про залишення позовної заяви без руху
11 лютого 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/317/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Войтович І.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до відповідача, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України полковника поліції Жукова Є. від 18.12.2019 №860 в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Жуся Андрія Станіславовича до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
2) визнати протиправним наказ т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капітана поліції Білошицького О. №14 о/с від 09.01.2020 в частині звільнення зі служби в поліції поліцейського інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Жуся Андрія Станіславовича;
3) поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;
4) стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, індексацію заробітної плати, компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 10.01.2020 по дату ухвалення судового рішення.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС).
Як вбачається з тексту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач просить також визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України полковника поліції Жукова Є. від 18.12.2019 №860 в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Жуся Андрія Станіславовича до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, проте до суду з адміністративним позовом ( в цій частині позовних вимог) звернувся лише 07.02.2019 (відповідно до штемпеля на поштовому конверті), тобто з пропуском строку визначеного ч.5 ст. 122 КАС України.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Статтею 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу позивача на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (тут і надалі - в редакції, чинній на час подачі позовної заяви). Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір - це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розміри ставок судового збору. Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щодо вимоги позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 5 даного Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору щодо заявлених позовних вимог, а саме: стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Щодо посилання позивача, як на підставу звільнення від сплати судового збору за заявлені вимоги щодо виплати індексації заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні на п.1 ч1 ст. 5 зазначеного Закону, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про оплату праці" (де визначено структуру заробітної плати) та рішення Конституційного суду України від 15.10.2013р. № 8-рп/2013 і від 22.02.2012р. № 4-рп/2012 ці платежі не можуть бути кваліфіковані у якості заробітної плати, адже мають зовсім іншу правову природу ніж винагорода за працю, позаяк є компенсаційними санкціями до роботодавця за несвоєчасний розрахунок.
Висновок з приводу правової природи заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16, який, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норм права.
У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, внаслідок безпідставного ототожнення виплати індексації заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні із заробітною платою заявником до позову не приєднано документа про сплату судового збору.
Як вбачається з позовних вимог, щодо індексації заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 10.02.2020 по дату ухвалення судового рішення, заявником взагалі не розраховано будь-якої суми коштів, що суперечить самостійно сформульованій вимозі про стягнення.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги щодо ціни позову та з урахуванням уточнень подати до суду докази оплати судового збору за кожну вимогу про стягнення коштів, які не можуть бути кваліфіковані у якості заробітної плати.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені у строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду (щодо вимоги про скасування наказу від 18.12.2019 №860) або вказати інші підстави для поновлення строку;
- уточненої позовної заяви із зазначенням в прохальній частині позову щодо вимог майнового характеру;
- оригінал квитанції про сплату судового збору;
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/317/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Войтович І.І.