Справа № 420/6417/19
11 лютого 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 15.10.2019 року ВП № 59551489, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій просило: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича від 15.10.2019 року ВП № 59551489 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. До Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 21.10.2019 року з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла постанова від 15.10.2019 року ВП № 59551489 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. Позивач не погоджується з постановою відповідача, вважає її протиправною та такою, що належить до скасування, оскільки на підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019, яка надійшла до головного управління 03.06.2019, ОСОБА_1 04.06.2019 проведено перерахунок призначеної пенсії з 01.01.2018 без обмеження її максимальним розміром. Нарахована доплата пенсії за період з 01.01.2018 по 27.05.2019 в сумі 42529,42 грн. підлягає виплаті у встановленому діючим законодавством порядку (тобто для виплати утвореної доплати передбачено алгоритм дій згідно з окремим нормативно-правовим актом). Як результат, державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу не враховано викладені обставини (факт повного виконання рішення суду головним управлінням в межах допустимих діючим законодавством до відкриття виконавчого провадження), що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами Закону № 1404.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 15.10.2019 року ВП № 59551489 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на 10.02.2020 року о 10:00 год., встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 09:30 год. 10.02.2020 року.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що доказів щодо дотримання порядку вказаного боржником не надано, посилання позивача на вказаний порядок безпідставне, адже відповідно до Порядку боржник (в даному випадку ГУПФУ в Одеській області) повинен направити для подальшого розгляду до Пенсійного фонду України відповідний пакет документів, що боржником не було зроблено. Таким чином, рішення не виконано та боржник ухиляється від виконання рішення суду у повному обсязі. Крім того посилання на постанову КМУ № 649 є безпідставним, адже рішення суду є обов'язковим до виконання і посилання на Механізм погашення заборгованості грубим порушенням Конституції. Відсутність грошових коштів у Бюджеті не є підставою невиконання рішення суду, виконання чого є обов'язковим, що передбачено статтею 129-1 Конституції України.
В судове засідання, призначене на 10.02.2020 року, сторони не з'явилися. 07.02.2020 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року у справі № 420/591/19 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 року у справі № 420/591/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 скасовано, ухвалено по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2018 р. обмеження перерахованої та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності максимальним розміром, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати з 01.01.2018 р. обчислення та виплату перерахованої ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.01.2018 р. по день проведення доплати.
Вказану постанову Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області отримало 03.06.2019 року, що підтверджується копією супровідного листа зі штампом вхідної кореспонденції.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича від 19.07.2019 року за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа № 420/591/19, виданого Одеським окружним адміністративним судом 26.06.2019 року, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати з 01.01.2018 р. обчислення та виплату перерахованої ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.01.2018 р. по день проведення доплати, було відкрито виконавче провадження ВП № 59551489, боржнику надано десятиденний термін на виконання рішення суду, стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.
Листом від 19.07.2019 року вказана постанова була направлена на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримана останнім 26.07.2019 року.
Листом від 05.08.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено 04.06.2019 року з 01.01.2018 року без обмеження її максимальним розміром; розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2019 року становить 15832,89 грн.; доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 28.05.2019 року по 30.06.2019 року в сумі 3277,06 грн. зарахована на його поточний рахунок 05.07.2019 року; доплата пенсії за період з 01.01.2018 року по 27.05.2019 року в сумі 42529,42 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року № 20-1; на даний час Пенсійним фондом України сформовано реєстр в електронній формі по рішенням суду за період з 01.01.2013 року по 30.06.2019 року, за якими нарахована заборгованість, у тому числі на виконання рішення по справі № 420/591/19.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича від 15.10.2019 року ВП № 59551489 за невиконання в повному обсязі рішення суду було накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у розмірі 5100,00 грн.
Листом від 15.10.2019 року вказана постанова була направлена на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримана останнім 21.10.2019 року.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Тобто, набрання судовим рішенням законної сили є підставою для його виконання.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Так, 26.07.2019 року позивач отримав постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2019 року, але станом на той час рішення суду фактично вже було виконано, оскільки ОСОБА_1 04.06.2019 року було проведено перерахунок призначеної пенсії з 01.01.2018 року без обмеження її максимальним розміром, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2019 року становить 15832,89 грн., доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 28.05.2019 року по 30.06.2019 року в сумі 3277,06 грн. зарахована на його поточний рахунок 05.07.2019 року.
Тому, отримавши постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження, позивач у відповідь направив лист від 05.08.2019 року, в якому надав пояснення з цього приводу та повідомив, що доплата пенсії за період з 01.01.2018 року по 27.05.2019 року в сумі 42529,42 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року № 20-1, на даний час Пенсійним фондом України сформовано реєстр в електронній формі по рішенням суду за період з 01.01.2013 року по 30.06.2019 року, за якими нарахована заборгованість, у тому числі на виконання рішення по справі № 420/591/19.
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно з п.п.1-2 Розділу 9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.
При цьому, 15.10.2019 року державним виконавцем була прийнята постанова ВП № 59551489 про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання в повному обсязі рішення суду, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не було проведено виплати доплати за період з 01.01.2018 року по 27.05.2019 року в сумі 42529,42 грн. згідно з перерахунком пенсії.
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018 року № 649 установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Згідно з п.3 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018 року № 649, боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Відповідно до п.5 Порядку ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року № 20-1, реєстр ведеться в електронному вигляді державною мовою. Ведення реєстру здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів, які забезпечують: автоматичне присвоєння рішенню суду реєстраційного номера, який формується за принципом календарної черговості дати надходження судового рішення до боржника, а в межах однієї дати - за прізвищами стягувачів в алфавітному порядку; формування інформації та витягів із реєстру; захист відомостей, що містяться у реєстрі, від несанкціонованих дій; оновлення, архівування та відновлення відомостей, внесених до реєстру, їх пошук. Номери, що автоматично присвоюються за допомогою програмних засобів ведення реєстру, складаються з цифр, що утворюють числа натурального ряду та не повторюються у межах реєстру. Реєстраційний номер рішення суду є його ідентифікатором у реєстрі.
З матеріалів справи вбачається, що інформація про рішення суду у справі № 420/591/19 була внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, 09.07.2019 року.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
За таких обставин, на думку суду, в даному випадку застосування відповідачем до позивачу штрафу суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Крім того, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що станом на 15.10.2019 року позивач не виконав рішення суду без поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича від 15.10.2019 року ВП № 59551489 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. є протиправною та належить до скасування.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд -
1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ідентифікаційний код 20987385) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, ідентифікаційний код 34929741) про визнання протиправною та скасування постанови від 15.10.2019 року ВП № 59551489 - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича від 15.10.2019 року ВП № 59551489 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.287 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.272 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко