивач не погоджується, вважає таку протиправною, виходячи з наступного.
Згідно акту перевірки №690/18-пз. перевірка проведення будівельних робіт за адресою: с. Острів, Буський район, Львівська обл., в період з 10.09.2018 року по 14.09.2018 року є позаплановою.
Про вищевказану перевірку керівництво ПрАТ «Львівський обласний виробничий комбінат» дізналося лише в день її проведення. Що в акті перевірки так і у протоколі про адміністративне правопорушення вказано про те, що уповноважена особа відмовилася від підпису, що не відповідає дійсності, оскільки згідно довіреності, представники ПрАТ «Львівський обласний виробничий комбінат» не уповноважені брати участь у перевірці.
Крім того, в акті вказано про те, що підставою проведення перевірки є розпорядчий документ та посвідчення, однак такі документи керівництву не надавалися.
Позивач також наголошує на тому, що відповідач навіть не володів інформацією про те, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.03.2018 року та від 23.03.2018 року №20/03-18 відповідно до акту передачі приймання майна від 23.03.2018 року та від 26.03.2018 року перейшла в користування набувача нерухомого майна на підставі ст. 141 ЗК України.
В акті перевірки відсутні докази про роботи по відновленню водонапуску саму ПрАТ «Львівський обласний виробничий комбінат».
На підставі вищевикладеного та у зв'язку із наявними порушеннями при проведенні перевірки, а також встановлення недостовірних даних позивач просить скасувати постанову ДАБІ.
30 січня 2029 року на адресу суду поступив відзив на позовну заяву від представника ДАБІ, який мотивований тим, що позапланова перевірка проведена без порушень та у межах чинного законодавства.
Під час проведення перевірки було виявлено самочинне будівництво, а саме будівництво гідроспоруди водопадаючого каналу для потреб ставка, розташованого на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні ПрАТ «Львівський обласний виробничий комбінат».
Посилання позивача на те, що при перевірці представник позивача не був уповноважений брати участь у ній, на думку відповідача, то цей факт не відповідає дійсності.
Крім того, відповідач також наголошує на тому, що посилання позивача на договір купівлі -продажу 20.03.2018 року та від 23.03.2018 року №20/03-18 також не є підставою для задоволення позову, оскільки позивачем не надано до суду виписку з ЄДДР, які б свідчили про набуття стороною права власності на об'єкти.
На підставі вищевикладеного представник відповідача просить відмовити повністю в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив такі задоволити.
В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити повністю в задоволенні позову.
Суд заслухавши учасників по справі та перевіривши наявні у матеріалах справи докази приходить до наступного висновку.
30.09.2019 року ухвалою Франківського районного суду м. Львова призначено розгляд справи №465/6521/18 за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» під державним архітектурно-будівельним контролем необхідно розуміти сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (з наступними змінами та доповненнями) затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553).
Відповідно до п.п.2 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.
Судом встановлено, що 10.10.2018 року інспектор ДАБІ виніс постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 до за ч.5 ст. 96 КУпАП, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 14.09.2019 року.
В ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
В ч.1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до ст. 27 Закону України Про архітектурну діяльність», замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані абезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону;
Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1,2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Відповідно до абз.4 п. 15-1 «Порядку виконання будівельних робіт», затвердженого постановою КМУ №466 - виконання підготовчих або будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Однак, суд звертає увагу на те, що представником відповідача не було надано до суду жодного належного чи допустимого доказу, який би підтверджував порушення позивачем вимог ч.5 ст. 96 КУпАП, а саме не доведено, що роботи по відновленню водонапуску за адресою: адресою: с. Острів, Буський район, Львівська обл., виконувалися саме ПрАТ «Львівський обласний виробничий комбінат».
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
На основі вищевикладеного, керуючись, ст.9,72,77, 241, 243, 286 КАС України, суд, -
вирішив:
позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- задоволити.
Скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №153/11/18 -фінпз від 10.10.2018 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 96 КУпАП.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до Восьмого Апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання копії рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 06.02.2020 р.
Суддя Ванівський Ю.М.