Справа № 420/979/20
11 лютого 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення/зупинення виплати пенсії за віком;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії за віком, як не працюючим пенсіонерам, з моменту припинення виплат, починаючи з 01.10.2019 року, з компенсацією втрати доходів за затримку виплати пенсії, з урахуванням усіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених законодавством України, проведенням перерахунку та індексації та виплачувати пенсії на відповідні банківській рахунки;
допустити негайне виконання рішення суду у повному обсязі шляхом стягнення одним платежем всієї заборгованості по пенсіям, починаючи з моменту припинення їх виплат по день фактичної виплати (п.1 ч.2 ст.371 КАС України);
покласти обов'язки по виконанню рішення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ч.1 ст.372 КАС України);
зобов'язання керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у 14-денний строк подати звіт про виконання судового рішення звернутого до негайного виконання.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Згідно пункту 4 частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч.5 ст.5 КАС України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси має право особисто подати відповідний адміністративний позов до адміністративного суду або її законним представником.
Разом з тим, вимогами КАС України не передбачено подання адміністративного позову колективно декількома позивачами, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Отже, позивачам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , необхідно звернутись до суду з окремими позовними заявами.
Крім того, згідно з вимогами ч. 1 ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Як вбачається з ч. 1 ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні по справі №10-рп/99 від 14 грудня 1999 року, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).
З огляду на зазначене, позовна заява повинна бути викладена державною (українською) мовою.
Така позиція суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 липня 2016 року (справа №21-1092а16) та висновку Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 19 липня 2018 року (справа №320/5970/17).
Так, суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову у процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними у судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
У тексті позовної заяви є посилання позивачів на той факт, що українською мовою вони не володіють, проте суд звертає увагу, що позовна заява від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підписана та подана до Одеського окружного адміністративного суду їх представником - Семенюк Іриною Семенівною, яка діє по довіреності.
Також, суд критично ставиться до посилань представника позивачів на окрему думку судді Верховного Суду по справі №823/1324/15 від 06.07.2016 року, оскільки Постановою суду по вказаній справі визначено, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» №5029-VI від 3 липня 2012 року (далі - Закон № 5029-VI) сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Крім того, 28 лютого 2018 року Конституційним судом України у справі №1-1/2018 за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року №5029-VI було винесено рішення, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України «Про засади державної мовної політики» №5029-VI від 3 липня 2012 року.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачами вищезгадані вимоги виконані не були.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника, що представником позивача.
Крім того, позивачами не чітко вказано зміст позовних вимог (п.4 ч.5 ст.160 КАС).
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.
Статтею 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
Вищевказане прямо кореспондується зі статтею 245 КАС України.
Позивачами не визначено які саме підвищення, перерахунки, надбавки та доплати необхідно зобов'язати відповідача провести та врахувати.
Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
У порушення п.5 ч.5 статті 160 КАС України, позивачі виклали обставини, якими обґрунтовують позовні вимоги та не зазначили доказів, що підтверджують викладені обставини.
Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Позивачами не було надано достатньо доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, у порушення п.9 ч.5 статті 160 КАС України, відсутнє обґрунтування, з посиланнями на норми чинного законодавства, порушення оскаржуваними діями прав, свобод та інтересів позивачів.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, викладеного державною (українською) мовою, його копій відповідно до кількості учасників справи.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення/зупинення виплати пенсії за віком; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії за віком, як не працюючим пенсіонерам, з моменту припинення виплат, починаючи з 01.10.2019 року, з компенсацією втрати доходів за затримку виплати пенсії, з урахуванням усіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених законодавством України, проведенням перерахунку та індексації та виплачувати пенсії на відповідні банківській рахунки; допустити негайне виконання рішення суду у повному обсязі шляхом стягнення одним платежем всієї заборгованості по пенсіям, починаючи з моменту припинення їх виплат по день фактичної виплати (п.1 ч.2 ст.371 КАС України); покласти обов'язки по виконанню рішення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ч.1 ст.372 КАС України); зобов'язання керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у 14-денний строк подати звіт про виконання судового рішення звернутого до негайного виконання - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Балан Я.В.