465/7110/16-ц
2/465/1166/20
Іменем України
(заочне)
05.02.2020 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова,
в складі:
головуючого-судді Ванівського Ю.М.
при секретарі Школьніковій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: відділ у справах дітей Франківської районної адміністрації ЛМР, Франківський районний відділ міграційної служби у м. Львові, про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою та зняття з реєстрації за місцем проживання,-
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою та зняття із реєстрації.
Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до Будинкової книги для прописки громадян, у вищевказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_5 ) ОСОБА_6 ОСОБА_7 та її діти - ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Однак такі з 2008 року і по даний час у квартирі АДРЕСА_1 не проживають, що підтверджується актом.
На підставі вищевикладеного, просить задоволити позовні вимоги.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив такі задоволити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Представник третіх осіб в судовому засіданні поклався на розсуд суду щодо заявлених вимог.
Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи повторну неявку відповідача в судове засідання, відсутність відзиву на позовну заяву та заперечень представника позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Частиною 1ст. 5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно роз'яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу квартири від 15 серпня 2003 року.
Відповідно до Будинкової книги для прописки громадян, у вищевказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_5 ) ОСОБА_6 ОСОБА_7 та її діти - ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Згідно ст. 47 Конституції України гарантовано кожному право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Статтею 319 ЦК України передбачено права власника майна, зокрема права володіння, користування та розпорядження таким майном.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян.
Частиною першою ст. 319 ЦК України, передбачено, що власник володіє користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а в частині першій ст. 221 ЦК України, зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що згідно акту обстеження квартири АДРЕСА_1 а від 16 ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2 року, ОСОБА_5 та її діти - ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , не проживають за вищевказаною адресою
У постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст.71,72,116,156 ЖК України;ст. 405 ЦК України).
Проте, відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п. 3 Правил реєстрації місця проживання реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради або сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено).
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», п. 8 Правил реєстрації місця проживання з питань «прописки» необхідно звертатися до органу реєстрації безпосередньо (тобто до відповідного органу місцевого самоврядування) або до центру надання адміністративних послуг (у випадку, якщо такий центр створено і він надає цю послугу у вашій територіально-адміністративній одиниці).
Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п. 26 Правил реєстрації місця проживання (Постанова КМУ №207 від 02.03.2016 р.), якою безпосередньо передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Згідно із ст.6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України,суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства,визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права,викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є позов підлягає до задоволення в частині визнання ОСОБА_2 такої, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Вимога про зняття з реєстрації не підлягає до задоволення, оскільки така не належить до компетенції суду.
Відповідно дост.141 ЦПК України з на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп
На основі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 13.15,81,141,280, 259 ЦПК України,
вирішив:
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: відділу у справах дітей Франківської районної адміністрації ЛМР, Франківського районного відділу міграційної служби у м. Львові, про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою та зняття з реєстрації за місцем проживання, - задоволити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.
В решті вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_8 ) Уляна ОСОБА_7 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
Третя особа: Відділл у справах дітей Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, що розташована за адресою: м. Львів. вул. Ген. Чупринки, 85;
Третя особа: Франківський районний відділ міграційної служби у м. Львові, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 67.
Повний текст рішення складений 06.02.2020 р.
Суддя Ванівський Ю.М.