21 січня 2020 р. Справа № 480/4943/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
представника позивача - Грицика Г.О.,
представника відповідача - Будакова В.М.,
третьої особи - ОСОБА_1 Г.О ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Сертифікований інженер-землевпорядник Грицик Геннадій Олексійович, у якій просить суд:
- зобов'язати відповідача розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Славгородської сільської ради Краснопільського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у 04.04.2019р. він звернувся до ГУ Дергеокадастру із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки 2 га для ведення особистого селянського господарства. Оскільки в термін більше місяця ГУ Держгеокадастру не надало дозвіл або вмотивованої відмови, 08.05.2019р., на переконання позивача, він набув право на розроблення проекту землеустрою на підставі ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. Так, на замовлення ОСОБА_3 було розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Позивач звертає увагу суду на те, що експерт державної експертизи Гончарук О.В. надав висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.06.2019 року № 6715/82-19 відповідно до якого погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею до 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства на території Славгородської сільської ради, Краснопільського району, Сумської області. В подальшому, 29.08.2019р. позивач звернувся до відповідача з заявою про затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу. 12.09.2019 року Відповідач надав лист в якому вказав про відмову в затвердженні проекту землеустрою.
Зважаючи на те, що проект землеустрою, розроблений на замовлення ОСОБА_3 , було погоджено у встановленому законом порядку, відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України позивач вважає, що він має бути затверджений відповідачем.
Відповідно до ухвали суду від 05.12.2019р. було відкрито провадження у справі. Розгляд справи було призначено на 09.01.2020р. за правилами спрощеного провадження з викликом сторін у судове засідання.
24.12.2019р. відповідачем було подано відзив на позовну заяву в якому позивач заперечує проти задоволення позовних вимог. Так, відповідач у відзиві зазначає, що у квітні 2019 року до ГУ Держгеокадастр у Сумській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Славгородської сільської ради Краснопільського району Сумської області звернувся громадянин ОСОБА_3 (вхідний №К-5353/0/94-19 від 08.04.2019). Відповідачем, у строки визначені законодавством було розглянуто вищезазначене клопотання заявника від 04.04.2019 року та рішенням, викладеним у формі листа від 06.05.2019 № К-5353-2928/21-19 відмовлено у його задоволенні, оскільки Славгородська сільська рада не погодила ОСОБА_3 надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Дане рішення Головним управлінням було прийнято 06.05.2019 за №К-5353-2928/21-19 та одразу було відправлене через відділення ПАТ «Укрпошта» простою кореспонденцією на адресу заявника. Зазначене рішення заявником в судовому порядку оскаржено не було.
Фактично ігноруючи рішення Головного управління від 06.05.2019 №К-5353-2928/21-19 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, Позивачем до Головного управління 15.05.2019 було направлено повідомлення від 08.05.2019 №К-440/0/5-19), яким заявник повідомляв, що Головним управлінням у місячний строк не надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою чи мотивованої відмови у наданні такого дозволу, а тому ОСОБА_5 укладено договір на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Головне управління розглянувши дане повідомлення листом від 07.06.2019 №К-440/0/5-19/374/6-19 повідомило Позивача про те, що в даному випадку не можливо застосовувати принцип «мовчазної» відмови передбаченої абзацом З частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України), оскільки за результатами звернення позивача, у місячний строк було прийнято рішення від 06.05.2019 №К-5353-2928/21-19, яке було надіслано заявнику поштовим зв"язком.
Так, відповідь на повідомлення від 07.06.2019 №R-440/0/5-19/374/6-19 разом з рішенням-відмовою від 06.05.2019 №К-5353-2928/21-19, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в Головному управлінні та структурних підрозділах Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, затвердженої наказом від 19.06.2017 №334, було направлено на адресу Позивача також простим поштовим відправленням.
Отже, відповідач просить суд врахувати, що оскільки позивач не отримував дозволу на розроблення проекту землеустрою, такий проект не може бути затверджений.
З урахуванням викладених обставин, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. 3-я особа в судовому засіданні вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і мають бути задоволені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що у квітні 2019 року до Головного управління із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Славгородської сільської ради Краснопільського району Сумської області звернувся громадянин ОСОБА_3 (вхідний № К-5353/0/94-19 від 08.04.2019).
Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у м і с я ч н и й строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відповідачем, у строки визначені законодавством було розглянуто вищезазначене клопотання заявника від 04.04.2019 року та рішенням, викладеним у формі листа від 06.05.2019 № К-5353-2928/21-19 відмовлено у його задоволенні, оскільки Славгородська сільська рада не погодила ОСОБА_3 надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Дане рішення Головним управлінням було прийнято 06.05.2019 за № К- 5353-2928/21-19 та було відправлене через відділення ПАТ «Укрпошта» простою кореспонденцією на адресу заявника. Дана обставина підтверджується скриншотами екрану Автоматизованої системи "Док Проф Степ 3.0" (а.с.48-50).
Як зазначив представник позивача, враховуючи, що у термін більше, ніж місяць, Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області не надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою чи вмотивованої відмови у його наданні Позивач 08.05. 2019 року, у відповідності ч. 7 ст 118 Земельного кодексу України отримав право на розроблення проекту землеустрою. На підставі договору № 49/19 від 6 травня 2019 року розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею до 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства на території Славгородської сільської ради, Краснопільського району, Сумської області. Експерт державної експертизи Гончарук О.В. надав висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.06.2019 року №6715/82-19 відповідно до якого ПОГОДИВ проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею до 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства на території Славгородської сільської ради, Краснопільського району, Сумської області (а.с.8-26).
15.05.2019 до відповідача надійшло повідомлення від позивача (датоване 08.05.2019 № К-440/0/5-19), яким заявник повідомляв, що Головним управлінням у місячний строк не надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою чи мотивованої відмови у наданні такого дозволу, у зв"язку з чим ОСОБА_5 укладено договір на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Головне управління розглянувши дане повідомлення листом від 07.06.2019 № К-440/0/5-19/374/6-19 повідомило Позивача про те, що в даному випадку не можливо застосовувати принцип «мовчазної» відмови передбаченої абзацом З частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України), оскільки за результатами звернення позивача, у м і с я ч н и й строк, було п р и й н ят о рішення від 06.05.2019 № К-5353-2928/21-19 та надіслано на адресу позивача.
Відповідь на повідомлення від 07.06.2019 № К-440/0/5-19/374/6-19 разом з рішенням-відмовою від 06.05.2019 № К-5353-2928/21-19, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в Головному управлінні та структурних підрозділах Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, затвердженої наказом від 19.06.2017 № 334, було направлено на адресу Позивача також простим поштовим відправленням.
Вирішуючи спір по сутні позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).
Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.ч.9-10 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а у разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з ч.13 ст.123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є завершальною стадією процедури відведення земельної ділянки.
Як встановлено судом, позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою від 04.04.2019р. , яка була отримана та зареєстрована відповідачем 08.05.2019р. (а.с.40).
За результатом розгляду заяви уповноваженою особою прийнято рішення про неможливість її задоволення, про що зазначено в листі від 06.05.2019 № К-5353-2928/21-19 в якому зазначено про відмову у його задоволенні, з зазначенням мотивів такої відмови, а саме - оскільки Славгородська сільська рада не погодила ОСОБА_3 надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Така відмова позивачем не оскаржена, судом не встановлено протиправності підстав для не надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Суд також зазначає, що в матеріалах справи міститься повідомлення від позивача (датоване 08.05.2019 № К-440/0/5-19), яким заявник повідомляв, що Головним управлінням у місячний строк не надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою чи мотивованої відмови у наданні такого дозволу, у зв"язку з чим ОСОБА_5 укладено договір на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Відповідач листом від 07.06.2019 № К-440/0/5-19/374/6-19 повідомило Позивача про те, що в даному випадку не можливо застосовувати принцип «мовчазної» відмови передбаченої абзацом З частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України), оскільки за результатами звернення позивача, у м і с я ч н и й строк, було п р и й н ят о рішення від 06.05.2019 № К-5353-2928/21-19 та надіслано на адресу позивача.
Відповідь на повідомлення від 07.06.2019 № К-440/0/5-19/374/6-19 разом з рішенням-відмовою від 06.05.2019 № К-5353-2928/21-19, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в Головному управлінні та структурних підрозділах Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, затвердженої наказом від 19.06.2017 № 334, було направлено на адресу Позивача також простим поштовим відправленням на адресу, за якою позивач офіційно реєструвала місце проживання .
Твердження позивача про те, що ГУ Держгеокадастру у встановлений законом строк (протягом місяця) на заяву від 04.04.2019р. не було прийнято рішення, зокрема не надано дозволу на розроблення проекту землеустрою або вмотивованої відмови спростовується наданими відповідачем доказами до матеріалів справи.
При цьому рішення по заяві від 04.04.2019р. (лист від 06.05.2019р. № К-5353-2928/21-19) було надано відповідачем та міститься в матеріалах справи.
Слід зазначити, що судом визнається необґрунтованим твердження позивача на те, що відсутні підстави для відмови в затвердженні проекту землеустрою, враховуючи факт наявності відмови в наданні дозволу, яке позивачем не оспорювалося. Факт неотримання такого рішення позивачем не може бути визнано судом як бездіяльність при розгляді заяви від 04.04.2019, при тому, що рішення щодо відмови у наданні дозволу було прийнято відповідачем, про що зазначено в листі від 06.05.2019р (а.с.41).
Відповідно до абз. 2-3 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом). Розроблений на замовлення позивача проект землеустрою такого документу не містить.
Отже, суд погоджується з позицією відповідача відносно того, що всупереч вимогам статті 118 ЗК України про порядок отриманні громадянами у власність земельних ділянок із земель державної і комунальної власності, саме отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не оскаржуючи рішення Головного управління від 06.05.2019 №К-5353-2928/21-19 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою в судовому порядку після його отримання та порушуючи загальний порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок за видом використання «для ведення особистого селянського господарства», передбачений статтями 116, 118 та 122 ЗК України, ОСОБА_5 уклав з ФОП ОСОБА_4 договір про проведення робіт щодо розроблення та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Славгородської сільської ради Краснопільского району Сумської області.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_3 стосовно зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 орієнтовною площею до 2,0 гектарів, а тому суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.02.2020 року.
Суддя О.М. Кунець