Справа № 445/1778/18
провадження № 2/445/26/20
29 січня 2020 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М. В.
секретаря судового засідання Стеців Н.Р.
з участю :
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 до про стягнення аліментів ,-
Позивачка звернулась до суду із позовом в якому просить стягуватити з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку щомісяця на утримання сина ОСОБА_6 , 2008 р.н. та доньки ОСОБА_7 , 2013 р.н. і до досягнення ними повноліття. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем вона розлучена. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. У зв'язку з чим змушена звернутися до суду.
29.01.2020 року позивачка подала заяву про уточнення позовних вимог та просить стягувати з відповідача аліменти на утримання двох дітей по 1400 грн. на кожну дитину щомісяця і до їх повноліття. Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу - відмовляється.
Позивач та представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги із врхуванням уточнення підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні 29.01.2020 року позовні вимоги із врахуванням уточнення позовних вимог визнав та не заперечив щодо стянення з нього аліментів на утримання двох дітей в розмірі по 1400 грн. щомісяця і до їх повноліття, про що подав письмову заяву.
Представник відповідача ОСОБА_4 підтримав позицію відповідача.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступних міркувань
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сторони по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 .
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів, інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 51 Основного Закону - батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до положень Конвеції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року) дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження. Відповідно до положень ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України " Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У частині 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" закріплено, що сім'я є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Виходячи з того, те, що сторони зобов'язані однаково на рівних умовах забезпечувати рівень життя їхньої дитини, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей в розмірі по 1400 грн. на кожну диитину щомісяця. Такий розмір аліментів буде відповідати принципу відповідальності відповідача за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку неповнолітніх дітей і він не погіршить критично матеріальний стан відповідача, буде відповідати принципу справедливості, соціальної захищеності і розумності.
Згідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідача 704,80 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12,76,77,78,79,80,81,263,265,280,285,289 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 184 СК України , суд,-
Позов задовольнити.
Стягувати аліменти з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер картки платника податку НОМЕР_3 ), який зареєстрований за адресою: Львівська область, Золочівський район, с. АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податку НОМЕР_4 ) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1400 грн на кожну дитину щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19.09.2018 р. і до досягнення дитиною повноліття з врахуванням індексації відповідно до закону.
Стягyути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через Золочівський районний суд Льавівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 06.02.2020 р.
Суддя М. В. Бакаїм