Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
"10" лютого 2020 р. №520/495/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року по справі №520/495/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Від ОСОБА_1 31 січня 2020 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява про встановлення способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року по справі №520/495/19, в якій заявник просить суд встановити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. по справі №520/495/19 шляхом: зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно (без відстрочення) здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії, починаючи з 01.09.2008 р., з 01.01.2014 р. із нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008 р., з 01.01.2014 р. розрахував її розмір за методикою відповідно до ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати", без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанова №649 від 22.08.2018 року, №103 від 21.02.2018 року тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
В обґрунтування поданої заяви вказано, що на теперішній час рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року по справі №520/495/19 в частині виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії, починаючи з о 1.09.2008 р., з 01.01.2014 р. із нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008 р., з 01.01.2014 р. розрахував її розмір за методикою відповідно до ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати». При цьому, відповідач посилається на те, що виплату різниці пенсії за вказаний період, нарахованої за рішенням суду, буде виплачено у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду". Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду із даною заявою.
Представником відповідача через канцелярію суду подано заперечення на заяву позивача про встановлення способу виконання судового рішення, в якому проти поданої заяви останній заперечував та зазначив, що на виконання рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.09.2008, з 01.01.2014 року. Також зазначено, що різницю пенсії за період з 19.04.2019 року (з дня набрання рішенням суду законної сили ) по 31.05.2019 року у сумі 260,61 виплачено в червні 2019 року, а доплата за період з 01.09.2008 року по 18.04.2019 (до дня набрання рішенням суду законної сили) в сумі 56135,35 грн буде проведена в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду". Також представником відповідача вказано, що у червні 2019 року позивачу нараховано та виплачено компенсацію втрати частини доходу у сумі 143503,64 грн. Відтак, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення заяви позивача.
Також представником позивача до суду подано відповідь на заперечення із викладенням власної правової позиції.
Представник заявника в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно із положеннями п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заяви про встановлення способу виконання рішення в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви та заперечень проти неї, суд встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року у справі № 520/495/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо реалізації права на перерахунок пенсії з дати виникнення права на нього без обмеження строком, а саме не перерахунку, не нарахування та не виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі, якій обчислено 80% з усіх складових грошового забезпечення, визначеного Харківським обласним військкоматом, в довідках про грошове забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії від 02 листопада 2018 року №ФХ111583 з урахуванням наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377 з 01.09.2008, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 з 01.01.2014; зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, розмір якої обчислений 80% з усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27.08.2008 р. №377, наказу Міноборони від 27.11.2013 №814; зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії, починаючи з 01.09.2008, з 01.01.2014 із нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008 р. і з 01.01.2014 розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати"; у задоволенні решти позовних вимог позивача відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року по справі № 520/495/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
Отже, судове рішення у справі № 520/495/19 набрало законної сили.
За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що у зв'язку із набранням судовим рішенням законної сили Харківським окружним адміністративним судом 18.06.2019 року позивачу видано виконавчий лист по справі № 520/495/19.
Зі змісту поданої до суду заявником заяви вбачається, що 11.06.2019 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ним було подано заяву про виконання рішення суду в добровільному порядку, у відповідь на яку відповідачем по справі листом від 24.07.2019 року повідомлено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , різниця пенсії, обчислена за рішенням суду, за період з 01.09.2008 року по 18.04.2019 року буде виплачуватись у порядку, передбаченому постановою КМУ від 22.08.2018 р. № 649 "Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду", а доплату з 19.04.2019 р. по 31.05.2019 р. нараховано на червень 2019 р.
Як зазначено позивачем, виконавчий лист було пред'явлено ним до виконання та 01.07.2019 року відкрито виконавче провадження №59421256. Однак, боржником не надано жодного доказу на підтвердження виконання рішення суду від 25.02.2019 року по справі №520/495/19 в частині виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії, починаючи з 01.09.2008 р., з 01.01.2014 р. із нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008 р., з 01.01.2014 р. розрахував її розмір за методикою відповідно до ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати».
Суд зазначає, що матеріали заяви свідчать, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 02.05.2019 року на виконання рішення суду було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.09.2008 року, з 01.01.2014 року.
Також, матеріали заяви містять копію розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою заявника, відповідно до якого за період з вересня 2008 року по 18 квітня 2019 року позивачу нараховано суму доплати 56135,35 грн.
З наявних в матеріалах справи доказів також вбачається, що відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою заявника за період з 19.04.2019 року по травень 2019 року позивачу нараховано суму доплати 260,61 грн. та відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою заявника за період з вересня 2008 року по квітень 2019 року позивачу нараховано компенсацію у розмірі 143503,64 грн.
При цьому, матеріали справи, а саме копія повідомлення до доручення на одноразову виплату, свідчать, що компенсація у сумі 143503,64 грн. була виплачена на рахунок позивача.
Так, судом під час розгляду заяви зі змісту наданого представником відповідача заперечення встановлено, що загальна сума доплати за період з 01.09.2008 року по 18.04.2019 року буде виплачуватись у порядку, передбаченому постановою КМУ від 22.08.2018 р. № 649 "Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду".
Вказані обставини свідчать, на думку заявника, про не виконання боржником судового рішення в повному обсязі.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 , суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із положеннями ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що остання пов'язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.
Суд зазначає, що вищенаведені норми не дають чітких роз'яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці заявлених обставин.
Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду боржником, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
При цьому, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Також суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Під час розгляду заяви встановлено, що підставою для звернення з останньою вказано на наявність підстав для встановлення способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 по справі №520/495/19 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно (без відстрочення) здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії, починаючи з 01.09.2008 р., з 01.01.2014 р. із нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008 р., з 01.01.2014 р. розрахував її розмір за методикою відповідно до ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати", без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанова №649 від 22.08.2018 року, №103 від 21.02.2018 року тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
Проте суд зазначає, що заявником не надано будь-яких належних доказів, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення. В той же час, дана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично пов'язана із зміною суті резолютивної частини рішення суду, оскільки з неї випливає наявність нових позовних вимог, які не були заявлені позивачем під час розгляду справи.
Стосовно поданої заяви в частині вимоги про виконання рішення суду без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 103, суд зазначає, що зі змісту наданого до суду заперечення на заяву та доданих до нього доказів вбачається, що положення постанови Кабінету Міністрів України № 103 відповідачем не застосовувались, а сума перерахунку в розмірі 56135,35 грн рахуються як заборгованість з виплати пенсії позивача та внесена до реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
При цьому, суд зазначає, що до суду не надано доказів застосування постанови Кабінету Міністрів України № 103 у даних правовідносинах.
Також суд зазначає, що доводи заявника в частині встановлення судом способу виконання рішення суду без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 649 останнім фактично пов'язуються із втратою чинності вказаною постановою, оскільки саме в такому випадку її норми не підлягають застосуванню відповідачем. При цьому, представник позивача, обґрунтовуючи власну правову позицію, посилається на обставини того, що зазначену постанову Кабінету Міністрів України було оскаржено в судовому порядку та рішення суду не набрало законної сили, але обставини, на яких ґрунтується зазначене рішення є встановленими.
Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що на момент розгляду даної заяви в рамках розгляду справи № 640/5248/19 оскаржено постанову Кабінету Міністрів України № 649 та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у вказаній справі набрало законної сили 20.01.2020 року.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, у разі втрати чинності нормативно-правовим актом, такий нормативно правовий акт не підлягає застосуванню з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, вимога позивача стосовно зобов'язання відповідача виплатити суми недоплаченої частини основного розміру пенсії, починаючи з 01.09.2008 р., з 01.01.2014 р. з урахуванням виплачених сум без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанова №649 від 22.08.2018 року, №103 від 21.02.2018 року тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат, є такою, що не підлягає задоволенню.
Також, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про надання оцінки змісту постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 з точки зору його відповідності Конституції України і застосувати Конституцію України як акт прямої дії та послався на положення ст. 7 КАС України.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що питання відповідності постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 Конституції України не може бути вирішено судом в рамках розгляду питання встановлення способу виконання рішення суду, у зв'язку з чим зазначене клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Стосовно посилань представника заявника на постанови Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі №826/3858/18 та від 05.04.2019 року у справі №809/248/18 суд зазначає, що останні не можуть бути враховані судом при розгляді даної заяви з огляду на обставини того, що не стосуються порядку виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані заявником обставини, які обумовили подання вказаної заяви, не є винятковими, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243, 254, 255, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року по справі №520/495/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.