про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/395/20
10 лютого 2020 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу з єдиного соціального внеску, рішення про застосування штрафних санкцій ,
05 лютого 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу з єдиного соціального внеску, рішення про застосування штрафних санкцій .
У відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим КАС України, та її слід залишити без руху з огляду на наступне.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Суд зазначає, що у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 14.02.2019 (справа № 813/4921/17) касаційний суд сформулював висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України,
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00000843302 від 26.09.2019, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб та застосовано штрафні санкції на 91905,16 грн., вимогу №Ф-0000803302 від 26.09.2019 про сплату боргу з ЄСВ в сумі 34848,00 грн.; рішення №0000813302 від 26.09.2019 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасно нарахований єдиний внесок в сумі 17424,00 грн.
В той же час, як зазначено позивачем у позовній заяві копію оскаржуваних податкових повідомлень - рішень позивачем отримано 26.09.2019, рішення від 11.12.2019 про результати розгляду адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення №00000843302 отримано 25.12.2019. При цьому, доказів отримання рішень контролюючого органу позивач до суду не подав.
Крім того, з оскаржуваної в даній справі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26.09.2019 №Ф-0000803302 вбачається, що її оскарження платником єдиного внеску може бути здійснене до органу доходів і зборів вищого рівня або суду протягом 10 днів, що настають за днем отримання цієї вимоги, у порядку, визначеному частиною четвертою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". В той же час, доказів, що підтверджують поважність пропуску строку звернення для оскарження зазначеної вимоги позивачем до суду не подано.
У контексті наведених вище обставин, суд вважає, що позивач звернувся до суду з
даним позовом в лютому 2020, з порушенням передбаченого законом строку, передбаченого для оскарження рішень контролюючого органу.
Однак, при поданні позовної заяви позивач не подав заяву про поновлення пропуску строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску, чим порушив вимоги частини шостої ст.161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у такий спосіб:
1) подати до суду заяву про поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення - рішення №00000843302 від 26.09.2019, вимоги №Ф-0000803302 від 26.09.2019, рішення №0000813302 від 26.09.2019, а також докази поважності причин його пропуску.
2) подати до суду копію рішення від 11.12.19 про результати розгляду адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №00000843302 та докази його отримання.
Керуючись статтями 169, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали.
У випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дерех Н.В.
Копія вірна
Суддя Дерех Н.В.