465/143/20
3/465/610/20
Іменем України
11.02.2020 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Дзеньдзюра С.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, прож.: АДРЕСА_1
за ст. 173-2 ч.1 КУпАП-
ОСОБА_1 15.12.2019 року близько 16 год. 30 хв. за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 ,вчинив психологічне та домашнє насильство відносно доньки ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вдарив, проте тілесних ушкоджень не заподіяв. Своїми діями порушив громадський порядок та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за що передбачена ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Правопорушник в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Зазначив, що психологічного тиску на доньку не чинив. Разом з тим, під час конфлікту з дочкою, сам отримав ножове поранення в голову.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.ст. 9, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно диспозиції ст. 173-2 КУпАП, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП складає: об'єкт, яким виступають суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку; об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у діянні (дії або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; суб'єкт даного адміністративного правопорушення загальний, а суб'єктивна сторона виражається у формі умисної вини та необережності. Як вбачається з матеріалів даної справи факт вчинення домашнього насильства підтверджується тільки заявою та поясненнями ОСОБА_2 , натомість пояснення у самого ОСОБА_1 співробітниками поліції не відбиралися та до протоколу не долучені. Разом з тим, з долученої ОСОБА_1 до матеріалів протоколу довідки вбачається, що 15.12.2019 року о 16 год. 35 хв. на КНП ЛОР ЛОЦ ЕМДМ К зафіксовано виїзд екстреної медичної допомоги № 515 за адресою у м. Львові по вул. Наукова, 50/3, згідно карти виїзду якої зафіксований огляд пацієнта ОСОБА_1 , 84 роки, з діагнозом - різані поверхневі рани лобної та потиличної ділянки голови. Крім того, матеріали справи не містять фактичних даних, які б підтверджували сам факт психологічного насильства, а протокол про адміністративне правопорушення лише кореспондує заяву ОСОБА_2 . За таких умов неможливо встановити наявність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме вчинення дій або бездіяльності психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП -
адміністративну справу відносно ОСОБА_1 - закрити.
Дана постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя Дзеньдзюра С.М.