11 лютого 2020 р. Справа № 400/2942/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачів:1. Державної міграційної служби України, вул. Володимирська, 9, Київ, 01025 2. Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв, 54001 2. Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв, 54001
про:визнання дійсним паспорту, визнання незаконними дій та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі - відповідач 1) та Управління ДМС в Миколаївській області та Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати факт перебування ОСОБА_1 у громадянстві України;
- визнати дійсним паспорт громадянки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 виданий 11.01.2011 року Казанківським РВ УМВС України у Миколаївській області;
- визнати дійсним паспорт для виїзду за кордон громадянки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданий 19.12.2014 року;
- визнати незаконними дії Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби України у Миколаївській області з неповернення паспорта громадянки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого 11.01.2011 року Казанківським РВ УМВС України у Миколаївській області та паспорта для виїзду за кордон громадянки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданий 19.12.2014 року;
- визнати незаконними дії Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби України у Миколаївській області з внесення паспорта громадянки ОСОБА_1 ЕР № НОМЕР_3 виданого 11.01.2011 року Казанківським РВ УМВС України у Миколаївській області та паспорта для виїзду за кордон громадянки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого 19.12.2014 року до підсистеми Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами «Недійсні документи» незаконними;
- зобов'язати Державну міграційну службу України, Управління Державної міграційної служби України у Миколаївській області повернути паспорт громадянки ОСОБА_1 ЕР № НОМЕР_3 виданий 11.01.2011 року Казанківським РВ УМВС України у Миколаївській області та паспорт для виїзду за кордон громадянки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданий 19.12.2014 року Тіфой ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Державну міграційну службу України, Управління Державної міграційної служби України у Миколаївській області виключити інформацію про недійсність паспорта громадянки ОСОБА_1 ЕР № НОМЕР_3 виданого 11.01.2011 року Казанківським РВ УМВС України у Миколаївській області та паспорта для виїзду за кордон громадянки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого 19.12.2014 року з підсистеми Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами «Недійсні документи»;
- зобов'язати Державну міграційну службу України, Управління Державної міграційної служби України у Миколаївській області не чинити перешкоди громадянці ОСОБА_1 у використанні її паспорта громадянки України серії НОМЕР_1 виданого 11.01.2011 року Казанківським РВ УМВС України у Миколаївській області та її паспорта для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 виданого 19.12.2014;
- стягнути з Державної міграційної служби України 10000,00 грн. як компенсацію моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 її протиправними діяннями.
Ухвалою від 22.10.2019 року суд відмовив позивачу у відкритті провадження у справі в частині вимог щодо визнання факту перебування ОСОБА_1 у громадянстві України.
Ухвалою від 07.11.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвали розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 13.01.2019 року суд ухвалив розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог в наступній редакції:
- визнати дійсним паспорт громадянки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 виданий 11.01.2011 року Казанківським РВ УМВС України у Миколаївській області;
- визнати дійсним паспорт для виїзду за кордон громадянки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданий 19.12.2014 року;
- визнати незаконним та скасувати Висновок Управління ДМС України в Миколаївській області від 18.01.2019 №13/2019 щодо оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Державну міграційну службу України, Управління Державної міграційної служби України у Миколаївській області виключити інформацію про недійсність паспорта громадянки ОСОБА_1 ЕР № НОМЕР_3 виданого 11.01.2011 року Казанківським РВ УМВС України у Миколаївській області та паспорта для виїзду за кордон громадянки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого 19.12.2014 року з підсистеми Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами «Недійсні документи»;
- зобов'язати Державну міграційну службу України, Управління Державної міграційної служби України у Миколаївській області не чинити перешкоди громадянці ОСОБА_1 у використанні її паспорта громадянки України серії НОМЕР_1 виданого 11.01.2011 року Казанківським РВ УМВС України у Миколаївській області та її паспорта для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 виданого 19.12.2014;
- стягнути з Державної міграційної служби України 10000,00 грн. як компенсацію моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 її протиправними діяннями.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у 1997 році вона прибула з Республіки Молдова на постійне місце проживання в Казанківський район Миколаївської області разом зі своїми батьками, сестрою та братом. У 2007 році батьки отримали громадянство України та паспорти громадян України. З листопада 1997 року позивач разом з родиною зареєстрована у с. Троїцько-Сафонове, Казанківського району, Миколаївської області, де проживає по сьогоднішній день. 11.01.2011 року позивачу видано паспорт громадянина України. У березні 2019 року Казанківський районний сектор УДМС у Миколаївській області повідомив позивача, що її паспорт громадянина України виданий з порушенням Закону України «Про громадянство України» та п. 3 розділу І Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України від 15.06.2006 року № 600. Позивач вважає, що такі дії відповідача незаконними та порушують права та охоронювані законом інтереси.
Відповідачами подано до суду аналогічні відзиви на позовну заяву, в яких вони заперечують проти задоволення позову, вважають його безпідставним та таким що не підлягає задоволенню.
В своїх відзивах відповідачі зазначили, що за наявними в УДМС України в Миколаївській області картотечними обліками осіб відомості про набуття громадянства України позивачем відсутні. Крім того, відповідно до акту прийому-передачі № 6/6159/1 від 30.07.2012 року справ про громадянство, справа про набуття громадянства України ОСОБА_1 відсутня. За результатами службової перевірки щодо оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 було складено висновок від 18.01.2019 року № 13/2019, яким паспорт громадянина України виданий на ім'я позивача визнано таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства та відповідно до п. 108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року № 795) є недійсним, підлягає вилученню, анулюванню та знищенню.
Позивачем подано суду пояснення щодо аргументів, викладених у відзивах відповідачів на позовну заяву, в якому позивач підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
02.09.1994 року позивач народилась у селі Клокушна Окницького району Республіки Молдова. У 1997 році вона прибула з Республіки Молдова на постійне місце проживання в Казанківський район Миколаївської області разом зі своїми батьками, сестрою та братом.
Батьки ОСОБА_1 були прийняті до громадянства України відповідно до ст. 9 Закону України «Про громадянство України», як громадяни Республіки Молдови: батько - ОСОБА_3 , 1970 р.н. був прийнятий до громадянства України Указом Президента України від 07.02.2007 року № 92/2007 та документований паспортом громадянина України НОМЕР_5 , виданим 06.03.2007 року Казанківським РВ УМВС України в Миколаївській області; мати - ОСОБА_4 , 1967 р.н. була прийнята до громадянства України Указом Президента України від 07.03.2007 року №189/2007 та документована паспортом громадянина України НОМЕР_6 , виданим 02.04.2007 року.
У грудні 2010 року ОСОБА_1 подала необхідні документи до Казанківського РВ УМВС для отримання паспорта громадянина України та 11.01.2011 року їй було документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 11.01.2011 Казанківським РВ УМВС України в Миколаївській області на підставі свідоцтва про народження НОМЕР_7 , виданого 21.08.2003 Окницьким відділом РАЦС Республіки Молдова, у зв'язку з досягненням віку.
У березні 2019 року Казанківський районний сектор УДМС у Миколаївській області повідомив Позивача, що її паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 11.01.2011 року Казанківським УМВС України в Миколаївській області виданий з порушенням Закону України «Про громадянство України» та п.3 розділу І Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України від 15.06.2006 року № 600.
Згідно доповідної записки завідувача сектору з питань громадянства УДМС України в Миколаївській області ОСОБА_5 від 12.11.2018 року встановлено наступне:
- за наявними в УДМС України в Миколаївській області картотечними обліками осіб, які набули громадянство України відповідно до Закону України «Про громадянство України», у тому числі за 2011 рік, відомості про набуття громадянства України ОСОБА_1 відсутні;
- в УДМС України в Миколаївській області наявні справи осіб, які набули громадянство України відповідно до Закону України «Про громадянство України», які були передані з ВГІРФО УМВС України в Миколаївській області.
За результатами службової перевірки щодо оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 було складено висновок від 18.01.2019 року № 13/2019, яким паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 11.01.2011 року Казанківським РВ УМВС України в Миколаївській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства та відповідно до пункту 108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року № 795) є недійсним, підлягає вилученню, анулюванню та знищенню.
Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України».
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про громадянство України» у разі визнання батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
У разі визнання материнства дитини, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, а матір'ю визнано громадянку України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
У разі встановлення факту батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, якщо батько дитини перебував у громадянстві України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
У разі встановлення факту материнства дитини, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, якщо мати дитини перебувала у громадянстві України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
Як вбачається з матеріалів справи батьки позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в березні та квітні 2007 року отримали громадянство України та паспорта громадян України. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7; п. 3 ст. 9, ст. 14 Закону України «Про громадянство України» позивач мала похідне право від своїх батьків набути право громадянства України.
В 16-тирічному віці ОСОБА_1 подала необхідні документи до Казанківського РВ УМВС для отримання паспорта громадянина України та 11.01.2011 року їй було видано паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
19.12.2014 року ОСОБА_1 видали паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_8 .
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Як зазначалося раніше, УДМС України в Миколаївській області встановлено відсутність відомостей та справи про набуття позивачем громадянства України.
Державна міграційна служба України була визначена правонаступником МВС України у сфері міграції, громадянства та імміграції лише постановою Кабінету Міністрів України № 750 від 17.07.2009 року. Вже, постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 07.07.2010 року було ліквідовано ДМС. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 360 правонаступництво знов створеної ДМС не визначено.
Судом встановлено, що наведені у висновку обставини, на підставі яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства позивачем не свідчать про порушення позивачем ст. 21 Закону України «Про громадянство України», а свідчать про неналежне забезпечення діловодства.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Дані дії відповідача свідчать про порушення приписів ст. 58 Конституції України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Одночасно з цим, суд зазначає, що відповідно до положень п. 2, 3 та 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання дійсним паспорту громадянина України та паспорту для виїзду за кордон; визнання протиправним та скасування Висновку щодо оформлення паспорта громадянина України; зобов'язання відповідачів виключити інформацію про недійсність паспортів громадянина України та паспорта для виїзду за кордон з підсистеми Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами «Недійсні документи».
Враховуючи той факт, що інформацію про недійсність паспортів позивача до підсистеми Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами «Недійсні документи» внесено Управлінням ДМС в Миколаївській області, суд зобов'язує саме відповідача 2 виключити дану інформацію з відповідної підсистеми.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язати Державну міграційну службу України, Управління Державної міграційної служби України у Миколаївській області не чинити перешкоди громадянці ОСОБА_1 у використанні її паспорта громадянки України серії НОМЕР_1 , виданого 11.01.2011 року Казанківським РВ УМВС України у Миколаївській області та її паспорта для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 виданого 19.12.2014, суд зазначає, що дані вимоги є передвчасними та задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне:
Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року за № 4 визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Суд частково погоджується з твердженням позивача про наявність моральної шкоди, яка полягала у порушенні зв'язку з сім'єю, які спричинені протиправними діями відповідачів, тому вимога про стягнення моральної шкоди, на думку суду, підлягає задоволенню частково на суму 1000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання позову сплачено 7299,80 грн. судового збору. 768,40 грн. - під час звернення до суду з позовом у першій редакції (квитанція №11F4B9175E від 02.10.2019 року), 6531,40 грн. - після надання уточненої позовної заяви (квитанція №27 від 31.10.2019 року).
В подальшому, позивач відмовилась від двох позовних вимог. Крім цього, судом за результатами розгляду справи задоволено лише частину вимог. За таких обставин, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягає судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (за 5 задоволених вимог).
Судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у солідарному порядку.
Керуючись ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) до Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37508470) та Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5-А, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 37844163) - задовольнити частково.
2. Визнати дійсним паспорт громадянки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданий 11.01.2011 року Казанківським РВ УМВС України у Миколаївській області.
3. Визнати дійсним паспорт для виїзду за кордон громадянки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданий 19.12.2014 року.
4. Визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області від 18.01.2019 року № 13/2019 щодо оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
5. Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Миколаївській області виключити інформацію про недійсність паспорта громадянки ОСОБА_1 ЕР № НОМЕР_3 виданого 11.01.2011 року Казанківським РВ УМВС України у Миколаївській області та паспорта для виїзду за кордон громадянки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого 19.12.2014 року з підсистеми Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами «Недійсні документи».
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37508470) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) як компенсацію моральної шкоди, завданої її протиправними діяннями 1000,00 грн. (одну тисячу гривень 00 коп.).
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37508470) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одлна гривня 00 коп.).
8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5-А, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 37844163) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) судові витрати у розмірі 1921,00 грн.
9. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.02.2020 року.
Суддя О.В. Малих