Справа № 420/4855/19
31 січня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок об'єкт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування Припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,будівельних норм, стандартів і правил №655/18 від 23.10.2018 року, який видано ОСОБА_1 ; визнати протиправною та скасувати Постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №418/19 від 30.05.2019 року по справі про адміністративне правопорушення щодо визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 Кодексу України ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.,-
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок об'єкт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 звернувся з зустрічною позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування Припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,будівельних норм, стандартів і правил №655/18 від 23.10.2018 року, який видано ОСОБА_1 ; визнати протиправною та скасувати Постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №418/19 від 30.05.2019 року по справі про адміністративне правопорушення щодо визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 Кодексу України ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради просить суд задовольнити позов з огляду на те, що на момент позапланової перевірки у період з 15.05.-17.05.2019 року встановлено, що виявлені перевіркою від 23.10.2018 року порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності гр. ОСОБА_1 усунуті не були, а саме не отримано документи, які свідчать про готовність об'єкту до експлуатації та не забезпечено нормативні протипожежні відстані між збудованим житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 та існуючим житловим будинком на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .
При цьому, також не повідомлено Управління до 23.11.2018 року про виконання вимог зазначеного припису, як він того вимагає.
Згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутні відомості стосовно реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту за адресою: АДРЕСА_3 , 6.Відповідно до п. 14 Порядку № 553, суб'єктом, містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно- будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Враховуючи вищевикладене Відповідач не виконав вимоги припису Управління № 655/18 від 23.10.2018 року, а саме не отримав документи, які свідчать про готовність об'єкту до експлуатації та не забезпечив нормативні протипожежні відстані між збудованим житловим будинком за адресою: АДРЕСА_3 . Мирна, 6 та існуючим житловим будинком на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 вул. Мирна, 4, також не повідомив Управління про його виконання, чим порушив п.п. «а» п. З ч. З ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. З п.11 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши що будинок, який занходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не може вважатися самочинно збудованим, оскільки реєстрація права власності на збудований об'єкт нерухомості виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
Факт узаконення будинку, який знаходиться за АДРЕСА_3 вул. Мирна, 6 підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18436181 від 09.04.2008 р., Договором дарування від 04.04.2007 р., Витягом з Державного реєстру правочинів № 3792830 від 04.04.2007 р., Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18435920 від 09.04.2008 р., Договором дарування від 11.05.2007 р.
Таким чином Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не мало підстав для проведення відповідної перевірки, а отже всі подальші дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є протиправними.
Відповідач у зустрічній позовній заяві, в обґрунтування вимог, зазнчив що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не проводилася експертиза по визначенню ступеня вогнестійкості, а дані указані за результатами позапланового заходу визначені на суб'єктивний погляд працівника Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. Також відповідач вказує на те, що управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради порушено вимоги п. 22 Порядок № 553, ОСОБА_1 не отримував Постанову № 418/19. Крім того до позовної заяви Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання знести об'єкт самочинного булінниптня по справі № 420/4855/19 долучено Постанову № 418/19, у відповідній постанові місце де заповнюються дані про поштове відправлення не заповнене.
Крім того, відповідач зазначив що в наказах начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018 р., № 01-13/1ДАБК від 02.01.2019 р. не містяться найменування суб'єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки, що є порушенням вимог ч. 1 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Позивач заперечував проти задоволення зустрічної позовної заяви з підстав викладених у відзиві, мотивуючи тим що ОСОБА_1 не виконав вимоги припису Управління № 655/18 від 23.10.2018 року, а саме не отримав документи, які свідчать про готовність об'єкту до експлуатації та не забезпечив нормативні протипожежні відстані між збудованим житловим будинком за адресою: АДРЕСА_3 , 6 та існуючим житловим будинком на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , 4, також не повідомив Управління про його виконання, чим порушив п.п. «а» п. З ч. З ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. З п.11 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю». Також зустрічна позовна заява не містить належних обґрунтувань з посиланням на відповідні докази та нормативно-правові акти, щодо спростування висновків Управління. Враховуючи вищевикладене, Управлінням під час проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: м. Одеса, вул. Мирна,6, не було допущено жодних порушень вимог щодо його проведення, та оскаржувані припис № 655/18 та постанови по справах про адміністративне правопорушення винесені на підставі та за результатом всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ухвалою суду від 05.09.2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02 жовтня 2019 року.
Ухвалою від 13.12.2019 року закрито підготовче провадження у справі таа призначено до судового розгляду на 17.01.2020 року.
Позивач до судового засідання з'явився, пітримав заявлені позовні у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання з'явився, заперечував проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення архітектурно- будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі наказу начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018 року та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (№ 01-2/134-Д від 11.10.2018 року) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, гр. ОСОБА_1 , за адресою об'єкта: АДРЕСА_1 .
Управлінням було видано направлення для проведення позапланового заходу від 16.10.2018 року № 001374, зі строком дії з 17.10.-23.10.2018 року.
Під час виїзду на місце, враховуючи пред'явлені документи та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлено, що ОСОБА_1 з 2008 року є власником житлового будинку, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею, 28,3 кв. м.
Під час виїзду на місце зафіксовано, що за даною адресою Відповідач фактично виконав будівельно-монтажні роботи з будівництва двоповерхового житлового будинку (матеріал стін - газобетон). Наявна фотофіксація об'єкту.
Згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття вексплуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутні відомості стосовно реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту за адресою: АДРЕСА_3 .
На момент проведення перевірки також встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 Мирна, 6 об'єкт експлуатується для проживання. Житловий будинок підключено до мереж газопостачання, електропостачання, водопостачання.
Відповідачем не було надано документи, які підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення перевірки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться житловий будинок, розташований на відстані 3-х метрів від збудованого будинку.
При цьому, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок, який розташований на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , 4 відповідно до .норм ДБН В. 1.1.7- 2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» відносяться до III ступені вогнестійкості.
Враховуючи вищевикладене, протипожежні відстані між збудованим будинком за адресою: м. Одеса, вул. Мирна, 6 та існуючим житловим будинком, розташованим на сусідній земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Мирна, 4 нормуються таблицею 1 обов'язкового додатку 3.1 ДБН 360- 92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та має складати не менше ніж 8 м.
Таким чином, Відповідачем під час будівництва двоповерхового житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Мирна, 6 виконано будівельні роботи з порушенням вимог п.3.13 і обов'язкового додатку 3.1 ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень» та п.15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», чим порушено ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльності».
За результатом перевірки було складено відповідний Акт № 001374, видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 655/18, протокол про адміністративне правопорушення від 23.10.2018 року передбачене ч.1 ст.96 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення від 23.10.2018 року передбачене ч.8 ст.96 КУпАП.
Вищеперераховані матеріали, відповідно до вимог п. 21 Порядку 553, були направлені на адресу відповідача та отримані ним 12.11.2018 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення.
30.10.2018 року на адресу Управління надійшла заява від представника відповідача за довіреністю від 30.11.2016 року, відповідно до якої відповідач просить застосувати до нього мінімальний розмір штрафних санкцій відповідно до ст.34 КУпАП, у зв'язку з визнанням своєї вини та щирим розкаянням. 06.11.2018 року у приміщенні Управління розглядалася справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
За результатом розгляду матеріалів справи було винесено Постанову про адміністративне правопорушення №777/18 від 06.11.2018 року та відповідача було визнано винним у правопорушення передбаченого ч.8 ст.96 адміністративне правопорушення №778/18 Постанова №778/18) та відповідача було адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП.
Вищевказані постанови були на правлені на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку, трек-номер відправлення 6506503135305 та отримані ним 12.11.2019 року.
Відповідно до платіжних доручень від 20.11.2018 року відповідачем сплачено штрафні санкції накладені відповідно до Постанови № 777/18 та Постанови № 778/18 у повному обсязі.
Управлінням, підставі наказу Управління № 01-13/1ДАБК від 02.01.2019 року, у період з 15.05.-17.05.2019 року було проведено позапланову перевірку виконання вимог припису про усунення порушення вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил № 655/18 від 23.10.2018 року.
На момент позапланової перевірки у період з 15.05.-17.05.2019 року встановлено, що виявлені перевіркою від 23.10.2018 року порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності гр. ОСОБА_1 усунуті не були, а саме не отримано документи, які свідчать про готовність об'єкту до експлуатації та не забезпечено нормативні протипожежні відстані між збудованим житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 та існуючим житловим будинком на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, також не повідомлено Управління до 23.11.2018 року про виконання вимог зазначеного припису, як він того вимагає.
Згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутні відомості стосовно реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту за адресою: АДРЕСА_3 , 6.Відповідно до п. 14 Порядку № 553, суб'єктом, містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно- будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Враховуючи вищевикладене Відповідач не виконав вимоги припису Управління № 655/18 від 23.10.2018 року, а саме не отримав документи, які свідчать про готовність об'єкту до експлуатації та не забезпечив нормативні протипожежні відстані між збудованим житловим будинком за адресою: АДРЕСА_3 . Мирна, 6 та існуючим житловим будинком на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 вул. Мирна, 4, також не повідомив Управління про його виконання, чим порушив п.п. «а» п. З ч. З ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. З п.11 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».
За результатом перевірки було складено відповідний Акт № 000855 від 17.05.2019 року, протокол про адміністративне правопорушення від 17.05.2019 року передбачене ч 1 ст. 188-42 КУпАП. Вищеперераховані матеріали бели направлені на адресу відповідача листом Управління № 01-2/134-Д від 17.05.2019 року та отримані ним 21.05.2019 року.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 30.05.2019 року, управлінням винесено Постанову про адміністративне правопорушення №418/19 від 30.05.2019 року та Відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП (невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно- будівельного контролю). Вказана Постанова № 418/19 була надіслана на адресу відповідача згідно поштового відправлення № 6506503396222.
У зв'язку з тим що відповідач не виконав вимоги припису Управління № 655/18 від 23.10.2018 року, а саме не отримав документи, які свідчать про готовність об'єкту до експлуатації та не забезпечив нормативні протипожежні відстані між збудованим житловим будинком за адресою: АДРЕСА_3 . АДРЕСА_3 , 6 та існуючим житловим будинком на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 Мирна, 4, також не повідомив Управління про його виконання, чим порушив п.п. «а» п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» позивач звернувся з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Частиною 1 статті 41 вказаного закону, визначено, зокрема, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Приписами статті 38 Закону №3038-VI встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.
За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.
Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
При цьому, згідно до абзацу 2 частини 7 статті 376 ЦК якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Разом з цим, пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» встановлено, що знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.
Якщо технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.
Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов'язання здійснити перебудову.
Погодження забудовника на перебудову при розгляді справи про знесення самочинного будівництва за можливості перебудови, якщо це підтверджено, є підставою для відмови в позові лише тоді, коли рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання здійснити перебудову не виконано не з вини забудовника, про що державним виконавцем складено відповідний акт.
Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти до висновку, що для задоволення позову про зобов'язання суб'єкта здійснити знесення самочинного будівництва є встановлення (наявність) таких фактів, як неможливість перебудови об'єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
Крім цього, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Суд звертає увагу, що приписи Департаменту не містять в собі вимоги щодо проведення відповідної перебудови, або неможливості проведення такої перебудови, рішення суду щодо зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Водночас матеріали адміністративної справи не містять в собі відомості щодо відмови відповідача у здійсненні перебудови об'єкта самочинного будівництва, як і відсутні докази про те, що проведення такої перебудови є неможливим.
З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що Департаментом не здійснено усіх передбачених законодавством заходів реагування перед зверненням до суду з позовом про знесення самочинного будівництва відповідача.
Варто також звернути увагу, що ані акти перевірок, ані приписи винесені на підставі останніх не містять в собі данні про неможливість проведення перебудови, або зобов'язання відповідача зробити таку перебудову.
Суд зазначає, що знесення самочинного будівництва як крайня міра можливе за умови, якщо цим будівництвом порушуються права третіх осіб, а перебудова не призведе до усунення їх порушених прав, а також у разі, якщо перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами неможлива, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови, тобто, використані усі передбачені законодавством України заходи реагування.
Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.09.2018 року у справі, №813/6284/18, від 17.07.2018 року у справі № 820/3186/16.
Вказане в своїй сукупності свідчить про передчасність позовних вимог Департаменту, адже ним не використано усі передбачені законодавством України заходи реагування.
Разом з цим, суд наголошує, що підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову є виключно наявність обставин передчасності подання Департаментом позовної заяви про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт, з огляду на невжиття ним усіх передбачених законодавством України заходів реагування щодо самочинно збудованого об'єкту.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування Припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,будівельних норм, стандартів і правил №655/18 від 23.10.2018 року, який видано ОСОБА_1 ; визнати протиправною та скасувати Постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №418/19 від 30.05.2019 року по справі про адміністративне правопорушення щодо визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 Кодексу України ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн., суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно було виконано будівельно-монтажні роботи з будівництва двоповерхового житлового будинку.
На момент розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності гр. ОСОБА_1 усунуті не були, а саме не отримано документи, які свідчать про готовність об'єкту до експлуатації.
Також суд вважає необхідним зазначити, що ОСОБА_1 було фактично визнано порушення, зазначене підтверджується заявою представника ОСОБА_1 від 30.10.2018 року яка була направлена на адресу Управління за довіреністю від 30.11.2016 року, відповідно до якої відповідач просить застосувати до нього мінімальний розмір штрафних санкцій відповідно до ст. 34 КУпАП, у зв'язку з визнанням своєї вини та щирим розкаянням.
Згідно частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та зустрічного позову ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Керуючись ст.ст.139, 242-246 КАС України, суд, -
1. В задоволенні первісного позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_1 знести об'єкт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 за власний рахунок - відмовити.
2. В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування Припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,будівельних норм, стандартів і правил №655/18 від 23.10.2018 року, який видано ОСОБА_1 ; визнання протиправною та скасування Постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №418/19 від 30.05.2019 року по справі про адміністративне правопорушення щодо визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 Кодексу України ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. - відмовити.
Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний суддею 10.02.2020 року.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С.Єфіменко
.