10 лютого 2020 р. Справа № 480/5567/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
представника позивача Ханенка О.В.,
представника відповідача Сітак Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанов,-
Позивачка звернулась до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що виступила поручителем за кредитним договором, укладеним у 2007 році. У Роменському МРВ ВДВС перебувало виконавче провадження №55438461 про стягнення з неї як поручителя солідарної частини боргу за кредитним договором. 14.06.2018 було укладено договір прощення боргу з банком, у зв'язку з чим банком направлено заяву до відділу ДВС про закінчення виконавчого провадження. Державним виконавцем розпочато виконавчі провадження з примусового виконання постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на виконавче провадження. Вважає постанови про відкриття виконавчого провадження протиправними. За виконавчим провадженням ВП №55438461 з позивача відповідачем не було фактично стягнуто коштів в порядку примусового виконання, тому відсутні підстави для стягнення витрат на виконавче провадження та виконавчого збору. Державним виконавцем не вживалось жодних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення, примусове виконання не відбувалось. Просить визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження №56667261 та №56667331.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 22.06.2018 державним виконавцем у межах виконавчого провадження ВП №55438461 винесено постанови про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат на виконавче провадження та про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом. Рішення було виконано боржницею після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тому виконавчій збір підлягав стягненню. Після закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення про стягнення боргу були правомірно відкриті виконавчі провадження з примусового виконання постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на виконавче провадження. Просить відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що 26.12.2017 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №55438461 про стягнення з ОСОБА_1 солідарної заборгованості та судових витрат (а.с. 44).
22.06.2018 прийняті постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 34 413,90 грн., про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 150 грн., про закінчення виконавчого провадження ВП №55438461 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із надходженням від стягувача заяви, у якій він повідомляє про погашення заборгованості (а.с. 45-47).
26.06.2018 відкрито виконавче провадження ВП №56667261 з примусового виконання постанови від 22.06.2018 про стягнення виконавчого збору в розмірі 34413,90 грн. та виконавче провадження ВП №56667331 з примусового виконання постанови від 22.06.2018 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 150 грн (а.с. 48,49).
26.07.2019 закінчено виконавче провадження ВП №56667331 (а.с. 50).
Оскаржувані постанови є актами індивідуальної дії. Відповідно до п. 19 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №56667331 з примусового виконання постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 150 грн була виконана в повному обсязі. У зв'язку з цим виконавче провадження ВП №56667331 26.07.2019 було закрито. Таким чином, оскаржувана постанова є ненормативним актом індивідуальної дії, застосовувалась одноразово та після реалізації вичерпала дію фактом її виконання. Оскарження такої постанови не впливає на права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах, тому підстави для її скасування відсутні.
Відносно вимог про скасування постанови ВП №56667261 з примусового виконання постанови від 22.06.2018 про стягнення виконавчого збору в розмірі 34413,90 грн. суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка була чинна станом на час прийняття постанови про стягнення виконавчого збору виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 виступила поручителем ОСОБА_2 за кредитним договором, укладеним з АТ "ОТП Банк". Примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь банку боргу за рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області не проводилось. Згідно витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження державними виконавцями виносились постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за заявою ПАТ "ОТП Банк" про стягнення з ОСОБА_2 боргу (а.с. 18).
14.06.2018 між банком та ОСОБА_2 укладено договір №3 про внесення змін та доповнень (про прощення боргу) до кредитного договору №ML-C00/239/2007 від 13.06.2007 року, за умовами якого позичальник зобов'язується погасити боргові зобов'язання в розмірі 98 880,13 грн. За умови належного виконання цієї умови позивальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов'язання за кредитним договором (а.с. 15-16). 14.06.2018 ОСОБА_2 перерахувала банку 98 880,13 грн., про що свідчить копія квитанції (а.с. 17).
14.06.2018 до Роменського ВДВС надійшла заява стягувача про закінчення примусове виконання виконавчого листа №585/4177/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 боргу у зв'язку з повним його погашенням (а.с. 19).
Станом на час винесення постанови про стягнення виконавчого збору Законом України "Про виконавче провадження" було визначено розмір виконавчого збору - 10% суми, яка була фактично стягнута з боржника. Судом встановлено, державний виконавець стягнув виконавчій збір у розмірі 10% від суми, яка підлягала стягненню за виконавчим листом, а не від фактично стягнутої суми. Борг за кредитним договором був погашений не позивачем, а іншим боржником. Борг був погашений не у зв'язку і не внаслідок примусового стягнення за виконавчим листом, виданим відносно позивача. Враховуючи, що у виконавчому провадженні ВП №55438461 з боржника фактично не стягувались у примусовому порядку кошти, у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.
Крім того, державним виконавцем надано дві копії постанови від 22.06.2018 про стягнення виконавчого збору, які за змістом мотивувальної частини відрізняються між собою (а.с. 45,60). Державним виконавцем не надано обгрунтувань, з яких підстав надані копії постанов не є ідентичними та не підтверджено, яка з копій постанови є чинною.
Враховуючи викладене, постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 34 413,90 грн. була винесена державним виконавцем протиправно.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати постанову від 22.06.2018 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №55438461. Постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору прийнята на підставі протиправної постанови, тому також підлягає скасуванню.
На підставі ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768,40 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 22.06.2018 ВП №55438461 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 34 413,90 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 26.06.2018 ВП №56667261 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 22.06.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірі 34 413,90 грн.
В частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 26.06.2018 ВП №56667331 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 22.06.2018 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 150 грн. відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34608286) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн., сплачений при зверненні до суду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко