10 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/93/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у непроведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі уточнюючої довідки №ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії, виданої Полтавським обласним військовим комісаріатом на виконання рішення суду, в розмірі 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 11 листопада 2018 року у розмірі 80 відсотків грошового забезпечення відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату №ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсій без обмеження максимального розміру пенсії у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням проведених виплат.
- стягнення на користь ОСОБА_1 компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 10510,00 грн /а.с. 1-5/.
Позов обґрунтований тим, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №440/2044/19 ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовив та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку № ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року про грошове забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення. 11 листопада 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки, однак відповідач листом №5813/В-03 від 21 листопада 2019 року відмовив у такому перерахунку, оскільки рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №440/2044/19 не містить будь-яких зобов'язань ГУ ПФУ в Полтавській області щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі нової довідки. З вказаною відмовою позивач не погоджується та вважає, що обов'язок відповідача щодо перерахунку пенсії на підставі нової довідки передбачений частиною третьою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Окрім цього, бездіяльність відповідача змушує позивача звернутися до адміністративного суду із позовом про перерахунок та виплату відповідної пенсії та приймати участь у судових засіданнях в суді, що порушує його звичайний спосіб життя та завдає моральних страждань, а відтак наявні підстави для стягнення грошових коштів у сумі 10510,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 21-23/.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 26-30/ зазначив, що на даний час Кабінетом Міністрів України не прийнято рішення щодо перерахунку пенсій відповідно до пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, а тому у Головного управління ПФУ в Полтавській області відсутні законні підстави для перерахунку пенсії позивача. Підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди також відсутні, так як позивачем не надано жодних змістовних обґрунтувань та належних доказів на підтвердження заподіяння йому моральних страждань та на підтвердження заявленої до відшкодування суми в 10510,00 грн.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 74 відсотків грошового забезпечення /а.с.36-40, 46-48/, визначеного довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, №ФП 62863/827 від 26 березня 2019 року (вх. №7817/15 від 12 липня 2019 року) /а.с. 41/, а саме: посадовий оклад - 5360,00 грн, оклад за військовим званням (майор) - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 3350,00 грн, всього - 10050,00 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №440/2044/19, що набрало законної сили 02 вересня 2019 року /а.с. 8-11/, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задоволено: визнано протиправними дії Полтавського обласного військового комісаріату щодо виготовлення та надання Головному управлінню Пенсійного фонду України у Полтавській області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 без урахування всіх складових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та зобов'язано Полтавський обласний військовий комісаріат скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі: надбавки за кваліфікацію (льотчик/штурман 1-клас) - 12%, надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами - 15%, надбавки за особливо важливі завдання - 50%, надбавки за особливі умови служби (ОУС) - 35% та премії - 10%.
На виконання вказаного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовив довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, № ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року /а.с.45/, в якій визначив, що грошове забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії з 05 березня 2019 року становить: посадовий оклад - 5360,00 грн, оклад за військовим званням (майор) - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 3350,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 5025,00 грн, надбавка за таємність (15 %) - 840,00 грн, надбавка за класну кваліфікацію (12%) - 643,20 грн, надбавки за особливі умови служби (35%) - 1876,00 грн, премія (10%) - 536,00 грн, всього - 18934,20 грн.
Вказану довідку супровідним листом № 12/2621/фп62863 від 12 вересня 2019 року Полтавським ОВК направлено до Головного управління ПФУ в Полтавській області, про що повідомлено позивача /а.с.12, 14/.
11 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою (вх.№5813/В-03 від 11 листопада 2019 року) про перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, № ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року /а.с. 44/.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №5813/В-03 від 21 листопада 2019 року /а.с. 42-43/ ОСОБА_1 повідомлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, скасовано пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". При цьому будь-яких зобов'язань щодо вчинення дій стосовно перерахунку пенсій на управління Пенсійного фонду України таким рішенням не покладено. Враховуючи, що бюджетні асигнування з Державного бюджету України Пенсійному фонду не збільшувались, інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій урядом не приймалося, то виплата пенсій продовжується в розмірах, що склалися на день набрання законної сили судовим рішенням, з урахуванням бюджетних асигнувань, визначених на цю мету. Законодавче врегулювання питання підстав проведення перерахунку пенсії у зв'язку із надходженням уточнюючих довідок про розмір грошового забезпечення відсутнє. Крім того, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №440/2044/19 не містить будь-яких зобов'язань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року /далі - Закон №2262-ХІІ/.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже, у разі зміни (підвищення) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців перерахунок пенсії здійснюється на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21 лютого 2018 року /далі - Постанова №103/.
Відповідно до пунктів 1, 2 та 7 Постанови №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Міністерству оборони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.
Цією ж постановою внесені зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року /далі - Порядок №45/, встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 3 та 4 вказаного Порядку передбачено, що довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З огляду на викладене, набрання чинності 01 березня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача.
12 грудня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до приписів частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Частиною другою статті 265 згаданого Кодексу встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, положення пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з 05 березня 2019 року.
Судовим розглядом встановлено, що Полтавський обласний військовий комісаріат на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №440/2044/19 виготовив довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, № ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року, в якій визначив, що грошове забезпечення ОСОБА_1 за посадою "помічник штурмана ескадрильї" для обчислення пенсії з 05 березня 2019 року становить: посадовий оклад - 5360,00 грн, оклад за військовим званням (майор) - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 3350,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 5025,00 грн, надбавка за таємність (15 %) - 840,00 грн, надбавка за класну кваліфікацію (12%) - 643,20 грн, надбавки за особливі умови служби (35%) - 1876,00 грн, премія (10%) - 536,00 грн, всього - 18934,20 грн.
Таким чином, нова довідка № ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року, яка на виконання судового рішення виготовлена та направлена Полтавським обласним військовим комісаріатом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для перерахунку пенсії, містить види та суму грошового забезпечення позивача, із врахуванням яких повинен здійснюватися перерахунок його пенсії з 05 березня 2019 року.
Згідно із частиною третьою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи висновок суду про те, що позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з грошового забезпечення, визначеного з урахуванням додаткових видів такого забезпечення, з 05 березня 2019 року, є підстави стверджувати, що відповідно до частини третьої статті 51 та частини третьої статті 63 Закону №2262-XII у Головного управління ПФУ в Полтавській області існує обов'язок перерахувати позивачу пенсію з 05 березня 2019 року з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці Полтавського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, № ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року.
Таким чином, дії ГУ ПФУ у Полтавській області, які знайшли своє відображення у листі №5813/В-03 від 21 листопада 2019 року, щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 № ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року, є протиправними.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись пунктом 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління ПФУ у Полтавській області, які знайшли своє відображення у листі №5813/В-03 від 21 листопада 2019 року, щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 № ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року.
Оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення, визначеного у довідці Полтавського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, №ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.
Позовну вимогу про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії саме з 11 листопада 2018 року відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату №ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року суд вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки лише з дня набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, тобто з 05 березня 2019 року, втратили чинність пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", які передбачали перерахунок пенсії колишнім військовослужбовцям з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, а відтак до 05 березня 2019 року відповідачем правомірно здійснювалось нарахування та виплата пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та без врахування додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу/ було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої вказаної статті загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
У подальшому редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний процентний розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.
Так, Законом України №51-ІV від 04 липня 2002 року внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ (згідно з пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" такі зміни набрали чинності з дня введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", а саме: з 01 січня 2003 року) шляхом заміни цифр "85", "95" і "90" відповідно цифрами "90", "100" і "95".
Законом України № 3591-IV від 04 квітня 2006 року частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" викладено в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
Законом України № 3668-VІ від 08 липня 2011 року, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Надалі, Законом України № 1166-VII від 27 березня 2014 року, який набрав чинності з 01 травня 2014 року, частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" знову викладено в новій редакції, а саме: "максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
Судом встановлено, що при виході на пенсію позивачу призначено пенсію у розмірі 74 відсотків грошового забезпечення з урахуванням 28 років вислуги відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (50 відсотків за 20 років вислуги та по 3 відсотки за кожний рік вислуги понад 20 років (3% х 8 років) /а.с.35/ та відповідно до протоколів проведення перерахунку пенсії від 01 січня 2018 року, від 01 липня 2018 року, від 01 грудня 2018 року, від 01 січня 2019 року, від 01 травня 2019 року /а.с.36-40/ проводилися перерахунки пенсії за вислугу років у розмірі 74 відсотків грошового забезпечення, а тому наявні підстави для проведення відповідного перерахунку пенсії за вислугу років позивача у розмірі 74 відсотків грошового забезпечення, визначеного у довідці Полтавського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, №ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року.
Частиною першої статті 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
Відповідно до статті 20 вказаного Закону залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, поділяються на такі категорії: а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.
Згідно зі статтею 21 цього ж Закону пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в таких розмірах: а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Відповідно до статті 23 зазначеного Закону в разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт "а" статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт "а" статті 13).
Наявними у матеріалах справи письмовими доказами не підтверджується факт того, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни та відповідно до пункту "а " частини першої статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на пенсію по інвалідності військовослужбовця у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Таким чином, судовим розглядом не встановлено право позивача на отримання пенсії у розмірі 80 процентів відповідної суми грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає у зв'язку з її необґрунтованістю.
Вирішуючи позовну вимогу про покладення обов'язку на відповідача провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Враховуючи, що перерахунок та виплата пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення позивачу ще не проведені та наразі відсутні підстави вважати, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку буде перевищувати граничний розмір пенсії та виплату такої пенсії буде обмежено відповідачем максимальним розміром, суд доходить висновку, що на час розгляду справи права позивача не порушені та суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, а тому заявлена позивачем вимога не підлягає захисту судом і у її задоволенні слід відмовити.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення на користь позивача компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 10510,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Зміст поняття моральної шкоди розкрито у статті 23 Цивільного кодексу України.
Так, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами та доповненнями), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу про стягнення компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 10510,00 грн, позивач посилався на те, що бездіяльність відповідача змусила позивача звернутися до адміністративного суду із позовом про перерахунок та виплату відповідної пенсії та приймати участь у судових засіданнях в суді, що порушило його звичайний спосіб життя та завдало йому моральних страждань.
На противагу вказаному суд зауважує, що судовий розгляд у цій справі здійснювався у порядку письмового провадження відповідно до положень статті 263 КАС України, що не потребувало участі позивача у судових засіданнях, а відтак не могло призвести до порушення звичайного способу життя. Також позивач не зазначив у чому саме виражались його моральні страждання та завдання моральної шкоди, а також не довів наявності безпосереднього причинного зв'язку такої шкоди із бездіяльністю відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії у належному розмірі. Доказів на підтвердження існування моральних страждань та визначеного позивачем розміру моральної шкоди суду не надано.
Враховуючи відсутність у матеріалах адміністративної справи доказів на підтвердження заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру та причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача і отриманням моральної шкоди, суд доходить висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову у частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 10510,00 грн.
Отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України відсутні, так як позивач витрат по їх сплаті не поніс.
Клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписом вказаної норми покладення такого зобов'язання на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що після набрання рішенням суду законної сили відповідач буде ухилятися від вчинення дій на виконання цього судового рішення.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927), які знайшли своє відображення у листі №5813/В-03 від 21 листопада 2019 року, щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці Полтавського обласного військового комісаріату № ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 рок.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 05 березня 2019 року з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці Полтавського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, №ФП62863/2621 від 12 вересня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк