Справа № 462/6642/19
11 лютого 2020 року Залізничний районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Кирилюка А.І.,
при секретарі - Шморгун Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №4 БУПП у Волинській області ДПП капрала поліції Голонюк Ігоря Михайловича, Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Волинській області Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
23.10.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ВР № 036379 від 16.10.2019 року.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16.10.2019 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серія ВР № 036379 поліцейським роти №4 БУПП у Волинській області ДПП капралом поліції Голонюк Ігорем Михайловичем, якою він притягнув ОСОБА_1 до відповідальності по ст.122 ч.2 КУпАП за порушення ПДР п.8.7.3 «г» і наклав штраф в розмірі 425 грн.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 13.12.2019 року відкрито провадження по справі. Вказану ухвалу було надіслано відповідачу.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Однак подав до суду заяву, у якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.
Представником відповідачів Кухарською О.В. 02.01.2020 року та 09.01.2020 року було подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що сторона відповідачів заперечує позовні вимоги, вважає такі безпідставними. Крім того, наголошує, що дії поліцейського роти №4 БУПП у Волинській області ДПП капрала поліції Голонюк Ігоря Михайловича щодо складення оскаржуваної постанови відповідають встановленим законом вимогам, у зв'язку із чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити та проводити розгляд справи без участі відповідача та його представника.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконань про підставність заявлених вимог, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що 16.10.2019 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серія ВР № 036379 поліцейським роти №4 БУПП у Волинській області ДПП капралом поліції Голонюк Ігорем Михайловичем, якою він притягнув ОСОБА_1 до відповідальності по ст.122 ч.2 КУпАП за порушення ПДР п.8.7.3 і наклав штраф в розмірі 425 грн./а.с. 2/
Позивач зазначає, що вказана постанова винесена безпідставно, оскільки він перетинав перехрестя на жовтий сигнал світлофору, оскільки мало місце вимога п. 8.10 ПДР України, а саме ОСОБА_1 не мав можливості вжити екстреного гальмування, не зміг зупинити транспортний засіб, у зв'язку із чим продовжив рух транспортного засобу на жовтий сигнал світлофору.
Згідно до ч.2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до пункту 8.7.3. «г» ПДР України жовтий сигнал забороняє рух і попереджує про наступну зміну сигналів.
У своєму відзиві, представник відповідача зазначає, що позовна заява є не мотивована, оскільки жодним чином позивачем належним чином не довів, що не мав змоги вжити екстреного гальмування. Крім того, до свого відзиву подала відеоматеріали місця події, що мала місце близько 14:20 год. 16.10.2019 року на перехресті пр.-ту Перемоги - вул. Грибоєдова у м. Луцьку.
Однак під час перегляду вищевказаних відеоматеріалів, вказана відео зйомка здійснена з нагрудного знаку працівника поліції, де відображено, що дійсно мало місце перетинання автомобілем «Skoda Octavia Tour» номерний знак НОМЕР_1 вищевказаного перехрестя. Однак з оглянутих відеоматеріалів, суд позбавлений можливості встановити, на який саме сигнал світлофору рухався даний автомобіль, оскільки автомобіль працівників поліції знаходився не позаду автомобіля позивача, а по іншій стороні перехрестя.
Крім того, під час огляду вказаних відеоматеріалів, встановлено, що працівник поліції наголосив, що ОСОБА_1 здійснив рух автомобілем на жовтий сигнал світлофору, на що той відповів що завершував маневр, та не зміг вжити екстреного гальмування.
Суд приймає до уваги викладені в позові пояснення позивача. Разом з тим, суд вважає, що відповідач не довів того факту, що при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови було прийняте зазначене рішення на підставі об'єктивних доказів, оскільки жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, суду не представлено. Так відповідач не надав суду жодного доказу вчинення позивачем правопорушення.
Відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність своїх дій на стадії судового розгляду справи, однак ненадання доказів в судовому засіданні давало суду право вирішити справу, обмежившись наявними у справі доказами, що повністю відповідає положенням ст.205 КАС України.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч.1 і ч.3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
Зі змісту ст. 280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням наявних по справі доказів вбачається, що інспектором поліції порушено норми ст. 245 КУпАП, а саме відповідачем не було вжито належних заходів, спрямованих на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що в судовому засіданні не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, то суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст.242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №4 БУПП у Волинській області ДПП капрала поліції Голонюк Ігоря Михайловича, Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Волинській області Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ВР № 036379 від 16.10.2019 року винесену відносно ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: поліцейський роти №4 БУПП у Волинській області ДПП капрала поліції Голонюк Ігор Михайлович, місце праці: м. Луцьк, вул. Залізнична, 15, код ЄДРПОУ 40108604.
Відповідач: Департамент патрульної поліції управління патрульної поліції у Волинській області Національної поліції України, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Залізнична, 15, код ЄДРПОУ 40108604.
Текст рішення виготовлено 11.02.2020 року.
Суддя: (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя