11 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2766/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №03661405 від 22.07.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2019 ГУ ДФС у Херсонській області винесено податкове повідомлення - рішення №03661405 про застосування фінансових санкцій та стягнення з ФОП ОСОБА_1 15541,12 грн. за порушення п.1, п.12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», яке позивач отримав 01.08.2019. Зазначає, що про перевірку магазину дізнався лише 05.07.2019, після отримання листа ГУ ДФС у Херсонській області до якого було додано Акт перевірки. Також, позивач зазначає, що вказані в даному акті перевірки порушення фактично вчинено продавцем магазину, а не ним. Вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 20.12.2019 відкрито провадження у даній справі та ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 20.01.2020 о 13:30 год.
11.01.2020, представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає наступне. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийнято на підставі висновків акту фактичної перевірки від 26.06.2019 №0243/21/22/РРО/3050926670, складеного за наслідками проведеної фактичної перевірки, відповідно до наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 30.05.2019 №710, направлень на проведення фактичної перевірки від 26.06.2019 №0590,№0591 магазину за адресою: АДРЕСА_1 А. В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, порушення ФОП ОСОБА_1 : п. 1, п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідач зазначає, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв виключно в межах норм діючого законодавства, а отже відсутні підстави для його скасування. Просив відмовити в задоволенні позову.
У судове засідання, призначене на 20.01.2020, позивач або представник позивача не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином 24.12.2019, що підтверджується особистим підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №7302701911328. Клопотання про поважність причини неможливості прибути в судове засідання, суду не надав.
Представник відповідача подав клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 20.01.2020, у зв'язку із неявкою позивача. Просив провести розгляд даного клопотання в порядку письмового провадження без його участі.
Ухвалою суду від 20.01.2020, розгляд справи відкладено на 03 лютого 2020 року о 13:15 год.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В прохальній частині позову просив розгляд справи провести без його участі.
03.02.2020 представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі.
03.02.2020, ухвалено подальший розгляд справи №540/2766/19 здійснити у порядку письмового провадження в межах строків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Також, ухвалою суду від 03.02.2020, замінено відповідача Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( 73026, адреса: м. Херсон, просп. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
На підставі викладених норм процесуального законодавства суд вважає за можливе розглядати дану справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 30.05.2019 №710, направлень на проведення фактичної перевірки від 26.06.2019 за №0590, №0591, проведено фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_1 Чистопілля, вул АДРЕСА_1 30/А.
За результатами проведення фактичної перевірки, складено Акт (довідка) фактичної перевірки від 26.06.2019 за №0243/21/22/РРО/3050926670.
Відповідно до висновків зазначеного Акта відповідачем встановлено, наступні порушення ФОП ОСОБА_1 , а саме:
- п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи при продажу алкогольних напоїв/тютюнових виробів, вчинене вперше протягом календарного року. За вказане порушення передбачено застосування фінансової санкції згідно п .1 ст.17 вказаного Закону у розмірі 1,00 грн.;
- п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не ведення в порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та здійснення продажу товарів (послуг), що не відображені в такому обліку, на загальну суму 7770,06 грн. За вказане порушення передбачено застосування фінансової санкції згідно ст.20 вказаного Закону у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 7770,06 х 2= 15540,12 грн.
На підставі висновків акту, контролюючим органом, прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.07.2019 за №03661405, яким до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 15541,12 грн.
Не погоджуючись із вищенаведеним оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, (далі ПК України) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Як передбачено підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Порядок проведення фактичних перевірок визначений у статті 80 ПК України.
У пункті 80.1 статті 80 ПК України закріплено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності певних обставин, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового Кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Судом встановлено, що відповідачем дотримано всі приписи законодавства щодо порядку проведення фактичних перевірок.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Перед початком перевірки перевіряючими було зроблено розрахункову операцію, придбано 1 пляшку алкогольного пива Вud 0,5 л., зафіксовано в пп. 2.2.6 акта фактичної перевірки, через РРО розрахункову операцію не проведено. Продавець ОСОБА_2 , після пред'явлення службових посвідчень ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та ознайомлення з направленнями на фактичну перевірку та наказу від 30.05.2019 №710, отримала під підпис копію наказу, що підтверджується підписами в направленнях на фактичну перевірку.
Відповідно до акта перевірки від 26.06.2019 за №0243/21/22/РРО/3050926670 встановлено, що в магазині за адресою: АДРЕСА_1 Чистопілля АДРЕСА_2 вул АДРЕСА_1 А, встановлено проведення розрахункової операції без застосування РРО; не забезпечено ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: ТТН №НFХ-121256 від 29.12.2018 на суму 1050,00 грн., відмітка про оплату від 25.01.2019; ТТН №НFХ-119551 від 26.12.2018 на суму 828,60 грн., відмітка про оплату 25.01.2019; ТТН №НFХ-008568 від 02.02.2019 на суму 1041, 24 грн., відмітка про оплату 15.02.2019; ТТН №НFХ-032458 від 13.04.2019 на суму 509,94 грн., відмітка про оплату 19.04.2019; ТТН №НFХ-024845 від 23.03.2019 на суму 1019,88 грн., відмітка про оплату 29.03.2019; ТТН №НFХ-024490 від 23.03.2019 на суму 630,00 грн., відмітка про оплату 29.03.2019; ТТН №НFХ-019573 від 09.03.2019 на суму 1033,20 грн., відмітка про оплату 22.03.2019; ТТН №НFХ-014900 від 23.02.2019 на суму 1657,20 грн., відмітка про оплату 12.03.2019.
Загальна сума необлікованого товару склала - 7770,06 грн. Вищезазначені накладні не записано у відповідні графи книги обліку доходів і витрат. Будь-які відомості про постачальника в накладних відсутні.
Статтею 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Пунктами 1, 12 статті 3 Закону №265 встановлено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Відповідно до ст. 20 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За підсумками проведеної перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки від 26.06.2019 за №0243/21/22/РРО/3050926670.
Пунктом 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки (акт відмови від 26.06.2019 №065/21/22).
Згідно п. 86.6 ст. 86 Податкового кодексу України, відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Щодо посилання позивача на те, що порушення фактично вчинені продавцем, а не ФОП ОСОБА_1 , а тому дана обставина вказує на відсутність складу зазначених порушень в його діях, у зв'язку з чим до нього не можуть бути застосовані штрафи, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу на те, що саме суб'єкт господарювання несе відповідальність за організацію та діяльність об'єкта господарювання. Таким чином, вищезазначені посилання позивача, як на підставу для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, не звільняють ФОП ОСОБА_1 від зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності та застосування санкцій за їх невиконання.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб'єкта владних повноважень у справах про їх оскарження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатніх доказів, які спростовували твердження позивача, а відтак довів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення - рішення № 03661405 від 22.07.2019 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 15541,12 грн., діяв обґрунтовано, на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог та про відмову у задоволенні позову ФОП Бездольного С ОСОБА_3 .
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.І. Войтович
кат. 111030700