Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
11 лютого 2020 р. Справа № 621/42/20
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Зміївської районної державної адміністрації управління соціального захисту населення, Зміївської районної державної адміністрації в особі комісії по вирішенню питань пов'язаних з наданням населенню соціальних допомог та пільг за фактичним місцем проживання, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 10.01.2020 року звернулась до Зміївського районного суду Харківської області з позовом до Зміївської районної державної адміністрації управління соціального захисту населення, Зміївської районної державної адміністрації в особі комісії по вирішенню питань пов'язаних з наданням населенню соціальних допомог та пільг за фактичним місцем проживання, третя особа: ОСОБА_2 , в якому просила суд:
- скасувати рішення управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації про повернення надміру виплачені бюджетні кошти в сумі 38593, 92 грн., визнати безпідставне і не правове;
- скасувати позбавити сім'ю ОСОБА_3 на 6 місяців соціальних допомоги малозабезпеченої сім'ї гарантованого пожиточного мінімуму, визнати не правовим;
- скасувати рішення про відмову соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї за період з 01.11.2019 року по 30.12.2019 року;
- зобов'язати виплатити кошти, бо рішення безпідставне і не правове.
Крім того, позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору за подання даного позову.
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 14.01.2020 року, справу за підсудністю було передано Харківському окружному адміністративному суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2020 року по справі № 621/42/20 головуючим суддею визначено суддю Супрун Ю.О..
Згідно з ч. 8 ст. 171 КАС України зазначено, що питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Судом встановлено, що в позовній заяві позивачем визначено двох відповідачів, а саме Зміївську районну державну адміністрацію управління соціального захисту населення та Зміївську районну державну адміністрацю в особі комісії по вирішенню питань пов'язаних з наданням населенню соціальних допомог та пільг за фактичним місцем проживання проте позовні вимоги позивача звернуті тільки до одного із вищезазначених відповідачів.
Таким чином, позовна заява не містить змісту позовних вимог до другого відповідача по справі, а саме Зміївської районної державної адміністрації в особі комісії по вирішенню питань пов'язаних з наданням населенню соціальних допомог та пільг за фактичним місцем проживання.
Крім того, з прохальної частини адміністративного позову вбачається, що позивач просить скасувати рішення управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації про повернення надміру виплачені бюджетні кошти в сумі 38593, 92 грн., визнати безпідставне і не правове, скасувати позбавити сім'ю ОСОБА_3 на 6 місяців соціальних допомоги малозабезпеченої сім'ї гарантованого пожиточного мінімуму, визнати не правовим, скасувати рішення про відмову соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї за період з 01.11.2019 року по 30.12.2019 року, зобов'язати виплатити кошти, бо рішення безпідставне і не правове.
Відповідно до ч. 1ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1)визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Отже, сформульовані позивачем в прохальній частині позовні вимоги не відповідають вимогам ч. 1 ст. 5 КАС України.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що позивачу необхідно уточнити свої позовні вимоги, виклавши їх відповідно до вимог ст. 5 КАС України.
Згідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається зі змісту позову, позивачем не зазначено власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривні.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позовні вимоги позивачем сформульовано не коректно, у зв'язку з чим суд не може встановити характер позовних вимог та як наслідок розмір судового збору за подання даного позову.
При цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Проте, в прохальній частині позовної заяви позивачем викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання позивачка лише зазначила, що підставою для звільнення останньої від сплати судового збору є малозабезпеченість родини.
Дослідивши заявлене клопотання та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що в якості підстави для звільнення від сплати судового збору позивачка посилається на малозабезпеченість родини.
Однак, суд зазначає, що на підтвердження вказаних обставин позивачем до суду не надано жодних доказів.
При цьому, Державна фіскальна служба України формує й веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: джерела отримання доходів, об'єкти оподаткування, сума нарахованих та/або отриманих доходів, сума нарахованих та/або сплачених податків, інформація про податкову знижку й податкові пільги платника податків.
Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до територіального органу ДФС за місцем свого проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. Для цього необхідно подати документ, що посвідчує особу та заяву встановленого зразка.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 05.07.2019 року по справі №140/2033/18.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що оскільки позивачем не надано відповідної довідки про доходи від контролюючого органу, яка б підтверджувала його майновий стан щодо неможливості слати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», то відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача.
Також суд зазначає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що остання в порушення вищевказаної норми не містить жодних доказів на обґрунтування правової позиції, викладеної позивачем у позові, а саме рішення управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації про повернення надмірно виплачених бюджетних коштів в сумі 38593, 92 грн., рішення про відмову соціальної допомоги малозабезпеченій родині за період з 01.11.2019 року по 30.12.2019 року.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Відповідно, позовна заява ОСОБА_1 до Зміївської районної державної адміністрації управління соціального захисту населення, Зміївської районної державної адміністрації в особі комісії по вирішенню питань пов'язаних з наданням населенню соціальних допомог та пільг за фактичним місцем проживання, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, подана з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- надати до суду уточнену позовну заяву конкретизувавши позовні вимоги відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України;
- надати до суду уточнену позовну заяву зазначивши позовні вимоги до кожного з відповідачів, або визначити коло відповідачів;
- надати до суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі встановленому законодавством на наступні реквізити: одержувач: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код 37999628, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA778999980313131206084020011, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- надати до суду належним чином засвідчені копії доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме рішення управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації про повернення надмірно виплачених бюджетних коштів в сумі 38593,92 грн., рішення про відмову соціальної допомоги малозабезпеченій родині за період з 01.11.2019 року по 30.12.2019 року, а також усіх наявних у позивача доказів в обґрунтування обставин, викладених позовній заяві, а у разі відсутності такого доказу клопотання про його витребування, що унормовано ч. 7 ст. 161 КАС України.
Суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Зміївської районної державної адміністрації управління соціального захисту населення, Зміївської районної державної адміністрації в особі комісії по вирішенню питань пов'язаних з наданням населенню соціальних допомог та пільг за фактичним місцем проживання, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вищевказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю. О. Супрун